- Історія та археологія. Європеїстика

- Історія та археологія. Краєзнавчо-туристична роботата

- Середня освіта (Історія). правознавство

- Середня освіта (Історія). Географія

 

 

 Історія та археологія. Європеїстика

  1. Профіль освітньо-професійної програми зі спеціальності

032 Історія та археологія, спеціалізація: європеїстика

1        -  Загальна інформація

Повна назва вищого навчального закладу та структурного підрозділу

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини, кафедра всесвітньої історії та методик навчання, кафедра історії України

Ступінь вищої освіти та назва кваліфікації мовою оригіналу

Академічна кваліфікація: Бакалавр історії та археології

Професійна кваліфікація: Історик, вчитель історії основної школи, фахівець з європеїстики

Офіційна назва освітньої програми

Освітньо-професійна програма

першого рівня вищої освіти (бакалавр)

за спеціальністю Історія та археологія. Європеїстика

Тип диплому та обсяг освітньої програми

Диплом бакалавра одиничний, 240 кредитів ЕКТС, термін навчання 3 роки 10 місяців

Наявність акредитації

Акредитаційна комісія МОН України (наказ МОН України від 21.06.2016 р. № 79-А)

Сертифікат про акредитацію Серія НД № 2489131

Цикл/рівень

НРК – 7 рівень FQ – EHEA – перший цикл, ЕQF-LLL – 7 рівень.

Передумови

Наявність повної загальної середньої освіти

Мова(и) викладання

Українська

Термін дії освітньої програми

До 30.06.2021 р.

Інтернет – адреса постійного розміщення опису освітньої програми

http://history.udpu.org.ua/ tretye-menyu-2/osvitni-prohramy

 

2        - Мета освітньо-професійної програми

Забезпечення наукової і професійної (теоретичної та практичної) підготовки   конкурентоспроможного компетентного фахівця, здатного реалізувати професійну діяльність у загальноосвітньому закладі, забезпечувати різні форми здобуття  освіти базового рівня та поглиблювати інструментальні знання та когнітивні уміння  шляхом навчання за магістерською програмою.

3        - Характеристика освітньо-професійної програми

Предметна область(галузь знань, спеціальність, спеціалізація( за наявності))

Обов’язкові дисципліни

І. Цикл загальної підготовки –   80 кредитів.

1.1. Гуманітарна підготовка –  22 кредитів.

1.2. Фундаментальна підготовка – 58  кредит.

ІІ. Цикл професійної підготовки –  73 кредити.

2.1. Психолого-педагогічна підготовка –   30 кредитів.

2.2. Науково-предметна підготовка –   43 кредити.

Дисципліни вільного вибору студента –  60 кредитів

Блок №1 –    60 кредитів

Блок № 2 –  60  кредитів

Практична підготовка –  24 кредитів

Атестація – 3 кредитів

Орієнтація освітньої програми

Освітньо-професійна (для бакалавра)

Програма спрямована на оволодіння фундаментальними знаннями історії, навичками наукового дослідження. Орієнтована на глибоку спеціальну підготовку, науковців, учителів історії, працівників державних установ та громадських організацій,  ініціативних фахівців, здатних генерувати нові ідеї та знання на базі сучасних досягнень науки, готових до безперервного і актуального навчання.

Основний фокус освітньої програми та спеціалізації

Здатність аналізувати та оперувати арсеналом сучасної академічної історичної науки, проектувати і здійснювати освітній процес з урахуванням вимог компетентнісно-орієнтованого навчання за напрямом підготовки «Історія».

Акцент на архівознавчій та джерелознавчій діяльності, використанні первинних та вторинних джерел, документів з суспільно-історичних, соціокультурних, інтеграційних проблем Європи, історіографії критично.

Особливості програми

Міждисциплінарна та багатопрофільна підготовка фахівців, що володіють науковим інструментарієм для теоретичних та експериментальних досліджень та практичної діяльності у  архівно-джерелознавчій та музеєзнавчій роботі, дослідженні суспільно-політичних і соціокультурних реалій розвитку європейського простору відповідно до європоцентристських інтеграційних процесів в Україні, у педагогічній діяльності.

4 – Придатність випускників до працевлаштування та подальшого навчання

Придатність до працевлаштування

Бакалавр може займати посаду педагогічного працівника – вчителя історії в базовій загальноосвітній школі, працівника музейного закладу, архівної установи; в органах державної адміністрації та  громадських організацій; брати участь у розробці науково-дослідних проблем, працювати на посадах референта,  лаборанта в науково-дослідницьких інститутах

Посади  за ДК 003:2010:

2331 Вчитель загальноосвітнього навчального закладу

232 Викладач середніх навчальних закладів

2442.2             20187 Археолог

2443.2 Історик

Подальше навчання

Можливість навчатися за програмою другого циклу у галузі знань, що узгоджується з отриманим дипломом бакалавра, можливість викладання.

5 - Викладання та оцінювання

Викладання та навчання

Провідними в якісній трансформації навчального середовища для студентів є технології  контекстного, імітаційного, проблемного, модульного, проектного навчання. Основними підходами до навчання є проблемний та практико-орієнтований, що реалізуються засобами застосуванняв лекційні курси методології та методики науково-дослідницького пошуку, у дослідницькій спрямованості  семінарських занять із спеціальнихдисциплін, шляхом зміщення акцентів на практичну спрямованість дисциплін методичного циклу,орієнтації різних видів практики на результат.

Оцінювання

Усні та письмові екзамени, заліки, виступи на семінарах презентації, захисти курсових робіт, захисти практик.

6 – Програмні компетентності

Інтегральна компетентність

Здатність розв’язувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми в галузі історії та археології у процесі  професійної діяльності та в процесі навчання, що передбачає застосування теорій та методів історичної науки та археології та характеризується комплексністю та невизначеністю умов.

Загальні компетентності (ЗК)

1. Здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу.

2. Здатність застосовувати набуті знання у практичних

ситуаціях професійної діяльності.

3. Знання та розуміння предметної області та специфіки

професійної діяльності історика та археолога.

4. Навички використання інформаційних і комунікаційних

технологій.

5. Здатність вчитися й оволодівати сучасними знаннями.

6. Здатність бути критичним і самокритичним.

7. Здатність приймати обґрунтовані рішення.

8. Здатність генерувати нові ідеї (креативність).

9. Навички міжособистісної взаємодії, здатність працювати

в команді.

10. Цінування та повага різноманітності та мультикультурності.

11. Здатність діяти на основі етичних міркувань (мотивів).

12. Здатність діяти соціально відповідально та свідомо.

Фахові компетентності спеціальності (ФК)

1.    Історична – знання змісту та методології фундаментальних і спеціальних історичних дисциплін.

2.    Хронологічна – здатність орієнтуватися в історичному часі, застосовувати періодизацію як способу пізнання історичного процесу.

3.    Просторова – здатність студентів орієнтуватися в історичному просторі.

4.    Інформаційно-мовленнєва – ефективно й грамотно працювати з різними джерелами історичної інформації та будувати усні та письмові висловлення щодо історичних фактів, історичних постатей та історичної теорії.

5.    Логічна – здатність визначати та застосовувати теоретичні поняття, положення, концепції для аналізу й пояснення історичних фактів, явищ, процесів.

6.    Дослідницька – здатність використовувати науковий інструментарій для теоретичних та експериментальних досліджень у навчальній, практичній і професійній діяльності.

7.    Інформаційна – працювати з різними джерелами інформації , аналізувати, синтезувати, узагальнювати та використовувати її для навчання.

8.    Практична – готовність до самостійної роботи, здатність застосовувати накопичені теоретичні знання на практиці, готовність до організації краєзнавчих студій у професійній діяльності.

9.    Аксіологічна компетенція – здатність студентів формулювати оцінки та версії історичного руху й розвитку.

10.             Науково-методична компетентність – здатність до застосування системи педагогічних, психологічних, предметних знань та професійно-методичних умінь, які базуються на знаннях дидактики.

11.             Компетентність у сфері інновацій та вдосконалення –поінформованість з проблем інновацій в галузі освіти, використання різноманітних освітніх технологій і засобів навчання.

12.             Здатність застосовувати сучасні методики й освітні технології для забезпечення ефективної діяльності в різних галузях європеїстики.

7 – Програмні результати навчання

 

Студент виявляє знання і розуміння

1. Сутності, етапів та особливостей інтеграційних процесів у Європі, організаційних та правових засад Європейського Союзу.

2. Історії та культури українського козацтва та його світових аналогів.

3. Основних теоретичних підходів до вивчення європейської ментальності, творчого доробку дослідників.

4. Особливостей створення, діяльності різноманітних регіональних і міжрегіональних міжнародних організацій.

5. Специфіки формування європейської ментальності в історичній, соціокультурній динаміці.

6. Загальних тенденцій соціального розвитку міст Європи в історичній ретроспективі.

7. Суті процесу європейської інтеграції і основних напрямів подальшої конвергенції країн-учасниць.

8. Теоретичних основ політики держави, права у їх історичному розвитку, періодизації розвитку світової та вітчизняної політико-правової наукової думки.

9. Основних напрямків, механізмів та інструментів зближення України із Європейським Союзом.

Студент демонструє здатність

10. Аналізувати правові та інституціональні виміри співробітництва України та ЄС, виявляти перспективи та наслідки сучасних інтеграційних процесів і місця в них України.

11. Розкривати принципи та механізми функціонування міжнародних організацій, характеризувати інституційну структуру.

