Блог декана

DSC 8295ШАНОВНА ГРОМАДО ІСТОРИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ!


Навчальний 2017-2018 рік невблаганно тікає в історію! Залишилися лише літні сесії і випуски бакалаврів всіх форм навчання, і студентська когорта піде на канікули.
Але уже сьогодні можна зробити попередні підсумки нашого життя у минулому році, зробити вагомі акценти на позитивних миттєвостях студентських буднів і навіть просіяти крізь сито принципового і об'єктивного журі наші спільні спроби зробити студентське життя цікавим і незабутнім.
А це, насамперед, навчальний процес (заступник декана професор Священко З.В.). Впродовж року вирішено низку актуальних питань, які є вагомими чинниками навчального процесу – від складання навчальних програм до затвердження нових навчальних планів.
Іншим вагомим чинником, що нагадує студентському і викладацькому загалу, що ми – ВУЗ, є наукова робота (заступник декана з наукової роботи доцент Бержанір А.Л.). Ми досить пристойно завершуємо минулий навчальний рік. Історичний факультет упродовж навчального року відвідали відомі на Україні та за її межами люди.
Третім китом на якому тримається слава факультету є виховна і спортивна робота. Мабуть не лишилося поза увагою студентської ради (голова Пересунько Мирослава) жодної історичної події, яка б не стала предметом обговорення у студентській сім'ї факультету за керівництва заступника декана з виховної роботи кандидата історичних наук Шауренко А.В. Слід згадати хоча б деякі: День студента, День збройних сил України, новорічно-різдвяні дійства, День Соборності України і трагедії Крут, 100-річчя УНР і Центральної Ради, Дні науки в університеті, конкурс «Оскар», день Чорнобильської трагедії і чужої війни в Афганістані, Всесвітній День вишиванки. А як зустрічала громада факультету тих воїнів, яких обпалила на Сході війна, тих матерів, діти яких віддали життя за Україну!
Сподіваємося, що новий навчальний рік стане ще насиченішим у названих номінаціях. Тому всім абітурієнтам у 2018 р., які ще вагаються, куди піти навчатися, ми пропонуємо наш історичний факультет, колектив патріотичний і дружній, факультет з іменами і традиціями, де кожен зможе знайти себе як патріот і громадянин України.

СЛАВА УКРАЇНІ!

Віртуальний тур

tUDPU

Наші переваги:

- Сучасна якісна історична освіта;
- Практика у складі академічної археологічної експедиції;
- Педагогічна практика у кращих методистів шкіл м. Умані;
- Участь у міжнародних програмах навчання за кордоном;
- Навчання на військовій кафедрі;
- Аспірантура з історії України;

- Найнижчі в регіоні ціни за контрактну форму навчання


50

УМАНСЬКА ВЕСНА З ГЕРОЇКИ 1944 р. …

 

      Серед сотень битв і операцій на фронтах Другої світової війни дві торкаються визволення історичної Уманщини. Це – Корсунь-Шевченківська наступальна операція (з німецького боку називалась «Черкаський котел» (24 січня – 17 лютого  1944 р.) — частина стратегічного наступу військ 1-го (генерал армії Микола Ватутін) і 2-го (генерал армії Іван Конєв) Українських фронтів із метою оточеннята знищення угрупування противника на Корсунь-Шевченківському виступі.

      Наступною була Умансько-Ботошанська операція – наступальні дії військ 2-го Українського фронту, проведені з 5 березня по 17 квітня 1944 р. з метою відвоювання у німецьких військ південно-західних областей України. Головний удар здійснювався в напрямку Умань-Ямпіль, допоміжний — Новоукраїнка-Первомайськ. Унаслідок операції радянські війська просунулися на 200-250 км, відвоювавши значні території Правобережної території України та МРСР і вийшли у північно-східні райони Румунії.

Уманск Ботошан. опер я

     Результатом першого етапу Умансько-Ботошанської операції 10 березня 1944 р. очікувана весна визволення від нацистів прийшла у оселі уманчан. За виявлену мужність та відвагу під час визволення нашого міста 26 офіцерам і червоноармійцям було присвоєно звання Героїв Радянського Союзу. У боях за Уманщину ворог втратив 20 тисяч убитими і 2 500 гітлерівців були взяті в полон.

