Науково-дослідна робота є необхідним складником діяльності науково-педагогічних працівників та студентів історичного факультету. Основними завданнями проведення наукових досліджень є подальший розвиток історичної думки, збагачення навчального процесу результатами новітніх наукових досліджень, практичне ознайомлення студентів із результатами дослідної роботи та залучення їх до цієї роботи, підвищення кваліфікації викладачів, підготовка науково-педагогічних кадрів, дослідження проблем науково-методичного характеру, підготовка підручників і навчальних посібників і т.д.

    Професорсько-викладацький колектив історичного факультету нараховує 4 доктори історичних наук, 6 професорів, 21 кандидата історичних наук, 6 кандидатів філософських наук, 4 кандидати юридичних наук, 3 кандидати політичних наук, 2 кандидати педагогічних наук, 1 кандидата соціологічних наук.  При кафедрі історії України діє аспірантура (спеціальність 032 «Історія та археологія»), у якій вчений ступінь здобувають 4 аспіранти та 2 здобувачі. Основними осередками наукової діяльності факультету є його лабораторії.

   Зокрема, результатами плідної діяльності науково-дослідної лабораторії «Історичне краєзнавство Уманщини» (керівник – доктор історичних наук, професор Тетяна Кузнець) є проведення всеукраїнських та регіональних наукових конференцій, щорічних Уманських краєзнавчих читань, регіональної наукової конференції «Історія Уманщини в іменах», а також круглих столів, зустрічей з провідними науковцями та краєзнавцями в галузі історичної науки, презентації наукових досліджень тощо.

 Серед багатьох напрямів і методів наукових досліджень локальної історії найбільшого розвитку набув науковий проект «Сторінки усної історії Уманщини», проведені у межах якого дослідження публікуються у тематичних випусках. Набутий науково-дослідною лабораторією досвід видання збірника наукових праць «Регіональні проблеми української історії» (вийшло п’ять випусків) став основою організації наукового журналу «Уманська старовина», який індексується у сучасних наукометричних базах даних.

Співробітники соціологічної лабораторії «Соціовимір» (керівник – кандидат політичних наук, доцент Ярослав Балановський) систематично здійснюють моніторинг актуального соціокультурного, суспільно-політичного стану у нашому місті та регіоні в цілому.  Проводяться соціологічні опитування на замовлення Уманської міської ради, громадських організацій нашого міста. Новим у роботі лабораторії стало проведення маркетингових досліджень. На базі лабораторії «Соціовимір» функціонує Уманське регіональне відділення Соціологічної асоціації України.

Науково-дослідна лабораторія «Археологія Уманщини», якій 26 грудня 2017 р. присвоєно ім'я кандидата історичних наук, лауреата державної премії України Володимира Панасовича Круца (керівник – професор, доктор історичних наук Світлана Біляєва) займається залученням наукового потенціалу університету та науковців Інституту археології НАН України, Національної Академії наук України, вітчизняних та закордонних навчальних закладів для розвитку пріоритетних напрямків у галузі вивчення давньої історії України, зокрема проведення польових археологічних розвідок і розкопок, камеральної обробки колекцій і інтерпретації археологічного матеріалу та подальшого використання їх результатів в науковій діяльності. Важливу ланку навчального процесу та відповідно завдань лабораторії посідає організація та проведення археологічної практики студентів історичного факультету – однієї із найзахопливіших і незабутніх подій студентського життя.

З 2015 р. на історичному факультеті діє навчально-методична лабораторія «Відродження нації» (керівник – кандидат історичних наук Оксана Карасевич). За період функціювання якої була проведена низка заходів у галузі патріотичного, національного виховання молоді, які відвідали вступники і студенти, волонтери, учасники війни на сході України. Важливим результатом діяльності членів лабораторії стало видання «Антології політичного портрету» – навчально-методичного видання у 29 книгах (понад 800 друкованих аркушів).

Викладачі історичного факультету беруть участь у наукових та освітніх проектах, програмах, міжнародних грантах та конференціях. Перспективним вбачається функціонування Ради молодих науковців як творчого осередка формування наукової еліти факультету. Основною метою створення ради є активізація та сприяння професійному росту молодих вчених факультету, об’єднання їх зусиль для розробки актуальних наукових проблем і вирішення пріоритетних наукових завдань, розвиток інноваційної діяльності молодих вчених та залучення їх до ефективної пропаганди новітніх досягнень науки та її популяризації.

Особливу увагу адміністрація та викладачі історичного факультету УДПУ імені Павла Тичини приділяють науковій роботі студентів. Студентське наукове товариство (на чолі з магістранткою Мариною Федоровою) сприяє формуванню умов для розкриття наукового та творчого потенціалу студентів факультету; допомагає у забезпеченні глибокого вивчення і освоєння дисциплін навчального плану; заохочує та залучає студентів до участі у науковому житті університету; сприяє пошуку та підтримці талановитих дослідників серед студентів факультету, а також підвищенню якості фахової підготовки та кваліфікаційного рівня майбутніх фахівців. Важливим складником студентської наукової роботи є діяльність студентських наукових гуртків і проблемних груп, які працюють на кожній кафедрі факультету.

   Їх діяльність сприяє оволодінню спеціальністю, розширенню теоретичного кругозору і наукової ерудиції майбутніх істориків, ознайомленню студентів зі станом розроблення наукових проблем у галузі історичної науки, формуванню здібностей застосовувати теоретичні знання в практичній діяльності, формуванню у студентів навичок ведення наукових дискусій тощо.

   Ще зі студентської лави здобувачі вищої освіти долучаються до написання наукових статей, беруть участь в різноманітних наукових конференція, олімпіадах та конкурсах наукових робіт, в яких неодноразово займали призові місця. Чимало випускників факультету стали науковцями. Кандидатські дисертації вже захистили 15 випускників нашого факультету, ще декілька – завершують роботу над дослідженнями.

Вищезазначена наукова інфраструктура та напрями роботи, на наш погляд, сприяють науково-дослідній роботі професорсько-викладацького складу та студентства історичного факультету, забезпечують системний підхід до підготовки наукових кадрів вищої кваліфікації, плекають інтелектуальний потенціал науковців.