12. Визначати основні риси історії і культури українського козацтва й зіставляти їх з відомими світовими аналогами.

13. Аналізувати специфіку кожної історичної епохи для країн Європи, робити висновки.

14. Складати ідентифікувати ментальність, реконструювати світоуявлення, матеріальне і нематеріальне життя, людську психологію та щоденну практику, властиву соціальним верствам певної історичної епохи.

Студент демонструє готовність

15. Соціальної взаємодії, займати активну громадянську позицію та робити усвідомлений вибір в умовах сучасного політичного плюралізму.

16. Застосовувати теоретичні здобутки археологічної науки в побудові історичних концепцій, використання артефактів як базових елементів історичних реконструкцій.

17. До відкритості та толерантності в становленні комунікації в зоні інтенсивної взаємодії різних культур.

18. Використовувати знання з європейської історії у професійній роботі.

До міждисциплінарної інтеграції знань.

19. Огранізовувати навчальну діяльність та позаурочну роботу учнів у загальноосвітніх закладах, створювати і підтримувати психологічно безпечне освітнє середовище.

20. Працювати на уроках з інноваційними методиками та технологіями навчання, реалізувати міжпредметні зв’язки.

8 – Ресурсне забезпечення реалізації програми

Кадрове забезпечення

Процес навчання забезпечують провідні фахівці кафедр, в складі                      4 докторів наук, 30 кандидатів наук та 8 викладачів.

Матеріально – технічне забезпечення

Наявна матеріально-технічна база, забезпечує проведення всіх видів підготовки, навчальної та науково-дослідної роботи студентів. Обладнаний комп’ютерний клас.

Діють лабораторії:

Науково-дослідна лабораторія «Історичне краєзнавство Уманщини»;

Науково-дослідна лабораторія «Археологія Уманщини»;

Науково-дослідна лабораторія «Відродження нації».

Інформаційне та навчально – методичне забезпечення

Навчальний процес забезпечений навчально-методичними комплексами, підручниками та посібниками. Навчальні курси розміщені в системі дистанційного навчання Moodle. Наукові роботи завантажені в інституційний репозитарій.

9 – Академічна мобільність

Національна кредитна мобільність

Укладені договори з:

1.   Державним історико-культурним заповідником «Меджибіж» Хмельницької області.

2.   Уманською ЗОШ І-ІІІ ступенів № 3 Уманської міської ради Черкаської області.

3.   Уманським НВК «Уманська міська гімназія – школа естетичного виховання» Уманської міської ради Черкаської області.

4.   Уманською ЗОШ І-ІІІ ступенів № 11 ім. М. П. Бажана Уманської міської ради Черкаської області.

5.   Уманським НВК «ЗОШ І-ІІІ ступенів № 10 – медична гімназія» Уманської міської ради Черкаської області.

6.   Уманським навчально-виховним комплексом  «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів ім. Ю. О. Гагаріна – педагогічний ліцей» Уманської міської ради Черкаської області.

7.   Уманським НВК «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 7 – колегіум» Уманської міської ради Черкаської області.

8.   Уманською ЗОШ І-ІІІ ступенів № 14 Уманської міської ради Черкаської області.

9.   Уманською спеціалізованою школою І-ІІІ ступенів №  12 з поглибленим вивченням англійської  мови.

10. Уманською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів №  9 Уманської міської ради Черкаської області.

11. Уманською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів №  8 Уманської міської ради Черкаської області.

12. Уманською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів №1 ім. О.С. Пушкіна Уманської міської ради Черкаської області.

13. Городецькою загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів Уманської районної ради Черкаської області.

14. Собківським навчально-виховним комплексом «Дошкільний навчальний заклад – загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів» Уманської районної ради Черкаської області.

15. Уманським краєзнавчим музеєм.

16. Архівним відділом Уманської районної державної адміністрації.

17. Національним заповідником «Чернеча гора», м. Канів, Черкаська область.

18. Державним історико-культурним заповідником «Трипільська культура».

19. Інститутом археології НАН України у м. Києві.

Міжнародна кредитна мобільність

Реалізуються програми подвійного диплома:

Університет в м. Порту (Португалія)

Тракійський університет в м. Стара Загора (Болгарія)

Державна вища школа професійної освіти ім. Іполіта Цегельського в м. Гнєзно (Польща)

Поморська академія в м. Слупську (Польща)

Державна вища професійна школа імені Я.А. Коменського в м. Лєшно (Польща)

Академія імені Яна Длугоша в м. Ченстохові (Польща)

Інститут європейської культури Познанського університету імені Адама Міцкевича в м. Гнєзно (Польща)

Державна вища школа професійної освіти в м. Хелмі ( Польща)

Навчання іноземних здобувачів вищої освіти

Передбачена можливість навчання іноземних студентів. Іноземні студенти навчаються за окремим навчальним планом, в якому за рахунок дисциплін гуманітарного циклу виділено 600 годин (20 кредитів) на вивчення мови навчання впродовж 4 років з виходом на державний екзамен. З метою оптимізації навчального процесу для іноземних студентів і  подолання мовного бар’єру вченою радою університету (Протокол №19 від 27 червня 2017 року) та Наказом №526 о/д  від 12 липня 2017 р. російську мову визначено як мову навчання для іноземних громадян з Туркменістану, Азербайджану, Узбекистану, Вірменії, Грузії, Киргизстану, що вступатимуть до університету у 2017 році на освітній рівень «бакалавр», за умови формування окремих повноцінних груп у кількості  не менше 12 осіб. 

  1. Перелік компонент освітньо-професійної програми та її логічна послідовність

 

  • Перелік компонент ОПП

Код н/д

Компоненти освітньої програми (навчальні дисципліни, курсові проекти(роботи), практики, кваліфікаційна робота)

Кількість кредитів

 

Форма підсумк.

контролю

 

1

2

3

4

Обовязкові компоненти ОНП

І

Цикл загальної підготовки

1.1

Гуманітарна підготовка

 

 

ОК1

Українська мова

4

екзамен

ОК2

Іноземна мова

6

екзамен

ОК3

Латинська мова

3

залік

ОК4

Філософія

3

екзамен

ОК5

Спеціальні історичні дисципліни

3

залік

ОК6

Етнографія України

3

екзамен

1.2

Фундаментальна підготовка

 

 

ОК7

Вікова фізіологія, шкільна гігієна

3

залік

ОК8

Історична географія України

3

залік

ОК9

Археологія

3

екзамен

ОК10

Фізичне виховання

 

залік

ОК11

Історія української культури

3

екзамен

ОК12

Історія України з найдавніших часів до кінця XVIII ст.

12

екзамен,залік

ОК13

Історія України ХІХ ст.

4

екзамен

ОК14

Історія України ХХ – початку ХХІ ст.

9

екзамен

ОК15

Історія стародавнього світу

4

екзамен

ОК16

Історія середніх віків

5

екзамен

ОК17

Історія культури зарубіжних країн

4

екзамен

ОК18

Курсова робота з історії України

1

 

ОК19

Курсова робота з всесвітньої історії

1

 

ОК20

Історія держави і права України

3

екзамен

ОК21

Історія первісного суспільства

3

Залік

ІІ Цикл професійної підготовки

2.1 Психолого-педагогічна підготовка

ОК22

Педагогіка

5

екзамен

ОК23

Психологія

6

екзамен

ОК24

Основи наукових досліджень

3

залік

ОК25

Теорія та методика навчання історії

3

екзамен

ОК26

Теорія та методика суспільствознавства

3

екзамен

ОК27

МН краєзнавчої роботи

3

Залік

ОК28

Історія педагогіки

3

Залік

ОК29

Методика виховної роботи та основи педагогічної майстерності

3

Залік

ОК30

Курсова робота з педагогіки або психології

   

2.2 Науково-предметна підготовка

ОК3

Історія слов'янських народів

10

екзамен, залік

ОК32

Нова історія країн Європи та Америки

5

екзамен

ОК33

Новітня історія країн Європи та Америки

5

екзамен

ОК34

Нова історія країн Азії та Африки

4

екзамен

ОК35

Новітня історія країн Азії та Африки

4

екзамен

ОК36

Історіографія історії України

3

екзамен

ОК37

Джерелознавство історії України

3

залік

ОК38

Архівознавство

3

залік

ОК39

Основи історичного музеєзнавства

3

залік

ОК40

Археологія України

3

залік

Загальний обсяг обов’язкових компонент                                             153

Вибіркові компоненти ОПП

Вибірковий блок №1

ВБ 1.1

Антропологія

5

екзамен

ВБ 1.2

Археологія європейського міста

5

залік

ВБ 1.3

Охорона праці та безпека життєдіяльності

5

залік

ВБ 1.4

Історія повсякденності Європи

5

залік

ВБ 1.5

Історична урбаністика

5

екзамен

ВБ 1.6

Генеалогія

5

залік

ВБ 1.7

Політологія

5

екзамен

ВБ 1.8

ІК технології в галузі

4

залік

ВБ 1.9

Археологічне джерелознавство

4

залік

ВБ1.10

Соціальна антропологія Європи

4

залік

ВБ1.11

Логіка

4

залік

ВБ1.12

Культурологія

5

залік

ВБ1.13

Мемуаристика

4

Залік

Вибірковий блок №2

ВБ 2.1

Історична антропологія

5

екзамен

ВБ 2.2

Історія архітектури європейського міста

5

залік

ВБ 2.3

Охорона праці в галузі

5

залік

ВБ 2.4

Повсякденне життя сучасної Європи

5

залік

ВБ 2.5

Історична демографія

5

екзамен

ВБ 2.6

Основи екскурсійної діяльності

5

залік

ВБ 2.7

Історія політичної думки

5

екзамен

ВБ 2.8

НІТ в історії

4

залік

ВБ 2.9

Основи археологічного пізнання

4

залік

ВБ2.10

Історія міст Європи

4

залік

ВБ2.11

Соціологія

4

залік

ВБ2.12

Релігієзнавство

5

залік

ВБ2.13

Історичний туризм в Україні

4

залік

Загальний обсяг вибіркових компонент:

