П’ятий день історичного факультету був присвячений археологічній науці. Для цього є ряд вагомих причин. По-перше, кожного літа, по завершенню теоретичного навчання на факультеті, традиційно протягом ось уже чотирнадцяти років, перший курс проходить археологічну практику, яка є обов’язковою згідно навчальної програми.
По-друге, напередодні археологічної практики студентам пропонується низка теоретичних занять у галузі археології. По-третє, історичному факультету пощастило, що на території історичної Уманщини, були відкриті найбільші з існуючих у світі, місця проживання майже 6 тисяч років до нині древнього народу, який було названо згідно розкопу археолога Вікентія Хвойки у кінці ХІХ ст., біля селища Трипілля, що на Київщині, трипільці.
Торкнутися до їх таємничої історії і знайти чергові артефакти, що підтверджують ту таємничість древнього народу, можливо і наших предків, справа честі кожного історика. Між селами Легедзине та Тальянки у 1981 р. фахівці виявили велике трипільське поселення загальною площею понад 450 гектарів.
Тому не випадково, декан історичного факультету, професор Анатолій Карасевич та керівництво факультету включило у програму тижня факультету знайомство з директором ДІКЗ «Трипільська культура» Владиславом Чабанюком.
Він познайомив шановну аудиторію з роботою відомого в Україні й світі заповідника, а головне презентував проект «Перший онлайн - ресурс артефактів трипільської культури». Для довідки Владислав Чабанюк повідомив, що названий ресурс становить більше 50 тисяч артифактів і запросив до наукової співпраці майбутніх державотворців і нинішніх науковців історичної громади факультету.
Анатолій Карасевич подякував Владиславу Васильовичу за цікаву, професійно налаштовану бесіду з викладачами і студентами факультету та запросив до подальшої співпраці у галузі історичної минувшини та археологічного культурного досвіду трипільського феномену.