Так назвав свою містерію про Коліївщину як сторінку української минувшини доктор історичних наук, професор Зінченко Арсен Леонідович, громадський діяч, народний депутат 1 скликання, який відвідав з творчим візитом УДПУ імені Павла Тичини.

Арсен Леонідович автор понад 200 наукових праць. Історична наукова громада і студентство України знає його як автора низки монографій – «Нариси історії подільського селянства: 1917—1930 pp. (Вінниця, 2008)»; «Пересопницьке Євангеліє 1556—1561 рр.: традиція, епоха, творці (К., 2011)»; «Храми Якима Погрібняка. (К., 2016.); Життя і служіння Митрополита Василя Липківського (К., 2017)» та інші. Не менш цікавими є його літературні твори – Збірка оповідань «Гілля старого глека» (2008); Збірка оповідань «Цвіт півонії» (2016).

У 2019 р. побачила світ книга Арсена Зінченка «Данте в Гуманю», яка стала предметом обговорення, дискурсу і презентації на історичному й філологічному факультетах і задовольнила певною мірою світобачення тих життєдайних проблем уманської спільноти, які болять в Україні до нині, хоча пройшло уже більше чверті тисячоліття від селянської війни 1768 – 1769 рр.

Не дивлячись на вітчизняний і зарубіжний досвід дослідження тих подій, особливо соціальних причин, що привели до кривавого зіткнення, ще і нині є різні точки зору серед дослідників шляхів до істини. Мабуть всі єдині лише в одному, що не заперечує і автор запропонованої містерії про Коліївщину. Потрібно знаходити у тих подіях не роз’єднуючі факти з минувшини, а об’єднати всі зусилля, щоб подібне не змогло повторитися у житті націй і народів у майбутньому. Досить влучно про ті трагічні події написав у передмові до книги Олександр Хоменко: «Не випадково ще довго відлунювало в колективній пам’яті насильників того краю погибально-знавісніле «Щоб тебе свята Кодня не минула!», і сільські дівчата десятиріччями після 1768 р. вплітали у коси разом із різнокольоровими й жалобну чорну стрічку». Як у «десятку» влучив, наче про окупантів нинішнього українського Сходу і Криму! Арсен Зінченко знайшов свого читача і спільника у переповненій аудиторії. Особливо, коли він торкався особливостей формування духовності українського народу на прикладах життя Якима Погрібняка і Василя Липківського, який розпочинав свій творчий шлях на теренах уманської землі.

Декан історичного факультету професор Анатолій Карасевич подякував шанованому гостю за своєрідний і цікавий урок формування духовності, побажав у майбутньому нових творчих успіхів і цікавих зустрічей.