60

 

Практична підготовка

Навчальна практика

П.01

Археологічна практика

2

 

П.02

Музейно-архівна практика

4

 

П.03

Навчальна педагогічна практика

6

 

П.04

Практика з європеїстики

7

 

Виробнича практика

П.05

Виробнича практика (педагогічна)

8

 

П.06

Історична практика

8

 

Загальний обсяг практичної підготовки:

24

 

Атестація

3

 

ЗАГАЛЬНИЙ ОБСЯГ ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ                       240

         

 

3.Форми атестації здобувачів вищої освіти

Атестація випускників освітньої програми спеціальності 032 Історія та археологія, спеціалізація: європеїстика проводиться у формі здачі комплексного кваліфікаційного екзамену з історії та методики її навчання і випускного екзамену зі спеціалізації та завершується видачею документу державного зразка про присудження їм ступеня бакалавра із присвоєнням академічної кваліфікації: Бакалавр історії та археології і професійної кваліфікації: історик, вчитель історії основної школи, фахівець з європеїстики.

Атестація здійснюється відкрито і публічно.

4.Матриця відповідності програмних компетентностей компонентам освітньої програми

5.Матриця забезпечення програмних результатів навчання (ПРН) відповідними компонентами освітньої програми

Затверджено на засіданні вченої ради історичного факультету Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини (протокол № 11 від 15 червня 2017 р.)

Керівник  проектної групи (гарант освітньої програми) :

Кривошея Ігор Іванович, кандидат історичних наук, професор кафедри всесвітньої історії та методик навчання Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини

Розробники:

  1. Беляєва Світлана Олександрівна, доктор історичних наук, професор кафедри всесвітньої історії та методик навчання Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини
  2. Гордієнко В’ячеслав Володимирович, кандидат історичних наук, доцент кафедри всесвітньої історії та методик навчання Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини

 

 

 

 

 Історія та археологія. Краєзнавчо-туристична робота

  1. Профіль освітньої програми зі спеціальності

032 Історія та археологія, спеціалізація: краєзнавчо-туристична робота

 

1        -  Загальна інформація

Повна назва вищого навчального закладу та структурного підрозділу

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини, кафедра історії України, кафедра всесвітньої історії та методик навчання.

Ступінь вищої освіти та назва кваліфікації мовою оригіналу

Бакалавр історії та археології

Професійна кваліфікація: історик, вчитель історії основної школи,

організатор краєзнавчо-туристичної роботи

Офіційна назва освітньої програми

Освітньо-професійна програма

першого рівня вищої освіти (бакалавр)

за спеціальністю Історія та археологія. Краєзнавчо-туристична робота.

Тип диплому та обсяг освітньої програми

Диплом бакалавра одиничний, 240 кредитів ЕКТС, термін навчання 3 роки 10 місяців

Наявність акредитації

Акредитаційна комісія МОН України (наказ МОН України від 21.06.2016 р. № 79-А)

Сертифікат про акредитацію Серія НД № 2489131

Цикл/рівень

НРК – 7 рівень FQ – EHEA – перший цикл, ЕQF-LLL – 7 рівень.

Передумови

Наявність повної загальної середньої освіти

Мова(и) викладання

Українська

Термін дії освітньої програми

До 30.06.2021 р.

Інтернет – адреса постійного розміщення опису освітньої програми

http://history.udpu.org.ua/ tretye-menyu-2/osvitni-prohramy

2        -  Мета освітньої програми

Забезпечення наукової і професійної (теоретичної та практичної) підготовки   конкурентоспроможного компетентного фахівця в галузі історії та археології, краєзнавчо-туристичної роботи.

3        -  Характеристика освітньої програми

Предметна область (03 Гуманітарні науки, спеціальність: 032 Історія та археологія,

спеціалізація: краєзнавчо-туристична робота)

 

Обов’язкові дисципліни

І. Цикл загальної підготовки – 80 кредитів.

1.1. Гуманітарна підготовка – 22 кредити.

1.2. Фундаментальна підготовка – 58 кредитів.

ІІ. Цикл професійної підготовки – 73 кредити.

2.1. Психолого-педагогічна підготовка – 30 кредитів.

2.2. Науково-предметна підготовка – 43 кредити.

Дисципліни вільного вибору студента – 60 кредитів

Блок №1 – 60 кредитів

Блок № 2 – 60 кредитів

Практична підготовка – 24 кредити

Атестація – 3 кредити

Орієнтація освітньої програми

Освітньо-професійна (для бакалавра)

Програма ґрунтується на загальновідомих наукових результатах із врахуванням сьогоднішнього стану історичної науки, орієнтує на актуальні спеціалізації, в рамках яких можлива подальша професійна та наукова кар’єра.

Основний фокус освітньої програми та спеціалізації

Загальна освіта в галузі теорії методики історії та археології, краєзнавчо-туристичної роботи

Особливості програми

Міждисциплінарна та багатопрофільна підготовка фахівців, що володіють науковим інструментарієм для теоретичних та експериментальних досліджень та практичної діяльності у  архівно-джерелознавчій, археологічній, музеєзнавчій, туристично-краєзнавчій роботі, дослідженні суспільно-політичних і соціокультурних реалій розвитку європейського простору відповідно до європоцентристських інтеграційних процесів в Україні.

4 – Придатність випускників до працевлаштування та подальшого навчання

Придатність до працевлаштування

Бакалавр історії та археології може працювати в науковій, організаційно-управлінській та освітній галузях; на викладацьких та інших посадах у закладах загальної середньої освіти, ВНЗ 1–2 рівнів акредитації; в органах державної влади і місцевого самоврядування; в аналітично-інформаційних інституціях; у друкованих та електронних засобах масової інформації, PR-технологіях; у соціальних, культурних та туристичних  закладах, громадських організаціях, партіях тощо.

Посади  за ДК 003:2010:

2331 Вчитель загальноосвітнього навчального закладу

232 Викладач середніх навчальних закладів

2442.2             20187 Археолог

2443.2 Історик

Подальше навчання

Можливість навчатися за програмою другого циклу у галузі знань, що узгоджується з отриманим дипломом бакалавра, можливість викладання.

5 - Викладання та оцінювання

Викладання та навчання

Провідними в якісній трансформації навчального середовища для студентів є технології  контекстного, імітаційного, проблемного, модульного, проектного навчання. Основними підходами до навчання є проблемний та практико-орієнтований, що реалізуються засобами застосуванняв лекційні курси методології та методики науково-дослідницького пошуку, у дослідницькій спрямованості  семінарських занять із спеціальних дисциплін, шляхом зміщення акцентів на практичну спрямованість дисциплін методичного циклу,орієнтації різних видів практики на результат.

Оцінювання

Усні та письмові екзамени, заліки, виступи на семінарах презентації, захисти курсових робіт, захисти практик.

6 – Програмні компетентності

Інтегральна компетентність

1. Здатність розв’язувати спеціалізовані задачі й практичні проблеми в галузі історії та археології або у процесі навчання, здійснювати аналіз історичних явищ і подій, що передбачає застосування теорій та методів історичної науки і характеризується комплексністю та невизначеністю умов.

Загальні компетентності(ЗК)

2.    Компетентність у галузі науки – свідоме використання студентами пізнавальних здібностей для набуття, застосування, управління знаннями.

3.    Мовна і комунікативна компетентність – використання мови як засобу для усної та письмової комунікації, обміну знаннями, ідеями, емоціями, наполегливість, уміння відповідати за себе та зрілі рішення, уміння співпрацювати.

4.    ІКТ компетентність – впевнене і критичне використання технологій інформаційного суспільства для роботи та спілкування, сукупність знань, умінь і навичок виконання різних видів інформаційної діяльності і ціннісне ставлення до цієї діяльності.

5.    Соціальна компетентність – здатність обмінюватися інформацією, спілкуватися, встановлювати і підтримувати соціальні зв’язки, здатність до співпраці, розв'язання проблем, взаєморозуміння.

6.    Особистісна компетентність – це інтегративне утворення, що включає систему цінностей, пов’язаних із саморозвитком та самовдосконаленням у професійній діяльності, обізнаність у власних сильних і слабких сторонах, здатність до самоаналізу, ідентифікації і розвитку індивідуальних позитивних якостей.

7.    Міжособистісна компетентність – уміння будувати суб’єктно-суб’єктні відносини у професійній діяльності, здатність до активної співпраці та інтеграції в прагненні до мети спільно з іншими людьми, установами, організаціями.

8.    Розвиненість рефлексіїдатність відрізняти суб’єктивні, спонтанні складові суджень від об’єктивних і аргументованих, вміти надавати перевагу останнім. Критичність та самокритичність мислення. Схильність до самоперевірки отриманих результатів, турбота про якісне виконання професійних завдань.

