Блог декана

DSC 8295

Шановна громадо історичного факультету! Вельмишановні колеги! 

Дозвольте привітати Вас з початком нового навчального 2018-2019 року, побажати вагомих успіхів у навчальній, науковій і виховній роботі, у почесній і необхідній справі підготовки освітянських кадрів для Незалежної України.

Вітаючи Вас з найпочеснішим святом нашої держави ДНЕМ НЕЗАЛЕЖНОСТІ, хочеться в чергове подякувати всім, хто був задіяний у цьогорічній приймальній комісії і виконав всі поставлені ректоратом завдання перед колективом факультету. Саме тому ми спромоглися прийняти до колективу 290 студентів заочної і денної форми навчання, що значно більше (205), ніж у минулому році.

Перед факультетом у новому навчальному році є ряд питань, які потребують професійного і якісного виконання. Це і перегляд навчальних програм у руслі часу, пошуки нових спеціалізацій і напрямків та їх можливості ліцензування (заступник декана з навчальної роботи професор Зінаїда Священко), підготовка монографій і навчальних посібників, участь у конференціях різного рівня, круглих столах і семінарах (заступник декана з наукової роботи доцент Анатолій Бержанір), долучення студенської молоді до національних і культурних святинь нашої держави (заступник декана з виховної роботи кандидат історичних наук Анна Шауренко), пошуки нових методів і форм в реалізації профорієнтаційної роботи на факультеті (заступник декана з профорієнтаційної роботи Ігор Опацький), пошуки більш реальних спроб відшукати вікно до країн Європейського Союзу (заступник декана з міжнародного співробітництва Альона Устенко), проведення різноманітних педагогічних практик та втілення у життя цікавих історико-пізнавальних проектів (заступник декана з педагогічної практики доцент Зоя Возна), цікаві професійні зустрічі у форматі філософського полігону «Вихід» (доцент Володимир Фуркало), формування правознавчого світогляду студенської молоді (депутат Уманської міської ради Черкаської області, голова Уманської регіональної організації Асоціації українських правників, доцент Вадим Цимбал), пошуки талановитих виконавців та юних поетів у руслі проведення засідань поетичного «КЛІО» (голова Ольга Чумак) та активізація у названих напрямках роботи студенської ради факультету (голова – Мирослава Пересунько).

Отож, всім Вам, дорогі друзі, зичу здоров’я і наснаги у виконанні найпочеснішої місії – служінню нашій Україні у справі підготовки державотворчих кадрів і вчителів для нової національної школи.

СЛАВА УКРАЇНІ!

Віртуальний тур

tUDPU

Наші переваги:

- Сучасна якісна історична освіта;
- Практика у складі академічної археологічної експедиції;
- Педагогічна практика у кращих методистів шкіл м. Умані;
- Участь у міжнародних програмах навчання за кордоном;
- Навчання на військовій кафедрі;
- Аспірантура з історії України;

- Найнижчі в регіоні ціни за контрактну форму навчання


50

СВІТЛА ПАМ’ЯТЬ

User Rating: 0 / 5

Star InactiveStar InactiveStar InactiveStar InactiveStar Inactive
 

         

          

        23 травня 2018 р., освітянський світ історичної Уманщини збіднів ще на одну людину, яка залишила помітний слід у формуванні його перлин мудрості і доброти. Пішла із життя Людмила Григорівна Лисенко. Пішла тихо, непомітно, з почуттям виконаної місії, яку вона проводила в пошуках істини все своє життя, щоб цей незвичайний і суперечливий світ став коли-небудь добрішим для її дітей, онуків, друзів і всіх тих майбутніх державотворців, яким вона віддавала кожен день набуті в університетах знання й ім’я нашої України та загальної ідеї людськості.

      Це була гарна душею і серцем людина, Освітянин з великої літери, яка не шукала ласого шматка у житті, а наполегливо з освітянської і життєйської позиції кожен день впродовж 39 років бездоганної роботи в стінах Уманського університету несла світле і вічне в студенську громаду, була тією вагомою складовою колективу кафедри, якою ми будемо гордитися завжди. Гордитися її чесною і принциповою життєвою позицією та громадянським відношенням до виконання освітянської місії.

      Людмила Лисенко прийшла у наш колектив у 1977 р. після завершення навчання на історичному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Диплом з відзнакою і неординарне мислення підсвідомо визначив її у лідери кафедри і на все життя визначив той колектив, за єдність якого вона боролася до останнього дня. Вона знайшла свою святу місцину у житті, і неспокійне освітянське життя її помітило і допомогло статися як особистості. Тут вона захистила дисертацію, стала доцентом, Відмінником освіти України, завідувачем кафедри. Тут вона плакала, коли боліло Україні, тут вона посміхалася, коли у державі було свято. Усміхалася і кожен, Божий день віддавала серце дітям, як заповідав Василь Сухомлинський…

Пробач, що світ тепла такий несправедливий –

Когось, не по заслугах перед Богом він пригрів,

А іншому в дорогу, смуток вічний, в недожату ниву,

Щоб уже потім, в світлій пам’яті народній, жив

І Ти пройшла той Соломонів суд, де вирок правди,

Пройшла достойно, відтіняючи добро від зла.

Щоб в цім путі, що витканий із істини, не було зради,

Ти свою сутність, як і личить Освітянину, знайшла.

Сльоза прощальна у твої сліди в стежках до Бога,

В подяку людськості за невгамовність на святім посту.

Як вдячність вчителю і та у спадок вже учнівська змога,

Нести у світ осиротілий святу пам'ять й теплоту.

завантаження

Історичний факультет, колеги і друзі покійної, вся студенська громада висловлюють щирі співчуття рідним та усім, хто мав нагоду знати Людмилу Грирорівну Лисенко.

Вічна пам'ять!