Немає більш загадкового феномену, ніж час. З кожною хвилиною із кожною секундою він пролітає перед нашими очима, забираючи за собою події та емоції. Але є дещо, що змушує нас повернути час назад – література. Ось і студія історичного факультету «Поетична Кліо», яка нещодавно відсвяткувала своє п’ятиріччя презентацією збірки «Квартирник», намагалася зазирнути одним оком у минуле, щоб краще зрозуміти прийдешнє.

    Специфіка засідання була така: порівняти свої одні з перших творінь з останніми, побачити свій ріст та варіації формату. Усі помітили, що за якихось 4-5 років поезія стала глибшою, серйознішою та у структурі своїй більш правильною.. Також, учасники студії не тільки поговорили про глибокі філософські питання часу, а ще й розім’яли мізки вже традиційними «інтерактивчиками»: відповідали на «питання із капелюха» та писали вірш за 10 хвилин (є обов’язкових три слова, які у вірші мають бути; цього разу були «рідні, глечик, парашут»). У результаті, всі учасники засідання, на яке вони прийшли зі своїми проблемами, думками та емоціями,поверталися додому із гарним настроєм і натхненням.
    Ця зустріч дала гостям дуже важливу сентенцію – живи тепер і зараз, але і не забувай минуле: нехай воно стане рушієм для майбутнього прогресу!