9.    Практична компетентність – здатність застосовувати на практиці знання та дослідницькі вміння, готовність до прийняття самостійних  рішення, відповідальність за результати діяльності

Фахові компетентності спеціальності(ФК)

1. Історична – Критичне усвідомлення взаємозв’язку між фактами, подіями, явищами і процесами у минулому та сучасності. Критичне усвідомлення відмінностей в історіографічних поглядах різних періодів та у різних контекстах. Розуміння соціальних функцій історика, можливостей використання історії та зловживання історією. Знання теоретико-методологічних основ краєзнавчо-туристичної роботи; історії формування та розвитку краєзнавства і туризму.

2. Інформаційно-мовленнєва – Здатність спілкуватися державною мовою, рідною мовою та однією з іноземних мов із використанням термінів і методик, прийнятих в фаховому середовищі; знати й вміти використовувати в професійних цілях давні мови. Знання, вміння і навички опрацювання наукових та інформаційних джерел й використання інформаційно-пошукових інструментів, таких як: бібліографічні довідники, путівники до архівних фондів, архівні описи та посилання на електронні ресурси. Здатність виявляти і опрацьовувати належним чином джерела інформації (бібліографії, документи, етнографічні матеріали, музейні експонати, археологічні артефакти і т. п.) для реалізації науково-дослідних проектів. Уміння працювати з джерелами, туристичного краєзнавства, аналізувати нормативно-правові акти, користуватися довідковою літературою, електронними ресурсами для самостійного пошуку інформації.

3. Дослідницька – Знання та вміння використовувати різноманітні методи виявлення та опрацювання історичних і археологічних джерел, зокрема, інструментарій спеціальних історичних дисциплін, новітні комп’ютерні технології для пошуку та обробки історичних або пов’язаних із ними даних. Фахові знання та професійні навички роботи з виявлення, опрацювання та охорони матеріальної і нематеріальної культурної спадщини. Творче застосування методів та технологій моделювання наукового дослідження краєзнавчо-туристичної діяльності.

1.      4. Практична – Здатність використовувати у фаховій діяльності знання з гуманітарних дисциплін, вміння аналізувати, оцінювати і прогнозувати політичні, економічні, культурні й соціальні події та явища. Вміння коментувати, анотувати або редагувати тексти і документи відповідно до певних критеріїв; представити результати наукових досліджень в друкованій формі, проводити їх презентацію. Здатність використовувати знання методичних аспектів організації та проведення різних форм краєзнавчо-туристичної роботи (екскурсії, туристичні походи, подорожі, експедиції).

2.      5. Науково-методична компетентність – знати і володіти на фаховому рівні методами викладання історії та суміжних дисциплін у загальноосвітніх навчальних закладах різних типів.

6. Компетентність у сфері інновацій та вдосконалення – здатність застосовувати сучасні методики і освітні технології для забезпечення ефективної краєзнавчо-туристичної роботи в загальноосвітніх навчальних закладах та в позашкільній роботі з учнівською молоддю.

3.      7. Навчально-методична компетентність – здатність до застосування краєзнавчого матеріалу при викладанні шкільного курсу історії України.

7 – Програмні результати навчання

 

 Студент виявляє знання і розуміння

1.    Змісту фундаментальних і спеціальних історичних дисциплін.

2.    Основних історичних процесів і подій давньої, середньовічної, ранньомодерної, нової, новітньої історії України та всесвітньої історії у їх порівнянні та взаємозв’язку.

3.    Предмету та методології історії, інших суспільних та гуманітарних дисциплін.

4.    Історіографії для аналізу сучасних наукових дискусій з проблем вітчизняної і всесвітньої історії та визначення напрямів перспективних досліджень з інших галузей наукового пізнання.

5.    Регіональних особливостей України, теоретико-методологічних основ туристично краєзнавчої діяльності;

6.    Джерел, форм, методів та принципів краєзнавчо-туристичної роботи;

7.    Наукових технологій дослідження краєзнавчо-туристичної роботи;

8.    Нормативно-правову базу та організаційні основи туристичного краєзнавства в Україні; зміну парадигм національної краєзнавчої освіти з посиленням у ній ролі активно-туристичних форм пізнання рідної землі

Студент виявляє уміння, здатність

9.Аналізувати та оперувати арсеналом сучасної академічної історичної науки,  історичними знаннями зі спеціалізації.

10. Розглядати суспільні явища в розвитку та конкретно-історичних умовах певного часу.

11. Збирати, обробляти, узагальнювати інформацію для створення глибокої бази знань про історичні та соціокультурні процеси в Україні, на європейському континенті, у світі загалом.

12. Характеризувати історичний процес та регіональні особливості.

13. Працювати з джерелами інформації, інтегрувати їх зміст, визнавати і сприймати різноманітність критичного аналізу і оцінок історичних джерел.

14. Використовувати науковий інструментарій для теоретичних та експериментальних досліджень у навчальній, практичній і професійній діяльності.

15. Формулювати оцінку історичного руху, діяльності історичних осіб, виявляти власну позицію щодо суперечливих фактів історії.

16. Планувати навчальну краєзнавчо-туристичну роботу;

17. Проводити різні форми краєзнавчо-туристичної роботи;

18. Оперувати основними поняттями краєзнавчо-туристичної діяльності;

19. Застосовувати набуті знання у практичній діяльності;

20. Робота з нормативними матеріалами щодо організації краєзнавчо-туристичної роботи.

8 – Ресурсне забезпечення реалізації програми

Кадрове забезпечення

Процес навчання забезпечують провідні фахівці кафедр, в складі 4   докторів наук, 30 кандидатів наук та 8 викладачів.

Матеріально – технічне забезпечення

Наявна матеріально-технічна база, що забезпечує проведення всіх видів лабораторної, практичної, дисциплінарної та міждисциплінарної підготовки та науково - дослідної роботи студентів. Обладнаний комп’ютерний клас. Створено лабораторії: «Археологія Уманщини», «Історичне краєзнавство Уманщини», « Відродження нації».

Інформаційне та навчально – методичне забезпечення

Навчальний процес забезпечений навчально – методичними комплексами, підручниками та посібниками. Навчальні курси розміщені в системі дистанційного навчання Moodle. Наукові роботи завантажені в інституційний репозитарій.

9 – Академічна мобільність

Національна кредитна мобільність

Заключені угоди з:

1.     Державним історико-культурним заповідником «Меджибіж» Хмельницької області.

2.     Уманською ЗОШ І-ІІІ ступенів № 3 Уманської міської ради Черкаської області.

3.     Уманською міською гімназією.

4.     Уманською ЗОШ І-ІІІ ступенів № 11 ім. М. П. Бажана Уманської міської ради Черкаської області Уманським НВК «ЗОШ І-ІІІ ступенів № 10 – медична гімназія» Уманської міської ради Черкаської області.

5.      Уманським навчально-виховним комплексом  «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів ім.. Ю. О. Гагаріна – педагогічний ліцей» Уманської міської ради.

6.     Уманським НВК «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 7 – колегіум» Уманської міської ради Черкаської області.

7.     Уманською ЗОШ І-ІІІ ступенів № 14 Уманської міської ради Черкаської області.

8.     Уманського краєзнавчого музею.

9.      Колочавською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів акредитації № 1.

10. Архівного відділу Уманської районної державної адміністрації.

11. Шубиноставською загальноосвітньою загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів Лисянської районної ради Черкаської області.

12. Голованівським місцевим центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

13. Відділу кримінальної міліції у справах дітей Уманського МВ УМВС України у Черкаській області.

14. Управлінням праці та соціального захисту населення Уманської міської ради.

15. Службою у справах дітей Уманської міської ради.

16. Уманським місцевим центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

17. Великомихайлівською селищною радою Великомахайлівського району Одеської області.

18. Погребищенською районною радою.

19. Угода про співпрацю між Уманським державним педагогічним університетом імені Павла Тичини та Державним історико-культурним заповідником «Трипільська культура».

20. Інститутом археології НАН України у м. Києві.

Міжнародна кредитна мобільність

Реалізуються програми подвійного диплома:

Університет в м. Порту(Португалія)

Тракійський університет в м. Стара Загора(Болгарія)

Державна вища школа професійної освіти ім. Іполіта Цегельського в м. Гнєзно(Польща)

Поморська академія в м. Слупську (Польща)

Державна вища професійна школа імені Я.А. Коменського в м. Лєшно (Польща)

Академія імені Яна Длугоша в м. Ченстохові (Польща)

Інститут європейської культури Познанського університету імені Адама Міцкевича в м. Гнєзно (Польща)

Державна вища школа професійної освіти в м. Хелмі ( Польща)

Навчання іноземних здобувачів вищої освіти

Передбачена можливість навчання іноземних студентів. Іноземні студенти навчаються за окремим навчальним планом, в якому за рахунок дисциплін гуманітарного циклу виділено 600 годин (20 кредитів)на вивчення мови навчання впродовж 4 років  з виходом на державний екзамен. З метою оптимізації навчального процесу для іноземних студентів і  подолання мовного бар’єру вченою радою університету (Протокол №19 від 27 червня 2017 року) та Наказом №526 о/д  від 12 липня 2017 р. російську мову визначено як мову навчання для іноземних громадян з Туркменістану, Азербайджану, Узбекистану, Вірменії, Грузії, Киргизстану, що вступатимуть до університету у 2017 році на освітній рівень «бакалавр», за умови формування окремих повноцінних груп у кількості  не менше 12 осіб. 

