Міжнародний день рідної мови:

історія свята

Щороку 21 лютого світ відзначає Міжнародний день рідної мови. Мова – це унікальна культурна спадщина кожної окремої національності на планеті. Тому в Організації Об'єднаних Націй з питань культури (ЮНЕСКО) запровадили Міжнародний день рідної мови.
Міжнародний день рідної мови був проголошений на конференції ЮНЕСКО 17 листопада 1999 р. Дата для свята була вибрана на згадку про трагічні події, що сталися в Бангладеші 21 лютого 1952 р. Тоді від куль поліцейських загинули студенти, котрі вийшли на демонстрацію на захист своєї рідної мови бенгалі, вимагаючи визнати її однією з державних мов країни. Відтоді ця дата у Бангладеші стала днем полеглих за рідну мову, а весь світ відзначає День рідної мови.

Експерти стверджують, що зараз близько половина із 6 тисяч розмовних мов світу загрожує зникнення. Тож, у ЮНЕСКО впевнені, що створення свята – це важливий крок до визнання необхідності захистити різноманіття культур і зберігати повагу до мови як показника культури.

До слова, в Україні рідній мові присвячене ще одне свято – День української писемності та мови, яке відзначають 9 листопада (в день вшанування пам’яті преподобного Нестора Літописця).

Єдиною державною мовою нашої країни є українська. Наша мова пройшла нелегкий шлях. Однак, попри всі перешкоди, для 45 мільйонів людей вона була і є рідною, є мовою їхніх дідів, батьків і буде, а ми в це свято віримо, також мовою їхніх дітей і онуків.

Вчені запевняють, що найближчою генеалогічно до української є білоруська мова. А все через те, що починаючи з 9 – 11 століття обидві мови формувалися на спільній діалектній базі, а обидва народи до XVI століття мали спільну писемну книжну українсько-білоруську мову.

А чи знаєте Ви, що сучасна українська мова містить приблизно 256 тисяч слів. За лексичним запасом українська є найбільш спорідненою з білоруською – 84% спільної лексики, польською – 70% і сербською – 68% . А ось з російською – 62%. Українська мова – одна з найбільш вокальних та милозвучних мов світу. Філологи кажуть, що все це – через те, що ми маємо досить велику кількість фонем — 4. Українська мова має свій офіційний сайт, який містить багато цікавої інформації і про історію мови, і багато корисних для справжніх гуманітаріїв практичних даних. Українська мова має чимало говірок: Степовий говір, Слобожанський, Підляський, Західнополіський, Середньополіський, Східнополіський. Найдовше слово в рідній мові - «дихлордифенілтрихлорметилметан». Так називається хімікат, з допомогою якого борються із шкідниками. Найбільше слів в українській мові починаються з літери «п», а найчастіше використовується – «о». А от букви «ф» і «г» використовуються найрідше. Спеціалісти-філологи вважають, що слова на літеру «ф» здебільшого запозичені. Українська мова надзвичайно багата на синоніми. Найбільшу кількість синонімів має слово «бити». Згідно із словником, їх понад 40.

Перша згадка про українські слова датована 448 роком. Візантійський історик Пріск Панійський перебував у таборі вождя гунів Аттіли на території сучасної України і записав у своєму нотатнику слова «мед» і «страва». Найстарішою українською піснею вважається балада «Дунаю, Дунаю, чому смутен течеш?» Найбільше перекладів серед українських творів має «Заповіт» Тараса Шевченка: його переклали 147 мовами народів світу.

День рідної мови вкрай важливий для нас. Адже на сьогодні Україна є батьківщиною для людей найбільш різних національностей. До того ж, частина українців вважають рідною мовою кримськотатарську, польську, молдавську, литовську, російську або ж болгарську.

В Україні часто можна почути фразу, що наша мова – друга за милозвучністю у світі. Це, ніби, визначили у 1934 р. на конкурсі у Парижі. Проте з’ясувалося, що це багаторічний міф, адже цього конкурсу взагалі не існувало.

Інформація про Паризький конкурс мов з'явилася ще кілька десятиліть тому, і її одразу розпочали розповсюджувати у підручниках та Інтернеті. Насправді конкурсу мов чи Паризької конференції не було, повідомляє ресурс «По той бік новин», який спростовує міфи та маніпуляції.

Чому почали говорити про те, що українська мова нібито за милозвучністю друга після італійської? Насправді, згадка про це з'явилася у першій українській газеті у США, яка мала назву «Свобода».

Так, в одній із статей йдеться про те, що треба берегти «руську» (тобто українську) мову. Там є такі рядки: «Наша руска мова, якъ каже одинъ ученый професоръ Бантишъ-Камҍнскiй, есть второю по италіяньской, що до звучности, що до солодкости, що до придатности подъ безсмертни ноти всесвҍтных музикальних композиторовъ".

Рядки з газети про українську мову / Фото «По той бік новин»

 Тобто виявляється, що конкурсів мов не було, це просто думка одного вченого. «Ніхто не визнавав українську мову наймилозвучнішою. Цей міф – один із тих, в які хочеться вірити», – йдеться у повідомленні.

У цей день по всій Україні проходять різноманітні офіційні заходи, спрямовані на захист і розвиток української мови. Також з нагоди святкування Дня рідної мови у школах зазвичай організовуються та проводяться зустрічі з письменниками, творчі диспути, фестивалі, мовні конкурси, книжкові виставки, літературні подорожі, презентації, круглі столи, тематичні уроки тощо.

Історичний факультет ніколи не залишався осторонь святкування Дня рідноі мови. «Поетичне Кліо», яке об’єднує юних поетів факультету, періодично проводило у цей день чи напередодні тематичні засідання, присвячені пам’яті видатних поетів літературної минувшини України – Василя Стуса, Тараса Шевченка, Василя Симоненка, Миколи Вороного та інших. У минулому році одне із засідань було присвячене 90-річчю від дня народження Ліни Костенко.

Сьогодні, новий очільник «Поетичного Кліо», Денис Хуторянський, студент третього курсу, інші молоді поети факультету – Назар Кульов, Сніжана Мойсей, Віталій Січкар, Денис Заболотній, взяли участь у міському поетичному конкурсі, що незабаром відбудеться у нашому місті.

Незабувайте, шановні друзі, що вся сфера обслуговування в Україні з 16 січня 2021 р. перейшла на українську мову. Отож, персонал має звертатись до відвідувачів виключно українською мовою. Також на українську мову спілкування переходять усі суб'єкти господарювання.

Де зобов'язані обслуговувати українською мовою сьогодні?

Торговельні заклади; інтернет-магазини; усі заклади громадського харчування; банки; аптеки; АЗС; бібліотеки; заклади розважального характеру; спортзали та фітнес-клуби; салони краси та перукарні; заклади медичної сфери; заклади освітньої сфери; установи соціальної сфери; заклади побутового обслуговування.

Важливо, що інструкції на товарах, описи товарів та послуги, меню та цінники теж повинні бути українською. Закон дозволяє використання абревіатур та скорочень іншими мовами.