На третій день тижня історичного факультету викладачі, гості та студенти мали чудову нагоду познайомитися з унікальною людиною, у власній колекції якої зберігається кілька тисяч печаток, які пов'язані з історією становлення української державності від ХУІІ століття. Це Олексій Євгенович Шереметьєв, який у 2015 р. спромігся відшукати (про що він досить емоційно розповів аудиторії) матрицю найдавнішої міської печатки нашого міста Умані.

Для того, щоб учасники зустрічі краще змогли зрозуміти історичну і культурологічну минувшину Умані, професор кафедри всесвітньої історії та методик навчання Ігор Кривошея розпочав дійство лекцією на тему «Еволюція міської геральдики Умані».   

Саме походження печатки пов’язане із заснуванням Умані. У 1609 р. брацлавський, вінницький і кам’янецький староста Валентій Калиновський отримав королівський привілей на пустинні землі під назвою Гумань і заснував на цих теренах місто, що дістало право на самоврядування та офіційну назву Калингрод. Зображений на уманській печатці герб роду Калиновських являє собою зображення роздвоєної стріли вістрям вгору, на кінцях якої розташовано дві зірки. Над характерним для ХУІІ ст. бароковим щитом розташовано корону та нашоломник – три страусових пера, які пронизує роздвоєна стріла з зірками.

В козацькі часи наше місто змінило свій герб на зображення фортеці з двома вежами і козацьким хрестом. Далі герб міста ще не раз зазнавав змін, що переконливо підкреслює складну історію Умані і нашого краю. Але перша печатка, яку продемонстрував сьогодні шанованій аудиторії відомий український колекціонер Олексій Шереметьєв, безумовно належить до переліку найвизначніших пам’яток буремної доби Уманщини. Особливо в ті часи, коли символи самоврядування, герби і печатки, мали важливе значення не лише для міщан, але й для всіх мешканців Східного Поділля.

Анатолій Карасевич подякував Олексію Шереметьєву за цікавий екскурс і аргументований діалог щодо виникнення Умані та ролі її основного символу –печатки, – у процесах самоврядування і набуті статусу міста. Аудиторія підтримала слова декана бурхливими оплесками, віддаючи дань гостю за його самовіддану працю як патріота у культурологічній галузі пізнання нашої минувшини.