     

 

  1. Перелік компонент освітньо-професійної програми та їх логічна послідовність

 

  • Перелік компонент ОП

Код н/д

Компоненти освітньої програми (навчальні дисципліни, курсові проекти(роботи), практики, кваліфікаційна робота)

Кількість кредитів

 

Форма підсумк.

контролю

 

1

2

3

4

Обовязкові компоненти ОП

І

Цикл загальної підготовки

1.1

Гуманітарна підготовка

 

 

ОК1

Українська мова

4

екзамен

ОК2

Іноземна мова

6

екзамен

ОК3

Латинська мова

3

залік

ОК4

Філософія

3

екзамен

ОК5

Спеціальні історичні дисципліни

3

залік

ОК6

Етнографія України

3

екзамен

1.2

Фундаментальна підготовка

 

 

ОК7

Вікова фізіологія, шкільна гігієна

3

залік

ОК8

Історична географія України

3

 залік

ОК9

Археологія

3

екзамен

ОК10

Фізичне виховання

 

залік

ОК11

Історія української культури

3

екзамен

ОК12

Історія України з найдавніших часів до кінця XVIII ст.

12

екзамен, залік

ОК13

Історія України ХІХ ст.

4

екзамен

ОК14

Історія України ХХ – початку ХХІ ст.

9

екзамен

ОК15

Історія стародавнього світу

4

екзамен

ОК16

Історія середніх віків

5

екзамен

ОК17

Історія культури зарубіжних країн

4

екзамен

ОК18

Історія держави і права України

3

екзамен

ОК19

Історія первісного суспільства

3

залік

ОК20

Курсова робота з історії України

1

 

ОК21

Курсова робота з всесвітньої історії

1

 

ІІ Цикл професійної підготовки

2.1 Психолого-педагогічна підготовка

ОК20

Педагогіка

5

екзамен

ОК21

Психологія

6

екзамен

ОК22

Основи наукових досліджень

3

залік

ОК23

Теорія та методика навчання історії

3

екзамен

ОК24

Теорія та методика суспільствознавства

3

екзамен

ОК25

МН краєзнавчої роботи

3

залік

ОК26

Історія педагогіки

3

залік

ОК27

Методика виховної роботи та основи педагогічної майстерності

3

залік

ОК28

Курсова робота з педагогіки або психології

1

 

2.2 Науково-предметна підготовка

ОК28

Історія слов'янських народів

10

екзамен

ОК29

Нова історія країн Європи та Америки

5

екзамен

ОК30

Новітня історія країн Європи та Америки

5

екзамен

ОК31

Нова історія країн Азії та Африки

4

екзамен

ОК32

Новітня історія країн Азії та Африки

4

екзамен

ОК33

Історіографія історії України

3

екзамен

ОК34

Джерелознавство історії України

3

залік

ОК35

Архівознавство

3

залік

ОК36

Основи історичного музеєзнавства

3

залік

ОК37

Археологія України

3

залік

Загальний обсяг обов’язкових компонент                                             153

Вибіркові компоненти ОП

 

Вибірковий блок №1

 

 

ВБ 1.1

Історія туризму в Україні

5

екзамен

ВБ 1.2

Релігійний туризм в Україні

5

залік

ВБ 1.3

Охорона праці та безпека життєдіяльності

5

залік

ВБ 1.4

Організація екскурсійної діяльності

5

залік

ВБ 1.5

Історичний туризм в Україні

5

екзамен

ВБ 1.6

Історія рідного краю

5

залік

ВБ 1.7

Політологія

5

екзамен

ВБ 1.8

ІК технології в галузі

4

залік

ВБ 1.9

Історична демографія в Україні

4

залік

ВБ 1.10

Історичне краєзнавство

4

залік

ВБ 1.11

Історія українського повсякдення ХХ ст.

4

залік

ВБ 1.12

Соціологія

5

залік

ВБ 1.13

Релігієзнавство

4

залік

 

Вибірковий блок №2

 

 

ВБ 2.1

Історична демографія

5

екзамен

ВБ 2.2

Соціальна антропологія

5

залік

ВБ 2.3

Охорона праці в галузі

5

залік

ВБ 2.4

Повсякдення населення України ХІХ ст.

5

залік

ВБ 2.5

Організація туризму

5

екзамен

ВБ 2.6

Генеалогія

5

залік

ВБ 2.7

Історичний туризм

4

залік

ВБ 2.8

НІТ в історії

4

залік

ВБ 2.9

Релігійний туризм

4

залік

ВБ 2.10

Історія Уманщини

4

залік

ВБ 2.11

Логіка

4

залік

ВБ 2.12

Культурологія

5

залік

ВБ 2.13

Історія політичної думки

4

залік

Загальний обсяг вибіркових компонент:                                         60

 

Практична підготовка

 

 

П.01

Археологічна практика

3

залік

П.02

Музейно-архівна практика

3

залік

П.03

Навчальна педагогічна практика

3

залік

П.04

Краєзнавчо-туристична практика

3

залік

П.05

Виробнича практика (педагогічна)

6

залік

П.06

Історична практика

6

залік

Загальний обсяг практичної підготовки:                                         24

 

Атестація

3

 

ЗАГАЛЬНИЙ ОБСЯГ ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ                         240

           

 


3.Форми атестації здобувачів вищої освіти

Атестація випускників освітньої програми спеціальності 032 Історія та археологія, спеціалізація: краєзнавчо-туристична робота проводиться у формі здачі комплексного кваліфікаційного екзамену з історії та методики її навчання і випускного екзамену зі спеціалізації та завершується видачею документу державного зразка про присудження їм ступеня бакалавра із присвоєнням академічної кваліфікації: Бакалавр історії та археології і професійної кваліфікації: історик, вчитель історії основної школи, організатор краєзнавчо-туристичної роботи.

Атестація здійснюється відкрито і публічно.

4.Матриця відповідності програмних компетентностей компонентам освітньої програми

5.Матриця забезпечення програмних результатів навчання (ПРН) відповідними компонентами освітньої програми

Затверджено на засіданні вченої ради історичного факультету Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини (протокол № 11 від 15 червня 2017 р.).

Керівник проектної групи (гарант освітньої програми):

Дудник Олена Володимирівна, кандидат історичних наук, доцент кафедри історії України Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини

Розробники:

Кузнець Тетяна Володимирівна, доктор історичних наук, професор кафедри історії України Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини.

Лісовська Ольга Василівна, кандидат історичних наук, доцент кафедри історії України Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини

 

 

Середня освіта (Історія). Правознавство

  1. Профіль освітньої програми зі спеціальності

 014.03 Середня освіта (Історія),  Спеціалізація: правознавство

 

 

1        -  Загальна інформація

 

Повна назва вищого навчального закладу та структурного підрозділу

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини, кафедра всесвітньої історії та методик навчання, кафедра історії України.

 

Ступінь вищої освіти та назва кваліфікації мовою оригіналу

Бакалавр освіти.

Професійна кваліфікація: вчитель історії основної  школи, вчитель правознавства

 

Офіційна назва освітньої програми

Освітньо-професійна програма

першого рівня вищої освіти (бакалавр)

за спеціальністю  Середня освіта (Історія). Правознавство

 

Тип диплому та обсяг освітньої програми

Диплом бакалавра одиничний, 240 кредитів ЕКТС, термін навчання 3 роки 10 місяців

 

Наявність акредитації

Акредитаційна комісія МОН України (наказ МОН України від 21.06.2016 р. № 79-А)

Сертифікат про акредитацію Серія НД № 2489130

 

Цикл/рівень

НРК – 7 рівень , FQ - EHEA – перший цикл, QF-LLL – 7 рівень.

 

Передумови

Наявність повної загальної середньої освіти

 

Мова(и) викладання

Українська

 

Термін дії освітньої програми

До 30.06.2021 р.

 

Інтернет – адреса постійного розміщення опису освітньої програми

http://history.udpu.org.ua/ tretye-menyu-2/osvitni-prohramy

 

2        -  Мета освітньої програми

 

Забезпечити підготовку компетентного фахівця, здатного реалізувати професійну освітню діяльність  на посаді вчителя історії та правознавства

 

3        -  Характеристика освітньої програми

 

Предметна область(галузь знань, спеціальність, спеціалізація( за наявності))

Обов’язкові дисципліни

І. Цикл загальної підготовки – 80 кредитів.

1.1. Гуманітарна підготовка – 22 кредити.

1.2. Фундаментальна підготовка – 58 кредитів.

ІІ. Цикл професійної підготовки – 73 кредити.

2.1. Психолого-педагогічна підготовка – 30 кредитів.

2.2. Науково-предметна підготовка – 43 кредити.

Дисципліни вільного вибору студента – 60 кредитів

Блок №1 – 60 кредитів

Блок № 2 – 60 кредитів

Практична підготовка – 24 кредити

Атестація – 3 кредитів

 

Орієнтація освітньої програми

Освітньо-професійна.

Науково-теоретична, методологічна,  методична підготовка учителя історії та правознавства

 

Основний фокус освітньої програми та спеціалізації

Спеціальна освіта в галузі теорії та методики навчання історії та   правознавства, спрямована на організацію, забезпечення та реалізацію освітнього процесу у формальній та/або неформальній освіті.

 

Особливості програми

Вивчення у сув’язі з історією системи юридичних наук у межах широкого кола галузей права. Акцент на освіченість, поглиблення і створення знань, здатність навчатися за індивідуальною освітньою траєкторією.

