14 жовтня Україна відзначає День захисників і захисниць України.  Вже стало традицією, що напередодні свята представники волонтерського сектору історичного факультету віддають данину шани та поваги родині уманчанина Олексія Курмашева, який героїчно загинув у серпні 2014 р. у смт. Комісарівка Луганської області, захищаючи свободу та незалежність України.

Олексій мав звання старшого солдата резерву, був снайпером у батальйоні оперативного призначення ім. Героя України генерала Кульчицького та мав позивний «Альпініст». 14 квітня 2014 р. він стояв у лавах перших добровольців,  яких урочисто проводжали до лав Національної гвардії жителі нашого міста, а згодом брав участь у боях, відстоюючи гору Карачун, бився під Дебальцевим. Загинув боєць від поранень, які дістав, коли зведена група військовослужбовців Національної гвардії та Збройних Сил України вирушила на допомогу силам АТО, які потрапили у засідку. Перед смертельним пораненням він ще встиг надати допомогу своєму важкопораненому землякові.

За мужність та героїзм, вірність військовій присязі Олексій Курмашев посмертно нагороджений орденом «За мужність» III ступеня та іншими військовими відзнаками, йому присвоєне звання «Почесний громадянин міста Умані». Після загибелі у бійця залишилися мати та дві старші сестри.

12 жовтня  студенти-історики завітали до мами загиблого, Курмашевої Наталії Сергіївни. На початку зустрічі були покладені живі квіти до меморіальної таблички на стіні будинку, де проживав Олексій. Наталія Сергіївна з болем у серці розповіла про характер та захоплення свого сина у мирний час, зокрема про альпінізм та любов до японської культури,  про перші місяці війни на Донбасі. Затамувавши подих присутні слухали сповідь матері про свої переживання за життя сина у ті важкі для нашої країни часи, коли йшли кровопролитні бої, про подробиці його загибелі 28 серпня 2014 року. Студентам були показані особисті речі Олексія Курмашева, які залишилися після смертельного поранення. 

Усі були дуже зворушені почутим і побаченим та звернулися до матері зі словами співчуття та вдячності за виховання справжнього патріота, запевнивши, що пам’ять про її сина назавжди залишиться у їх серцях. На завершення представники студентства вручили мамі загиблого троянди, передали солодощі для онуків, та запропонували допомогу у вирішенні побутових проблем.

Вічна пам’ять нашому земляку та усім героям, хто пожертвував своїм життям, захищаючи Батьківщину! Нехай буде справою честі кожного з нас вшанування загиблих захисників та захисниць України та допомога їх родинам.