29 серпня Україна вперше відзначає День пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України, встановлений відповідним указом президента від 23 серпня 2019 року.
Як відомо, 29 серпня 2014 року розпочався вихід українських військових з оточення під Іловайськом на Донбасі. Регулярні частини збройних сил Росії, що вторглися до України, обстріляли коридор, яким, за домовленістю, мали виходити українські бійці. За офіційними даними, тоді загинули 366 українських військових і правоохоронців, 429 були поранені, 128 потрапили в полон, 158 вважаються зниклими безвісти.
На вченій раді історичного факультету, яка відбулася 29 серпня, всі присутні вшанували пам'ять про загиблих Героїв хвилиною мовчання.
ФІЛОСОФІЯ НЕБА
А ти в небо дивився вкрай збіднілого зорями?
Що крізь очі заплакані доторкались землі?
Залишились у вічності перемішаній з болями,
Ніби ангели праведні з піднебесся на тлі.
Тільки пам'ять лишилася - є в небесних потреба -
І не вір ти нікому, що не сталися в світі оцім.
Ми їм вічності храми вознесем до збіднілого неба,
Щоб уся Україна, як героям вклонялася їм.
А як знову негода завітає до нашого краю -
По стежках героїчних інші зорі збирати підуть.
Щоб жила наша слава у святому країни розмаї,
Бо до нього і правди всі небесні обрали свій путь.
Я дивлюся на небо - там очей вже солдатів мільйони,
Ненароджені генії і безсмертні з воєнних доріг.
Там з Берліну є роти - вже із Сходу святі батальйони,
Безіменні і вічні герої, що родів захищали поріг.
Ти вклонися тим зорям і молитву замов їм у храмі,
Щоб не мовили в спину, що Вітчизни у них не було.
Це Солдати Свободи, бо не зрадили всі вони кармі,
Де Вітчизною в пам'ять посивіле вкраїнське село.
Там в граніті навіки імена незабутих солдатів,
Як родів біографії без претензій на їх зміст життя.
Що навіки лишились у посмертному звіті комбатів,
Щоб сьогодні їх внуки захищали святе це буття.
Бачу купол всміхнувся у подяку за щирість і правду,
Їх побільше б на землю, тоді мудрість зазвично у стрій.
А вже пам'ять народна засудила б замовлену зраду,
І до неба поставила б стелу героїчній солдатці-вдові.
Карасевич А.О.
ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ
«Герої не вмирають» - вони вічно в наших душах,
Як всі, хто в попередніх війнах, захищали рід від бід.
Листаю я історію героїв в цьому світі не живущих,
І бачу в тих розстріляних роках, їх героїчний слід.
Герої залишаються навічно на святому полі брані,
Життя завжди фіксує підсвідомо той останній крок.
Коли приходить мить віддати найдорожче на світанні.
А потім всіх зібрати воєдино на ще свіжий бугорок.
Герої не вмирають - ніби постріл з пафосом на площі,
Герої разом з нами будуть сторожити мир в віках.
Для всіх живих в достойнім статусі, як найдорожчі,
Вони залишаться навіки серед нас у мирних снах.
Герої не вмирають, як і їхні справи у ім’я держави, -
Якось незвично це звучить, коли в вікні мирна весна.
Я бачу їх всіх поіменно і на паперть історичну слави,
Приносить пам'ять їх, у наші душі, ще не випиті до дна.
Карасевич А.О