 

4 – Придатність випускників до працевлаштування та подальшого навчання

 

Придатність до працевлаштування

Бакалавр освіти може займати посади в освітніх і наукових закладах, займатися організаційно-управлінською діяльністю в державних і приватних установах, об’єднаннях громадян.

Посади  за ДК 003:2010:

2331  - Вчитель загальноосвітнього навчального закладу.

22359.2 - Організатор позакласної і позашкільної виховної роботи з дітьми.

2421.1 - Науковий співробітник-консультант (правознавство). 

2443.2 - Консультант з питань історії.

351.1 - Науковий співробітник-консультант (методи навчання)
2431.1 - Науковий співробітник-консультант (архівна справа, музеєзнавство).

 

Подальше навчання

Можливість навчатися за програмою другого циклу у галузі знань, що узгоджується з отриманим дипломом бакалавра, можливість викладання.

5 - Викладання та оцінювання

 

Викладання та навчання

Лекційні курси поєднуються із семінарськими заняттями, робочими зустрічами. Переважно навчання відбувається в  групах, з дискусіями та підготовкою презентацій, самостійно та в малих групах..

 

Оцінювання

Усні та письмові екзамени,  заліки, виступи на семінарах, презентації, есе, захисти курсових робіт,  захисти практик та  кваліфікаційна робота.

Атестація здійснюється у формі комплексного кваліфікаційного екзамену з історії та методики  її навчання; випускного екзамену зі спеціалізації: правознавство з методикою навчання.

 

6 – Програмні компетентності

 

Інтегральна компетентність

Здатність розв’язувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми у галузі середньої освіти, що передбачає застосування системи теорій та методів суспільно-гуманітарних та психолого-педагогічних наук і характеризується комплексністю та невизначеністю умов.

 

Загальні компетентності(ЗК)

Інструментальні компетентності (ІК)

ІК1.Компетентність у сфері інновацій та вдосконалення – поінформованість з проблем інновацій в галузі освіти, використання різноманітних освітніх технологій і засобів навчання.

ІК 2. Мовна  компетентність – використання мови як засобу для усної та письмової комунікації, обміну знаннями, ідеями.

·         ІК 3. ІКТ компетентність – впевнене і критичне використання технологій інформаційного суспільства для роботи та спілкування.

ІК 4.Інформаційна – здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел.

Міжособистісні компетентності (МК)

МК 5.Комунікативна – готовність спілкуватися із спільнотами для розвитку  професійних знань і вмінь, осмислення практик та контекстів.

·         МК 6. Міжособистісна компетентність – уміння будувати суб’єктно-суб’єктні відносини у професійній діяльності, здатність до активної співпраці  та роботи  в команді.

·         МК 7.Особистісна компетентність – здатність до саморозвитку,  самоаналізу, ідентифікації  у професійній діяльності.

Системні компетентності (СК)

СК 8. Знання і розуміння предметної області та розуміння професії. Здатність вчитися і бути сучасно навченим.

СК 9. Компетентність у галузі науки –  здатність використовувати науковий інструментарій для теоретичних та експериментальних досліджень у навчальній, практичній і професійній діяльності

СК 10. Практична компетентність – здатність застосовувати на практиці знання та дослідницькі вміння, здатність до організації і планування, готовність до прийняття самостійних  рішення, відповідальність за результати діяльності

СК.11.Соціальна компетентність – здатність до адаптації та дії в новій ситуації, здатність до співпраці, генерувати ідеї, розв’язувати проблеми.

СК 12. Загальнокультурна – цінування та повага різноманітності та мультикультурності.

 

Фахові компетентності спеціальності(ФК)

1.    Знання змісту та методології фундаментальних і спеціальних історичних дисциплін.

2.     Здатність аналізувати та оперувати арсеналом сучасної академічної історичної науки,  історичними знаннями зі спеціалізації.

3.    Уміння збирати, обробляти, узагальнювати інформацію для створення глибокої бази знань про історичні та соціокультурні процеси в Україні, на європейському континенті, у світі загалом.

4.    Здатність  інтегрувати  та використовувати у фаховій діяльності знання з гуманітарних дисциплін для аналізу й пояснення історичних фактів, явищ, процесів.

5.    Вміння аналізувати, оцінювати і прогнозувати політичні,    соціально-економічі, правові події та явища.

6.    Здатність до критичного усвідомлення взаємозв’язку між фактами, подіями, явищами і процесами у минулому та сучасності.

7.    Знання сучасних теоретичних основ предметної спеціалізації з  історії та правознавства.

8.    Здатність ефективно орієнтуватися в нормативній базі, розрізняти джерела права із врахуванням їх юридичної сили та ієрархії, вирішувати проблеми конкуренції норм законодавства.

9.     Здатність працювати з джерелами юридичної інформації, кваліфіковано тлумачити нормативно-правові акти.

10.                 Готовність  проводити наукові дослідження в галузі права.

11.                 Здатність застосовувати правові знання для розуміння закономірностей розвитку конфлікту для ефективної комунікації

12.                 Працювати на уроках з інноваційними технологіями навчання, реалізувати міжпредметні зв’язки, організовувати спільну діяльність і міжособистісну взаємодію суб’єктів освітнього процесу

13.                 Спроможність ефективно розв’язувати стандартні та проблемні навчально-методичні завдання.

14.                  Уміння діагностувати й оцінювати рівень розвитку, досягнення та освітні потреби учнів.

15.                 Уміння здійснювати педагогічний супровід процесів соціалізації та професійного самовизначення учнів, підготовки їх до свідомого вибору життєвого шляху.

16.                 Здатність усвідомлювати межі своєї компетентності та дотримуватися норм професійної етики.

 

7 – Програмні результати навчання

 

 

1.    Демонструє знання змісту фундаментальних і спеціальних історичних дисциплін.

2.    Виявляє здатність аналізувати історичні процеси і події у їх порівнянні та взаємозв’язку.

3.    Володіє історичною періодизацією як способом пізнання історичного процесу.

4.    Здатний розглядати суспільні явища в розвитку та конкретно-історичних умовах певного часу.

5.    Здійснює історіографічний аналіз сучасних наукових дискусій з проблем вітчизняної і всесвітньої історії.

6.    Використовує науковий інструментарій для теоретичних та експериментальних досліджень у навчальній, практичній і професійній діяльності.

7.    Здатний працювати з джерелами інформації, інтегрувати їх зміст, визнавати і сприймати різноманітність критичного аналізу і оцінок історичних джерел.

8.    Демонструє критичне мислення в оцінці історичного руху, діяльності історичних осіб, виявляє власну позицію щодо суперечливих фактів історії.

9.    Виявляє розуміння історико-політичних аспектів становлення й розвитку системи права, механізмів правового регулювання у різних галузях права.

10.                 Демонструє знання основних положень теорії конституціоналізму, основних доктринальних положень різних галузей права, особливостей правового регулювання їх використання.

11.                 Володіє термінологічним апаратом юридичних наук відповідно до конкретних галузей права.

12.                 Виявляє здатність проектувати і здійснювати освітній процес з урахуванням державних вимог в умовах формальної і неформальної освіти.

13.                 Уміє працювати на уроках з компетентнісно-орієнтованими методиками навчання, реалізувати міжпредметні зв’язки,

14.                 Здатний організовувати навчальну діяльність та позаурочну роботу учнів у загальноосвітніх закладах, створювати і підтримувати психологічно безпечне освітнє середовище.

15.                 Компетентно реалізовує зміст правової освіти та методологічні засади навчання правознавства у загальноосвітній школі.

16.                 Виявляє готовність складати та реалізовувати програму профілактичних та просвітницьких дій, заходів правової  допомоги у формі лекцій, бесід, круглих столів, ігор, тренінгів, тощо, відповідно до запиту та контексту.

17.                 Використовує ціннісних засади права та юриспруденції,  для реалізаії професійної етики  учителя правознавства.

18.                 Володіє технологією проектної діяльності, здатний організовувати педагогічний супровід навчальних проектів.

19.                 Проявляє важливі для професійної педагогічної діяльності особистісні якості (комунікативність, відповідальність, рефлективність, емпатійність, здатність до самоаналізу і самоуправління, фахового зростання).

20.                 Виявляє здатність здійснювати професійну діяльність у полікультурному світі, поділяючи і шануючи передовсім нормативи і цінності свого національно-культурного середовища. 

 

8 – Ресурсне забезпечення реалізації програми

 

Кадрове забезпечення

Процес навчання забезпечують провідні фахівці кафедр, в складі 4   докторів наук, 30 кандидатів наук та 8 викладачів.

 

Матеріально – технічне забезпечення

Наявна матеріально-технічна база, забезпечує проведення всіх видів підготовки та науково-дослідної роботи студентів. Обладнаний комп’ютерний клас.  Діють  науково-дослідні лабораторії: «Відродження нації», створена у 2015 р. (наказ № 964 від 1 грудня 2015 р.);  «Соціовимір» (наказ №416/01 від 11.03.2011 року), як науково-дослідний підрозділ Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини, що працює на громадських засадах.

 

Інформаційне та навчально – методичне забезпечення

Навчальний процес забезпечений навчально–методичними комплексами, підручниками та посібниками. Навчальні курси розміщені в системі дистанційного навчання Moodle. Наукові роботи завантажені в інституційний репозитарій.

