21 листопада в Києві та 7 грудня 2018 року в Черкаському художньому музеї відбулася презентація збірника спогадів «Майдан від першої особи». Він став завершальним у проекті «Майдан: усна історія», який упродовж п’яти років реалізовував Український інститут національної пам’яті. Метою проекту є збереження пам’яті про Революцію Гідності, вшанування учасників подій, Героїв Небесної Сотні.

Записи спогадів учасників і очевидців регіональних подій Революції Гідності розпочалися навесні 2015 року. Всього в областях України було зібрано 415 інтерв’ю, що складає третину загальної кількості записів архіву. У Черкасах записи провів доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри історії України Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького Віталій Масненко. В Умані координацією записів та опитуванням займалася кандидат історичних наук, доцент кафедри історії України Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини Ольга Скус. Дослідниця вже тривалий час організовує студентську практику, під час якої проводяться усноісторичні опитування різної тематики. Вона відзначила важливість координаційної роботи Українського інституту національної пам’яті при проведенні регіональних записів проекту «Майдан: усна історія».

Упродовж двох років опрацьовувалися відібрані інтерв’юерами усні історії. Транскрибування записів здійснювалося коштами Інституту, а також, за бажанням інтерв’юерів, студентами їхніх навчальних закладів. До презентованого видання увійшли фрагменти 250 спогадів. Вони доповнені джерелами документального характеру, світлинами, дописами із соціальних мереж, агітаційними матеріалами часів Майдану.

Віталій Масненко ознайомив присутніх на презентації зі структурою збірника, з методологічними засадами опитування, яке використовувалося при зборі усних свідчень про регіональні події Революції Гідності.

Завідувачка сектору обліку та збереження усних джерел Українського інституту національної пам’яті Тетяна Ковтунович та координатор регіональних записів проекту «Майдан: усна історія» Українського інституту національної пам’яті Тетяна Привалко розповіли, як упродовж п’яти років розвивався проект «Майдан: усна історія». В результаті його реалізації вдалося сформувати архів усних свідчень, що складається з понад 1200 відео- й аудіо записів, який заплановано зробити доступним онлайн.

Однією з особливих сторінок Революції Гідності стало проведення в Умані учнівського Майдану. Одна з його організаторок Інна Зозуля представила аудиторії світлини, де зняті протестні акції уманських старшокласників. За словами Інни, вони вийшли протестувати, щоб підтримати своїх батьків, які на той час масово їздили до Києва. І тоді школярам йшлося не про політику, вони вийшли, щоб відстояти своє майбутнє, щоб мати право жити у вільній країні.

Директор Державного історико-культурного заповідника «Трипільська культура» Владислав Чабанюк поділився своїми враженнями про те, як у його рідному селі Легедзиному та сусідніх селах на початках Майдану створювалися невеличкі осередки протестувальників, активність яких викликала в оповідача сумнів. Великим здивуванням для нього стало, коли у лютневі дні 2014 р. на перекриття доріг (задля недопущення проїзду силовиків для придушення столичного Майдану) виходили до 500 осіб. Вони без вказівки зверху самі винаходили способи ефективного блокування проїздів (з використанням борон та іншого сільськогосподарського реманенту).

У рамках проекту «Майдан: усна історія» було видано серію збірників під спільною назвою «Майдан від першої особи». А презентований збірник у цій видавничий серії є завершальним. З книгою можна ознайомитися у читальних залах бібліотеки УДПУ, чи завантажити електронне видання тут https://bit.ly/2DUXmYZ або ж на Google Play https://bit.ly/2DUXmYZ