В’ячеслав Максимович Чорновіл народився 24 грудня 1937 р. у селі Єрки Київської (нині Черкаської) області. Відомий український політик, публіцист, літературний критик, діяч руху опору проти зросійщення та національної дискримінації українського народу, політичний вʼязень СРСР.
    Сьогодні йому було б 80 років. Для політика це період лише розквіту, а його вже немає 18 років. По дорозі до батьків моя дорога проходить через його село, хоч народився він в селі Єрки, що під Ватутіно. Але тут у Вільхівцях пройшли його дитячі і юнацькі роки. Саме звідси він пішов, як його земляк Тарас Шевченко, у світ шукати правду.
    1955 р. В’ячеслав Максимович закінчив Вільхівецьку середню школу із золотою медаллю і того ж року вступив до Київського державного університету імені Тараса Шевченка на філологічний факультет, а з 2-го курсу перевівся на факультет журналістики. На той час виконував обовʼязки декана факультету земляк Чорновола Матвій Шестопал, той, що народився у селі Мурзинці того ж Звенигородського району, яскравий захисник української рідної мови.
    Я вже напам’ять вивчив панораму сповіді його життя, яка розміщена в інформаційних матеріалах його музею. Це не випадково, тому що він був моїм земляком. Ми народилися в одному районі. І кожного разу, коли я буваю там біля хати, що при шосе Умань-Звенигородка, зустрічаю нових людей. І завжди мене хвилює одне питання, на яке я чув різні відповіді – чому його не обрали президентом під час перших виборів? Коли Народна Рада, де він був лідером радикального крила, на противагу комуністичній «групі 239», добивається у липні 1990 р. проголошення Декларації про державний суверенітет, а у серпні 1991 р. після невдалого путчу – Акту Незалежності України й заборони Компартії. І не без Чорноволової прямої участі і наполегливості. Саме він перший віддав вказівку захопити обком, коли ще не були знищені всі компрометуючі комуністів документи, й надав докази участі компартії в Московському перевороті. Він був у політичній фаворі. Але навіть земляки за нього не проголосували як за лідера. У Львівській, Тернопільській, Івано-Франківській областях він набрав більшість, а в Черкаській, де народився, програв. А могла б Україна піти зовсім іншим шляхом, як інші колишні республіки Союзу чи держави соціалістичної системи.
   

Стисло про найважливіші сторінки короткого життя В’ячеслава Чорновола:

    Провідник українського національно-демократичного визвольного руху кінця 80-х – 90-х рр. Герой України (2000 р., посмертно). Лауреат Міжнародної журналістської премії ім. Ніколаса Томаліна (1975 р.). Від часу створення (8-10 вересня 1989 р.) Народного Руху України (НРУ) – член Руху та його Великої Ради, з березня 1992 р. – співголова, а з грудня 1992 р. – Голова НРУ. Ініціатор проголошення Декларації про державний суверенітет України 16 липня 1990 р. та Акту проголошення Незалежності України 24 серпня 1991 р.
    Разом із іншими видатними діячами започаткував в Україні національно-визвольний рух шістдесятників і дисидентів. Засновник та головний редактор підпільного українського часопису «Український вісник». Член Української Гельсінської групи. Один із ініціаторів створення Української гельсінської спілки. Кілька разів увʼязнений за «антирадянську пропаґанду» (1967–1969 рр., 1972–1979 рр., 1980–1988 рр.). Перебував у мордовських таборах суворого режиму і на засланні. Сумарно пробув у неволі 17 років. 1990 – 1992 рр. – Голова Львівської обласної ради. Народний депутат України з березня 1990 р. Кандидат у Президенти України на виборах 1991 р. (2 місце, 7 420 727 голосів або 23,27 %). З 1992 р. і до смерті – Голова Народного Руху України.
     З жовтня 1991 р. – Гетьман українського козацтва. З 1995 р. член української делегації в Парламентській Асамблеї Ради Європи. Загинув 25 березня 1999 р. за незʼясованих обставин в автокатастрофі на шосе під Борисполем. Соратники В. Чорновола та його син Тарас Чорновіл, патріотично налаштована громадськість вважають його загибель політичним убивством напередодні майбутніх президентських виборів. Але перший свідок трагедії – один з лідерів Руху, майбутній кандидат у Президенти Геннадій Удовенко чомусь не зміг надати чіткої картини побаченого ним, лише наголошував на нещасному випадку.
     Похований В’ячеслав Чорновол у Києві на Байковому кладовищі на центральній алеї. У похороні взяли участь сотні тисяч людей.
21 січня 2014 р. Бориспільський міськрайонний суд закрив справу про загибель В’ячеслава Чорновола, визнавши аварію нещасним випадком.

Погруддя в садибі-музеї на батьківщині в селі Вільхівець

     В пам’ять свого відомого земляка студенти і викладачі щорічно відвідують село Вільхівці, Звенигородського району Черкаської області, де в приміщенні родинної садиби сімейства Чорноволів знаходиться музей знаменитого українця.