Трагічні події на правобережній Україні кінця 60-х – початку 70-х рр. ХУІІІ ст., відомі під назвою Барської конфедерації, Коліївщини й ширше гайдамацького руху, стали наслідком складного переплетення соціальних, політичних і релігійних чинників. Вони безпосередньо позначилися на долі етноконфесійних спільнот регіону, започаткували радикально нові соціокультурні практики різних верств місцевого люду й призвели до дестабілізації всього східноєвропейського регіону та Північного Причорномор’я.

В названій історичній ситуації ватажки козацько-селянського повстання активно використали релігійну мотивацію повстання, а саме захист православ’я. До кінця червня 1768 р. повсталі опанували значну частину Брацлавського, Київського і Подільського воєводств, оволоділи Уманню, але були зупинені підрозділами генерала Михайла Кречетнікова. Розпочалася, ретельно спланована Російською імператрицею, розправа над повсталими…

Сьогодні минуло 250 років від тих трагічних подій. І знову історична спільнота України намагається загострити увагу на причинах Коліївщини – які мотиви спонукали повсталий люд піднятися на боротьбу проти своїх гнобителів, яке місце в цих конфліктах займали різні етноконфесійні спільноти і особливо – дослідженні застосовуваних мирянами і кліром практик пристосування й опору в умовах дій конфедератів та російської окупації.

Історичний факультет УДПУ імені Павла Тичини в цих наукових і пізнавальних процесах проявив неабияку активність. І тут немає чогось несподіваного, бо саме на історичній Уманщині проходили всі основні події тих трагічних і героїчних миттєвостей у житті українського народу.

Досить згадати регіональний круглий стіл «Гайдамаччина в історії українського народу» (6 червня 2018 р.), який зібрав студентів і викладачів факультету, вчителів історії міських шкіл і історичної Уманщини, громадських організацій. Присутній був отаман Уманського коша імені Івана Гонти Володимир Сивак.  Саме в цей день у ті далекі роки гайдамаків хлібом і сіллю зустріли жителі Лисянки.

9 червня 2018 р. було проведено Всеукраїнську конференцію «Коліївщина 1768-1769 років. Козацько-гайдамацьке повстання на Правобережній Україні: історичні реалії та національна пам'ять», за активної участі науковців Інституту історії НАН України.  Саме в цей день, 250 років тому, Максим Залізняк   на Осташівці,  чекав Івана Гонту, який розташувався у Грековому лісі, на перемовини перед штурмом Уманської фортеці.

Нині історичний факультет УДПУ імені Павла Тичини (декан Анатолій Карасевич, професор, Заслужений працівник освіти України) знову став співорганізатором проведення Міжнародної конференції,  яка торкається тих героїчних років: «Зцілюючи рани минулого: 1768 рік в історії україни (православна, римо-католицька, унійна та юдейська  етноконфесійна спільноти в умовах барської конфедерації, коліївщини і російської окупації».

14 – 15 вересня 2018 р. в Києво-Могилянській академії та уманському університеті відбулося чотири пленарних засідання, три загальних дискусії і підсумковий  публічний Круглий стіл у Державному історико-архітектурному заповіднику «Стара Умань» (директор Владислав Давидюк) з символічною назвою, яка і стала своєрідним вагомим наслідком міжнародного зібрання «ІСТОРІЯ І ПАМ'ЯТЬ ТА ПОШУКИ ЗАГАЛЬНОНАЦІОНАЛЬНОГО КОНСЕНСУСУ ПРО МИНУЛЕ В СУЧАСНІЙ УКРАЇНІ».

У роботі першого-третього пленарних засідань та загальних дискусіях взяли участь Тетяна Таїрова-Яковлєва, директор Центру з вивчення історії України  та професор Кафедри історії народів СНД Інституту історії Санкт-Петербурзького державного університету («Коліївщина: конфлікт традиційних ідеалів та нових реалій геополітики»); професор Ігор Кривошея («Польські аристократи в культурно-релігійному житті українських земель: Приватні інтереси та суспільне служіння Францішека Салезія Потоцького (1700 – 1772); аспірант Києво-Могилянської академії Олексій Смірнов; професор Наталія Яковенко (Національний університет «Києво-Могилянська академія»; професор Володимир Мільчев (Запорізький національний університет); професор Вадим Ададуров (Український католицький університет); доктор філософських наук Лариса Довга (Національний університет «Києво-Могилянська академія»); Володимир Маслійчук (Харків, редактор українського історичного веб-порталу «Historians.in.ua»); Анатолій Бараннік (Київ, науковий співробітник Відділу пізньосередньовічної, ранньомодерної та наукової історії Національного музею історії України); Оксана Прокоп’юк (Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник).

На четвертому пленарному засіданні, яке відбулося у стінах Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини (ректор Олександр Безлюдний, професор, Заслужений працівник освіти України)  взяли участь науковці історичного факультету - професор Зінаїда Священко («Барська конфедерація: перше польське повстання проти Росії»); професор Ігор Кривошея («Уманський василіянський монастир у 1765-1768 роках: фундація та перший етап функціонування»);  професор Владилена Сокирська, проректор з наукової роботи та міжнародної діяльності) («Етноконфесійні спільноти в умовах Коліївщини (на матеріалах наукових досліджень Григорія Храбана»). Дрогобицький університет був представлений доцентом Юрієм Стециком. Зі Львова на пленарному засіданні виступав отець Єронім Грім, ліценціат з церковної історії, віце-ректор Василіянського інституту філософсько-богословських студій імені Митрополита Йосифа Рутського («Монахи  Василіянського чину – жертви Коліївщини в Умані (статистика і персоналії на тлі трагічних подій червня 1768 року»).

У загальній дискусії і круглому столі взяли участь доцент Володимир Пришляк (Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки); професор Ігор Скочиляс ( Український католицький університет); Йосиф Зісельс (Асоціація єврейських організацій і общин України – Ваад); Владика Йосиф Мілян (Київська архиєпархія УГКЦ), професор Сергій Плохій (український та американський історик, професор української історії в Гарвардському університеті, директор Гарвардського українського наукового інституту, Лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка (2018 р.); професор Ігор Кривошея і професор Анатолій Карасевич (УДПУ імені Павла Тичини).

Міжнародна конференція зібрала всіх неспокійних до тих подій, які залишили помітний слід в формуванні національної пам’яті народів. У залі були присутні викладачі і студенти історичного факультету УДПУ, вчителі шкіл міста і представники уманської громади, «Уманський фонд імені Максима Залізняка та Івана Гонти» (Валерій Кислинський - секретар фонду, Микола Житнухін – член правління) та багато інших слухачів (всього 116 учасників).

А закінчилась конференція екуменічною панахидою у подвір’ї колишнього василіянського монастиря в Умані у знак вшанування пам’яті всіх убієнних в ім’я єдності народів у формування духовності і нових національних спільнот.

Це потрібно сьогоднішнім поколінням, цього вимагає від нині живущих і тих хто захищає кордони України національна пам'ять вдячного українського народу.