ІCТОРИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ ЗАПРОШУЄ НА НАВЧАННЯ!

ОГОЛОШЕННЯ


viber 2023 11 20 17 24 20 361 1 

50

ЗАСІДАННЯ СТУДЕНТСЬКОГО НАУКОВОГО ТОВАРИСТВА, ПРИСВЯЧЕНЕ ДНЮ СОБОРНОСТІ УКРАЇНИ

До Дня Соборності України та 102-ої річниці проголошення Акту Злуки на історичному факультеті відбулося засідання Студентського наукового товариства спільно з науково-педагогічними працівниками факультету. Учасники згадували знакові події першої чверті ХХ століття, поступальність, етапність, тяглість яких дозволили відродитися українському національному рухові, відновити державність та об’єднати українську землю і український народ.

З вітальним словом виступив декан історичного факультету, професор Анатолій Карасевич, який зазначив, що Акт Злуки був глибоко детермінований історично і спирався на споконвічну мрію українського народу про незалежну, соборну національну державу. Він став могутнім виявом волі українців до етнічної й територіальної консолідації, свідченням їх самовизначення, становлення політичної нації, реальним кроком до об'єднання українських земель, що вплинув на подальші національно-політичні процеси в Україні.

Студентка 4 курсу Юлія Манзик наголосила, що об’єднання УНР та ЗУНР стало можливим завдяки здобуткам Центральної Ради, яка й проголосила утворення Української Народної Республіки як самостійної, незалежної, вільної, суверенної держави та визнання прав українського народу на власну державу, культуру, мову.

52

Про день який об’єднав століттями розділений між двома імперіями український народ розповів студент 4 курсу, очільник Студентського наукового товариства Владислав Яшин.

Студентка 3 курсу Ірина Стратієвська основну увагу зосередила на історії відзначення Дня Соборності України на державному рівні.

54

Учасники заходу наголошували, що ми не повинні сприймати і розглядати соборність як одномоментний акт. Насправді це був тривалий процес. Перші заяви про необхідність об’єднання Галичини і Наддніпрянської України звучали ще в середині XIX століття, коли майже в один час про це заявили Кирило-Мефодіївське братство (1846) і Головна Руська Рада (1848). Новий поштовх реалізації ідеї соборності дали Перша світова війна і розпад імперій, а також початок Української революції. Політики УНР і ЗУНР майже одразу після створення обох республік заявляли про необхідність їх об’єднання. Що й було реалізовано 22 січня 1919-го. Однак, завершити процес формування однієї держави на той час завадила окупація українських земель сусідніми державами та суперечки між політиками обох таборів.

53