 

9 – Академічна мобільність

 

Національна кредитна мобільність

Заключені договори з:

-   ДП «Український дитячий центр «Молода гвардія»» (для здійснення педагогічної діяльності та проходження виробничої практики)

-   ТОВ «Лижна школа» (Буковель) для проведення практик студентів та надання методичної допомоги майбутнім вчителям.

-    Голованівським місцевим центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги від 8 серпня 2017 р. ( для проведення правової практики)

-    Відділом кримінальної міліції у справах дітей Уманського МВ УМВС України у Черкаській області від 15 вересня 2015 р. ( для проведення правової практики)

-   Управлінням праці та соціального захисту населення Уманської міської ради від 28 травня 2015 р. ( для проведення правової практики)

-    Службою у справах дітей Уманської міської ради від 3 квітня 2017 р. ( для проведення правової практики)

-    Уманським місцевим центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги від 19 лютого 2017 р. ( для проведення правової практики)

-   Архівним відділом Уманської районної державної адміністрації від 10 вересня 2015 р.( для проведення архівної практики)

-   Державним історико-культурним заповідником «Трипільська культура» від 08 листопада 2017 р. ( для проведення музейної та археологічної практик)

-    Інститутом археології НАН України у м. Києві від 08 листопада 2017 р. ( для проведення археологічної практики)

-   Уманським краєзнавчим музеєм від 10 вересня 2015 р. ( для проведення музейної практики)

-   Національним заповідником «Чернеча гора», м. Канів, Черкаська область від 10 лютого 2014 року ( для проведення музейної практики)

-   Уманською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів №  14 Уманської міської ради Черкаської області від 1 вересня 2016 року ( для проведення виробничої практики).

-   Уманською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів №  3 Уманської міської ради Черкаської області від  1 вересня 2016 року.

-   Уманський НВК № 17 «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – дошкільний заклад» Уманської міської ради Черкаської області від  1 вересня 2016 року.

-   Уманська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №  11 ім. М.П.Бажана Уманської міської ради Черкаської області від  1 вересня 2016 року.

-   НВК «Уманська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №  10 – медична гімназія» Уманської міської ради Черкаської області від  1 вересня 2016 року

-   Уманським навчально-виховним комплексом «загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 7 – колегіум» від 7 лютого 2017 року.

 

Міжнародна кредитна мобільність

Реалізуються програми подвійного диплома:

Університет в м. Порту(Португалія)

Тракійський університет в м. Стара Загора(Болгарія)

Державна вища школа професійної освіти ім. Іполіта Цегельського в м. Гнєзно(Польща)

Поморська академія в м. Слупську (Польща)

Державна вища професійна школа імені Я.А. Коменського в м. Лєшно (Польща)

Академія імені Яна Длугоша в м. Ченстохові (Польща)

Інститут європейської культури Познанського університету імені Адама Міцкевича в м. Гнєзно (Польща)

Державна вища школа професійної освіти в м. Хелмі ( Польща)

 

Навчання іноземних здобувачів вищої освіти

Передбачена можливість навчання іноземних студентів. Іноземні студенти навчаються за окремим навчальним планом, в якому за рахунок дисциплін гуманітарного циклу виділено 600 годин (20 кредитів)на вивчення мови навчання впродовж 4 років  з виходом на державний екзамен. З метою оптимізації навчального процесу для іноземних студентів і  подолання мовного бар’єру вченою радою університету (Протокол №19 від 27 червня 2017 року) та Наказом №526 о/д  від 12 липня 2017 р. російську мову визначено як мову навчання для іноземних громадян з Туркменістану, Азербайджану, Узбекистану, Вірменії, Грузії, Киргизстану, що вступатимуть до університету у 2017 році на освітній рівень «бакалавр», за умови формування окремих повноцінних груп у кількості  не менше 12 осіб. 

     
  1. Перелік компонент освітньо – професійної/наукової програми та їх логічна послідовність

 

  • Перелік компонент ОП

Код н/д

Компоненти освітньої програми (навчальні дисципліни, курсові проекти(роботи), практики, кваліфікаційна робота)

Кількість кредитів

 

Форма підсумк.

контролю

 

1

2

3

4

Обов’язкові компоненти ОП

І

Цикл загальної підготовки

1.1

Гуманітарна підготовка

 

 

ОК1

Українська мова

4

екзамен

ОК2

Іноземна мова

6

екзамен

ОК3

Латинська мова

3

залік

ОК4

Філософія

3

екзамен

ОК5

Спеціальні історичні дисципліни

3

залік

ОК6

Етнографія України

3

екзамен

1.2

Фундаментальна підготовка

 

 

ОК7

Вікова фізіологія, шкільна гігієна

3

залік

ОК8

Історична географія України

3

залік

ОК9

Археологія

3

екзамен

ОК10

Фізичне виховання

3

залік

ОК11

Історія української культури

3

екзамен

ОК12

Історія України з найдавніших часів до кінця ХVІІІ ст.

12

екзамен, залік

ОК13

Історія України ХІХ ст.

4

екзамен

ОК14

Історія України ХХ-ХХІ ст.

9

екзамен

ОК15

Історія стародавнього світу

4

залік

ОК16

Історія середніх віків

5

екзамен

ОК17

Історія культури зарубіжних країн

4

екзамен

ОК18

Історія держави і права України

3

екзамен

ОК19

Історія первісного суспільства

3

залік

ОК20

Курсова робота з історії України

1

 

ОК21

Курсова робота з всесвітньої історії

1

 

ІІ Цикл професійної підготовки

2.1 Психолого-педагогічна підготовка

ОК22

Педагогіка

5

екзамен

ОК23

Основи наукових досліджень

3

залік

ОК24

Психологія

6

екзамен

ОК25

Теорія та методика навчання історії

3

екзамен

ОК26

Теорія та методика суспільствознавства

3

екзамен

ОК27

МН краєзнавчої роботи

3

залік

ОК28

Історія педагогіки

3

залік

ОК29

Методика виховної роботи та основи педагогічної майстерності

3

залік

ОК30

Курсова робота з педагогіки або психології

1

 

2.2 Науково-предметна підготовка

ОК31

Історія слов’янських народів

10

екзамен

ОК32

Нова історія країн Європи та Америки

5

екзамен

ОК33

Новітня історія країн Європи та Америки

5

екзамен

ОК34

Нова історія країн Азії та Африки

4

екзамен

ОК35

Новітня історія країн Азії та Африки

4

екзамен

ОК36

Історіографія історії України

3

екзамен

ОК37

Джерелознавство історії України

3

залік

ОК38

Архівознавство

3

залік

ОК39

Основи історичного музеєзнавства

3

залік

ОК40

Історичне краєзнавство

3

залік

Загальний обсяг обов’язкових компонент                                             153

Вибіркові компоненти ОП

 

Вибірковий блок №1

 

 

ВБ 1.1

Теорія держави і права

4

залік

ВБ 1.2

Конституційне право України

5

екзамен

ВБ 1.3

Сімейне право України

4

залік

ВБ 1.4

Адміністративне право України

5

екзамен

ВБ 1.5

Кримінальне право України

6

залік

ВБ 1.6

Методика навчання правознавства

6

екзамен

ВБ 1.7

Цивільне і господарське право України

6

екзамен

ВБ 1.8

Аграрне та екологічне право України

4

залік

ВБ 1.9

Трудове право України

4

залік

ВБ 1.10

Охорона праці та безпека життєдіяльності

4

залік

ВБ 1.11

ІК технології в галузі

6

залік

ВБ 1.12

Релігієзнавство

3

залік

ВБ 1.13

Політологія

3

залік

ВБ 1.14

Гендерні студії

3

залік

 

Вибірковий блок №2

 

 

ВБ 2.1

Муніципальне право України

4

залік

ВБ 2.2

Земельне право України

5

екзамен

ВБ 2.3

Житлове право України

4

залік

ВБ 2.4

Фінансове право України

5

екзамен

ВБ 2.5

Право соціального забезпечення

6

залік

ВБ 2.6

Методика навчання правознавства

6

екзамен

ВБ 2.7

Правове регулювання захисту прав людини

6

екзамен

ВБ 2.8

Основи юридичної клінічної практики

4

залік

ВБ 2.9

Римське право

4

залік

ВБ 2.10

Договірне право України

4

залік

ВБ 2.11

Митне право України

6

залік

ВБ 2.12

Релігієзнавство

3

залік

ВБ 2.13

Соціологія

3

залік

ВБ 2.14

Основи демократії

3

залік

Загальний обсяг вибіркових компонент:                                         60

 

Практична підготовка

 

 

 

Навчальна практика

15

залік

П.01

Археологічна

3

залік

П.02

Музейно-архівна

3

залік

П.03

Правова

3

залік

П.04

Педагогічна

6

 

П.05

Виробнича практика

9

залік

Загальний обсяг практичної підготовки:                                         24

 

Атестація

3

 

ЗАГАЛЬНИЙ ОБСЯГ ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ                         240

 

3.Форми атестації здобувачів вищої освіти

Атестація випускників освітньої програми спеціальності 014.03 Середня освіта (Історія) проводиться у  формі комплексного кваліфікаційного екзамену з історії та методики  її навчання; випускного екзамену зі спеціалізації: правознавство з методикою навчання та завершується видачою документу державного зразка про присудження їм ступеня бакалавра із присвоєнням академічної кваліфікації: Бакалавр освіти і професійної кваліфікації: вчитель історії основної школи,вчитель правознавства.

Атестація здійснюється відкрито і публічно.

