Блог декана

New Year 2019

Шановна громадо історичного факультету!
Вельмишановні колеги!
Дорогі студенти!

Лишилась незрима історична миттєвість – 2018 р., яка залишить у наших душах різні для кожного по особистій значимості вагомі сліди. Хтось встиг вирішити ряд проблем і дякує Богу, що це у його житті вдалося. У когось їх зʼявилося більше і він надіється, що у Новому році будуть інші перспективи їх вирішити.
Але, мабуть, переважна більшість українців хочуть, щоб у Новому році в Україні, на багатостраждальній нашій землі нарешті настав мир. Мир, за наближення якого згоріли небесні роти і батальйони на українському Сході, невчасно посивів материнський і вдовиний стрій, пролито ріки сліз за нашу Свободу і Незалежність.
Тому я зичу Вам усім, в першу чергу, миру і душевної теплоти. Тоді з’являться у нашому суспільстві найпочесніші і найблагородніші – Віра, Надія і Любов. І знову в Україні наступить свято Злагоди, а солдати повернуться до маминого подвір’я, будуть плекати рідну землю, продовжувати Рід український.
А ще я бажаю усім знайти себе у цьому незвичайно красивому і чарівному українському світі. Бо ми – Українці, нація з древніми традиціями на європейському подіумі. І за усіма Божими рейтингами ми того варті.
Нехай Вас усіх оберігає на цьому шляху Божа ласка і благодать. Здоров’я Вам і особистого щастя. Мені хочеться, щоб у Новому році Вам пощастило у вирішенні задуманого. А головне, щоб Ви завжди відчували гордість, що народилися в Україні!

СЛАВА УКРАЇНІ!

З НОВИМ РОКОМ І РІЗДВОМ ХРИСТОВИМ!

Знов Новий рік нам традиційно стукає в вікно,
І Дід Мороз дарує у дорогу найщиріші побажання.
І новорічний сніг за звично ніжно білим полотном,
Приносить в дім, від світу щирих друзів, привітання.

І я вітаю Вас усіх, шановні друзі, з Новим роком!
Хай принесе він у майбутньому Вам миру і тепла!
Щоб все задумане напередодні не минуло Україну боком,
А головне, щоб птиця мудра й щедра Вас усіх знайшла.

Отож, у Новім році живіть у злагоді, а головне усі здорові,
В дарунок Бог Вам у дорогу зичить в душах доброти.
Щоб Новий рік знов воскресив забуті будні наші нові,
В яких нам спільно в новім вимірі до перемоги йти.

Віртуальний тур

tUDPU

Наші переваги:

- Сучасна якісна історична освіта;
- Практика у складі академічної археологічної експедиції;
- Педагогічна практика у кращих методистів шкіл м. Умані;
- Участь у міжнародних програмах навчання за кордоном;
- Навчання на військовій кафедрі;
- Аспірантура з історії України;

- Найнижчі в регіоні ціни за контрактну форму навчання


50

СТЕЖКАМИ ГЕРОЇЧНОЇ МИНУВШИНИ

 

Сьогодні історичний факультет УДПУ імені Павла Тичини відвідали гості, які були причетні до таємничих і героїчних сторінок нашого краю – творення видавничого органу Уманської організації РУХу, якою була газета «Червона калина».  Перший засів видання датований жовтнем 1989 р. У 2004 р. газета отримала назву «Вулик», який продовжує виходити у світ і сьогодні, коли за вікном уже 28 рік нашої Незалежності, за яку на фронтах першої у ХХІ столітті російсько-української війни віддали своє життя більше десяти тисяч патріотів. Серед них 14 воїнів з нашого міста. Різного віку і від різних поколінь. Найменшому було 22 роки, найстаршому в два рази більше. Але їх об’єднувало одне – любов до України, до її єдності і нездоланності. Саме такі краплини народної героїки і мудрості збирає сьогодні «Вулик», а всі його автори, як ті бджілки намагаються донести, неспокійним за долю України душам, неперевершені намагання багатостраждального народу бути вільними, як того воліли мільйони наших славних предків. Мабуть у цьому і є найсвятіша місія живущих нині поколінь і їх вдячність за подвиг на полі брані своїх земляків.

43465056 672417829807191 1724340682564304896 n

43419075 672417916473849 4814291445529706496 n

43480585 672417439807230 4020099748517117952 n

43494437 672417583140549 4735704491884544000 n

Саме на такій патріотичній ноті і розпочав зустріч з тими, хто творив «Червону калину» у кінці 80-рр. минулого століття, декан історичного факультету, професор, Заслужений працівник освіти України, Анатолій Карасевич. На зустріч були запрошені студенти різних курсів факультету. Гостей представляли – кандидат історичних наук, доцент кафедри історії України,  Богдан Чорномаз, один з очільників Уманської організації РУХу і газети «Червона калина»; Надія Тульчинська, історик, науковий співробітник Уманського краєзнавчого музею; Василь Кулинич, активіст національно-визвольного руху на Уманщині; Василь Капкан, учасник руху за незалежність України і Литви, член «Саюдісу» (лит. Sąjūdis, тобто, зрушення, рух — литовський громадсько-політичний рух, який наприкінці 1980-х рр. визначав процес відновлення незалежності Литви. Лідер — Вітаутас Ландсберґіс).

43568003 672418259807148 8246001861568495616 n

43473272 672418163140491 1661615279366471680 n

43467093 672418059807168 1690772768661962752 n

43414393 672417426473898 6558342969965936640 n

43470065 672417693140538 4155514879039504384 n

Очільники «Червоної калини» звернули увагу аудиторії до тих часів, коли Незалежність стукала у вікно українському народу. Потрібно було думати про об’єднання однодумців для захисту національних цінностей і традицій, того що є основою існування всякого народу, якщо він спроможний заявити про себе саме так. Богдан Данилович зупинився на історичних і політичних передумовах необхідності газети. Надія Тульчинська розповіла присутнім як і у яких умовах підбиралися, друкувалися матеріали і формувалися окремі номери газети. Потім вони передавалися кур’єрами у Литву, де їх друкуванням займався Василь Капкан. А після цього уже кур’єри передавали тисячні тиражі на Уманщину через Київ, Тернопіль і інші міста України. Не дивлячись на Горбачовську Перебудову процес підготовки матеріалів і кур’єрська практика в обидва боки були під пильним оком КДБ і тому передбачали, у разі провалу, різні кримінальні покарання. Але, за винятком лише п’ятого засіву, всі номери видання знайшли свого читача. Цікавим був виступ Василя Капкана, який розповів про умови друкування номерів на території Литви. Він торкнувся історії боротьби Литви за свою незалежність, формуванню дружніх стосунків двох народів, їх боротьби за цілісність і волю. А Василь Кулинич зупинився на прикладах із кур’єрської практики і сьогоднішньої ситуації на Сході України.

43390796 672417729807201 5205486571612012544 n

43422628 672417669807207 3181951655390216192 n

Всі присутні віддали дань загиблим за нашу Незалежність Хвилиною Мовчання.

СЛАВА УКРАЇНІ!