11-12 червня 2021 р. в м. Умані відбулася знакова подія – Презентація Уманського крайового осередку СПІЛКИ СЛОВ’ЯНСЬКИХ ПИСЬМЕННИКІВ УКРАЇНИ. Її давно чекала творча громада історичної Уманщини. Чекала, щоб продовжити ті доленосні ідеї нашого славного земляка і поета Тараса Шевченка, які були висловлені у основному документі Кирило-Мефодіївського товариства «Книзі буття українського народу», членом якого він був з 1845 р. Доречно нині згадати пророчі слова, які написані у 109 параграфі названого документу: «Україна буде непідлеглою Річчю Посполитою в союзі слов’янським».

Презентація до 175-ї річниці виникнення Кирило-Мефодіївського товариства була запланована на листопад минулого року, але тимчасове перебування регіону на карантині з відомих причин, не дозволили це здійснити. Тому цьогоріч у стінах історичної споруди, де ще у дореволюційний час проходили засідання Уманської повітової Думи, а нині у будівлі УДПУ імені Павла Тичини, зібралася творча інтелігенція історичної Уманщини – поети, письменники, журналісти, художники, музиканти, історики, філологи, очільники краєзнавчих музеїв і керівники громадських об’єднань, щоб надати ідеї Великого Тараса нового життя, жити і творити нині в тому дусі, що є необхідним і суттєвим чинником у формуванні духовності нової української нації. В урочистій залі були викладачі та студенти історичного факультету та факультету української філології.

Урочисту церемонію розпочала вітальним словом міський голова Ірина Плетньова. Вона підкреслила особливу вагомість цієї події і запропонувала обрати очільницею ССПУ Михайлову Ніну Степанівну – відому уманську письменницю і громадську діячку, яка з 2010 р. очолює ЛО «ЛітО». Ніна Степанівна також підкреслила важливість цієї події в житті творчої громади історичної Уманщини і зупинилася на програмі та завданнях її діяльності.

Засновник і очільник ССПУ Володимир Андрійович Барна, відомий український поет і журналіст, член НСПУ, НСЖУ, автор багатьох поетичних збірок і його заступник Каменюк Михайло Феодосійович, член НСПУ і НСЖУ, поет, письменник і перекладач, урочисто вручили першим членам ССПУ посвідчення. Володимир Андрійович засвідчив, що на сьогодні Уманський крайовий осередок найчисельніший – 23 осіб. Новостворений колектив Уманщини привітала очільниця Віницької крайової ССПУ Людмила Любацька, поетеса і письменниця, член НСПУ і НСЖУ.

Від УДПУ імені Павла Тичини привітала з цією подією всіх присутніх проректор з гуманітарних питань Наталія Ревнюк. Вона передала вітання від ректора університету професора Олександра Безлюдного і побажала творчій еліті Уманщини нових злетів у формуванні духовності українського народу.

Творчий діалог продовжив декан історичного факультету професор Анатолій Карасевич. Він відтворив шанованій аудиторії низку тих славних подій, які відбувалися упродовж останніх тридцяти років у стінах УДПУ. Вони стали своєрідним Ренесансом у відродженні духовності майбутньої освітянської когорти у стінах інституту, а згодом і університету. Тут виступали поети-викладачі Микола Коваль та Іван Лазебний, виконував свої пісні на гітарі Володимир Коваленко і чарували своїми голосами Володимир Козак, Олександр Осадчий, Анатолій Купчик, Балдинюк Дмитро і Балдинюк Надія, а виконавську майстерність на різних інструментах демонстрували Володимир Кузь, Калінчук Олександр, Рибченко Микола, Юрій Щербаков. Мабуть це був той Уманський Ренесанс, який надихнув наступні покоління і пізніше на різних подіумах – українському і європейському, з’явилися творчі колективи і виконавці, які несуть прекрасне і вічне у людські душі. Один з таких колективів – гурт «Гонта», Заслужені працівники культури України Семенчук Василь, Волошин Петро і Валентин Купчик.