    Не можна забути, що за визволення Уманщини поклали свої голови до 6 тис. воїнів. І сьогодні ми із вдячністю згадуємо тих, хто у жорстокій битві виборював нашу свободу, відомих і невідомих героїв визвольних боїв, усіх ветеранів Другої світової війни – ми схиляємо голову перед їх знаменним подвигом. Світла пам’ять і вічна слава героям, загиблим за звільнення нашого рідного краю! Низький уклін дорогим землякам-ветеранам битви із нацистами. Їх спогади, хвилюючі розповіді про війну — це жива історія для юних поколінь, приклад самовідданого служіння Вітчизні.

121212121

5

hghghg

7

     На історичному факультеті Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини памʼять про героїчну минувшину завжди у пошані. Ці буремні події виступають темами дослідження і обговорення в Інституті усної історії (кафедра історії України, завідувач професор Тетяна Кузнець), у політичному клубі «Архів» (кафедра філософії і суспільних дисциплін, завідувач доцент Любов Шачковська), кінолекторії історичного факультету (керівник доцент кафедри всесвітньої  історії та методик навчання В’ячеслав Гордієнко). Тематичні зібрання проводяться успішно діючим поетичним «КЛІО» (голова - студентка ІІІ курсу Ольга Чумак). Неодноразово проблемам воєнної історії, як минувшини так і сьогодення, організовувалися виставки і круглі столи у навчально-методичній лабораторії «Відродження нації» (завідувач Оксана Карасевич). Стало традицією на факультеті відвідувати меморіальні комплекси на території нашого краю. Це і меморіальний комплекс воїнам-прикордонникам, які стояли на смерть у жорстокому 1941 р. біля села Легедзине (делегацію очолював декан факультету, професор Анатолій Карасевич). А будинок, де народився Кузьма Дерев’янко  (український радянський військовий діяч, Герой України, генерал-лейтенант, який 2 вересня 1945 р. приймав капітуляцію Японії), відвідала делегація історичного факультету, яку очолила доцент Марія Рогожа.

8

6

     А сьогодні, 10 березня 2018 р., ми знову прийшли до пам’ятника нашому земляку, наймолодшому командувачу фронтом Івану Черняховському (24 квітня 1944 р., коли Іван Данилович Черняховський став командувачем 3-го Білоруського фронту, йому було лише 37 років). Поклали вінок від вдячних земляків, поговорили про його бойовий шлях і тих, хто цей шлях хоче сьогодні показати не у вдячних фарбах. Він не дожив всього 5 днів до звання маршала і найголовніше – всього менше 3-ох місяців до Великої Перемоги на честь Великої Мужності нашого народу.

9

Честь і слава їм, Рядовим і Маршалам боротьби за Людськість, яку сьогодні на Сході захищають їх внуки і правнуки!

 

 ІВАН ЧЕРНЯХОВСЬКИЙ

 

Черняховський Іван – наша гордість й звойована слава,

Полководець у битвах з нацизмом і очільник фронтів.

Три десятки разів прославляла в салютах держава,

Мужність його солдат, щоби рід наш в віках не змілів.

Не змілів, не мав права, бо народжений був щоби жити,

Щоби сонця проміння зустрічати щоденно в сліди.

Щоб народ України зміг Свободу в віках так любити,

Бо усі наші предки, йшли за мудрістю, проти біди.

Він це з точністю знав, поспішав в світ знання де ремесла,

Щоб не стидно в житті, бо подібність не стиль був його,

Щоби мужність солдата в грізних війнах за волю воскресла,

Захищати родинні кордони і Свободу народу свого.

А життя генерала, як яскрава зоря пролетіла,

В тридцять вісім неповних він на плаху святу до небес.

І на маршальський кітель зірка впасти найвища не вспіла,

Та в сьогоднішнім спомині його образ Солдата воскрес.

Анатолій Карасевич