На історичному факультеті був створений клуб Поетичне КЛІО, що об’єднав молодих поетів історичного, філологічного та інших факультетів. Вони видали три збірки молодих поетів під назвою «Квартирник».

У процесах формування національного світобачення активну участь брали наші земляки починаючи з часів УНР: Надія Суровцова – Віденський університет, перший доктор філософії на Україні серед жінок; Ольга Діденко – авторка низки книг з археології; Василь Стефанович – автор неперевершеного і нині 2-х томного видання «Археологічні пам’ятки Уманщини»; Григорій Храбан і його дослідження Коліївщини, яке підняв із архіву і запропонував історичній спільноті України історичний факультет УДПУ імені Павла Тичини; Богдан Чорномаз – учасник дисидентського руху другої хвилі 80-х рр., автор 10 книг державотворчої тематики, та багато інших творчих земляків, які залишили помітний слід у формуванні української духовності, культури, історії і державності – тих чинників, які є основоположними у формуванні нації, як політичного явища.

«А я сьогодні пишу про війну, – сказав Анатолій Карасевич, – про тих, хто не повернувся до мами на поріг живим, а помирав у степах Донбасу. Презентуючи свої збірки, я завжди обіцяв, що наступить, і я свято вірю в це, той час, коли ми будемо говорити на інші теми. Але сьогодні я говорю про те, що найбільше болить Україні і моєму народу, – про солдата, про волонтера, про їх мужність і героїзм. Не потрібно забувати, що їх уже Небесні тисячі…».

Анатолій Карасевич прочитав із збірки «Філософія війни» вірш «Постать» – про перевірену часом і війною жіночу вірність, бо вона є тим основним чинником продовження роду, який допомагає солдату вижити і перемогти.

ПОСТАТЬ

День дав відбій, повільно сонце завершило круг,

І звична темінь заповзла, щоби заснути, де прийдеться.

Знайома постать за селом, де повертає сивий Буг,

В чеканні дива, вся в надії, що коханий повернеться.

Вона стрічає кожну ніч, де проводжала на війну його,

На ратний бій за нашу неньку і єдину Україну. 

На тому клаптику життя він залишив слід від тепла свого,

Щоб пам’ятала, як кохав і берегла завжди святе родинне.

Ці два поняття як одне зрослись в серцях усіх людей,

І об’єднали неспокійних в діалозі кривди й правди.

Вона стояла за селом, щоб в боротьбі святій ідей,

Не змогли знищити любов за власних намірів і зради.

Росою вимилася земля і вже тепло від сонця жмень,

Спішить, щоб свої руки простягнути до людської плоті.

Від річки стежка за селом, де вона ходить кожен день,   

Щоб залишились вічно в пам’яті вони нескорені і незабуті. 

Продовжуючи тему, Гурт «Гонта» виконав патріотичну пісню «Повертайтеся хлопчики» (слова Анатолія Карасевича, музика Василя Семенчука).

На презентації виступили творчі колективи і уже члени ССПУ із Жашкова, Монастирища, Звенигородки, Моринців, Катеринополя, міста Умані та району.

Велика подяка всім, хто активно долучався на різноманітних етапах проведення презентації і доклав максимум зусиль, щоб це громадянське дійство сталося. Це викладачі, лаборанти і студенти історичного факультету: Альона Шмалюх – кандидат історичних наук, заступник декана з виховної роботи; Світлана Бондар – кандидат політичних наук, доцент кафедри соціальних і правових дисциплін; Катерина Діденко – викладач кафедри всесвітньої історії та методик навчання; Олена Джагунова – завідувач музеєм УДПУ імені Павла Тичини, кандидат історичних наук; Ігор Кривошея – професор кафедри всесвітньої історії та методик навчання; Ігор Фицик –кандидат філософських наук, доцент кафедри соціальних і правових дисциплін; лаборанти факультету – Максим Доценко, Анжеліка Михайліна, Антон Терещук.