4.Матриця відповідності програмних компетентностей компонентам освітньої програми

5. Матриця забезпечення програмних результатів навчання (ПРН) відповідними компонентами освітньої програми

Затверджено на засіданні вченої ради історичного факультету Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини (протокол № 11 від 15 червня 2017 р.).

Керівник  проектної групи (гарант освітньої програми) :

 Возна Зоя Олександрівна, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри всесвітньої історії та методик навчання Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини

Розробники:

  1. Сокирська Владилена Володимирівна, кандидат історичних наук, професор кафедри всесвітньої історії та методик навчання Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини
  1. Цимбал Вадим Олександрович, кандидат юридичних наук, доцент кафедри філософії та суспільних дисциплін Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини

 

 

 

 

СЕРЕДНЯ ОСВІТА (ІСТОРІЯ). ГЕОГРАФІЯ

 

  1. Профіль освітньої програми зі спеціальності 014.03 Середня освіта (Історія) з предметною спеціалізацією: Географія

 

1        -  Загальна інформація

Повна назва вищого навчального закладу та структурного підрозділу

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини, кафедра історії України, кафедра всесвітньої історії та методик навчання.

Ступінь вищої освіти та назва кваліфікації мовою оригіналу

Академічна кваліфікація: бакалавр освіти,

Професійна кваліфікація: вчитель історії основної школи

Вчитель географії

Офіційна назва освітньої програми

Освітньо-професійна програма

першого рівня вищої освіти (бакалавр)

за спеціальністю Середня освіта (Історія). Географія

Тип диплому та обсяг освітньої програми

Диплом бакалавра одиничний, 240 кредитів ЕКТС, термін навчання 3 роки 10 місяців

Наявність акредитації

Акредитаційна комісія МОН України (наказ МОН України від 21.06.2016 р. № 79-А)

Сертифікат про акредитацію Серія НД № 2489130

Цикл/рівень

НРК – 6 рівень. FQ – EHEA – перший цикл. QF-LLL – 6 рівень.

Передумови

Наявність повної загальної середньої освіти

Мова(и) викладання

Українська

Термін дії освітньої програми

До 30.06.2021 р.

Інтернет – адреса постійного розміщення опису освітньої програми

http://history.udpu.org.ua

 

2        -  Мета освітньої програми

Забезпечити підготовку компетентного фахівця, здатного реалізувати професійну освітню діяльність  на посаді вчителя історії та географії

3        -  Характеристика освітньої програми

Предметна область (галузь знань, спеціальність, спеціалізація (за наявності))

Обов’язкові дисципліни

І. Цикл загальної підготовки – 80 кредитів.

1.1. Гуманітарна підготовка – 22 кредити.

1.2. Фундаментальна підготовка – 58 кредитів.

ІІ. Цикл професійної підготовки – 73 кредити.

2.1. Психолого-педагогічна підготовка – 30 кредитів.

2.2. Науково-предметна підготовка – 43 кредити.

Дисципліни вільного вибору студента – 60 кредитів

Блок №1 – 60 кредитів

Блок № 2 – 60 кредитів

Практична підготовка – 24 кредити

Атестація – 3 кредитів

Орієнтація освітньої програми

Освітньо-професійна (для бакалавра).

Науково-теоретична, методологічна,  методична підготовка учителя історії та географії.

Основний фокус освітньої програми та спеціалізації

Спеціальна освіта в галузі теорії та методики навчання історії та   географії, спрямована на організацію, забезпечення та реалізацію освітнього процесу у формальній та/або неформальній освіті.

Особливості програми

Вивчення у сув’язі з історією системи географічних наук у межах широкого кола географічних дисциплін. Акцент на освіченість, поглиблення і створення знань, здатність навчатися за індивідуальною освітньою траєкторією.

4 – Придатність випускників до працевлаштування та подальшого навчання

Придатність до працевлаштування

Бакалавр середньої освіти: основна (базова) школа

Бакалавр освіти може займати посади в освітніх і наукових закладах, займатися організаційно-управлінською діяльністю в державних і приватних установах, об’єднаннях громадян.

Посади  за ДК 003:2010:

2331  - Вчитель загальноосвітнього навчального закладу.

22359.2 - Організатор позакласної і позашкільної виховної роботи з дітьми.

2443.2 - Консультант з питань історії.

2442.2 – Географ.

2431.1 - Науковий співробітник-консультант  ( архівна справа, музеєзнавство).

Подальше навчання

Можливість навчатися за програмою другого циклу у галузі знань, що узгоджується з отриманим дипломом бакалавра, можливість викладання.

5 - Викладання та оцінювання

Викладання та навчання

Лекційні курси поєднуються із семінарськими заняттями, робочими зустрічами. Переважно навчання відбувається в  групах, з дискусіями та підготовкою презентацій, самостійно та в малих групах.

Оцінювання

Екзамени (усні та письмові), заліки, виступи на семінарах, захисти курсових робіт, захисти практик та кваліфікаційних робіт. Атестація здійснюється у формі: комплексного кваліфікаційного екзамену з історії та методики її навчання та випускного екзамену зі спеціалізації: географія з методикою навчання.

6 – Програмні компетентності

Інтегральна компетентність

Здатність розв’язувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми у галузі середньої освіти, що передбачає застосування системи теорій та методів суспільно-гуманітарних та психолого-педагогічних наук і характеризується комплексністю та невизначеністю умов.

Загальні компетентності(ЗК)

Інструментальні компетентності (ІК)

ІК1. Компетентність у сфері інновацій та вдосконалення – поінформованість з проблем інновацій в галузі освіти, використання різноманітних освітніх технологій і засобів навчання.

ІК 2. Мовна  компетентність – використання мови як засобу для усної та письмової комунікації, обміну знаннями, ідеями.

·         ІК 3. ІКТ компетентність – впевнене і критичне використання технологій інформаційного суспільства для роботи та спілкування.

ІК 4.Інформаційна – здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел.

Міжособистісні компетентності (МК)

МК 5.Комунікативна – готовність спілкуватися із спільнотами для розвитку  професійних знань і вмінь, осмислення практик та контекстів.

·         МК 6. Міжособистісна компетентність – уміння будувати суб’єктно-суб’єктні відносини у професійній діяльності, здатність до активної співпраці  та роботи  в команді.

·         МК 7.Особистісна компетентність – здатність до саморозвитку,  самоаналізу, ідентифікації  у професійній діяльності.

Системні компетентності (СК)

СК 8. Знання і розуміння предметної області та розуміння професії. Здатність вчитися і бути сучасно навченим.

СК 9. Компетентність у галузі науки –  здатність використовувати науковий інструментарій для теоретичних та експериментальних досліджень у навчальній, практичній і професійній діяльності

СК 10. Практична компетентність – здатність застосовувати на практиці знання та дослідницькі вміння, здатність до організації і планування, готовність до прийняття самостійних  рішення, відповідальність за результати діяльності

СК.11.Соціальна компетентність – здатність до адаптації та дії в новій ситуації, здатність до співпраці, генерувати ідеї, розв’язувати проблеми.

СК 12. Загальнокультурна – цінування та повага різноманітності та мультикультурності.

Фахові компетентності спеціальності(ФК)

 

 

1.    Знання змісту та методології фундаментальних і спеціальних історичних дисциплін.

2.    Здатність  інтегрувати  та використовувати у фаховій діяльності знання з гуманітарних дисциплін  для аналізу й пояснення історичних фактів, явищ, процесів.

3.    Вміння аналізувати, оцінювати і прогнозувати політичні,  соціально-економічі, географічні події та явища.

4.    Здатність до критичного усвідомлення взаємозв’язку між фактами, подіями, явищами і процесами у минулому та сучасності.

5.    Знання сучасних теоретичних основ предметної спеціалізації з  історії та географії.

6.    Здатність працювати з інформаційними технологіями та картографічними моделями в галузі наук про Землю.

7.    Готовність  збирати, обробляти та аналізувати інформацію в області наук про Землю.

8.    Здатність самостійно досліджувати природні об’єкти та процеси (у відповідності до спеціалізації) в польових і лабораторних умовах, описувати, аналізувати, документувати і звітувати про результати.

9.    Спроможність ефективно розв’язувати стандартні та проблемні навчально-методичні завдання.

10.                 Уміння здійснювати педагогічний супровід процесів соціалізації та професійного самовизначення учнів, підготовки їх до свідомого вибору життєвого шляху.

11.                 Здатність усвідомлювати межі своєї компетентності та дотримуватися норм професійної етики.

7 – Програмні результати навчання

 

1.     Демонструє знання змісту фундаментальних і спеціальних історичних дисциплін.

2.     Виявляє здатність аналізувати історичні процеси і події у їх порівнянні та взаємозв’язку.

3.     Володіє історичною періодизацією як способом пізнання історичного процесу.

4.     Здатний розглядати суспільні явища в розвитку та конкретно-історичних умовах певного часу.

5.     Здійснює історіографічний аналіз сучасних наукових дискусій з проблем вітчизняної і всесвітньої історії.

6.     Використовує науковий інструментарій для теоретичних та експериментальних досліджень у навчальній, практичній і професійній діяльності.

7.     Здатний працювати з джерелами інформації, інтегрувати їх зміст, визнавати і сприймати різноманітність критичного аналізу і оцінок історичних джерел.

8.     Демонструє критичне мислення в оцінці історичного руху, діяльності історичних осіб, виявляє власну позицію щодо суперечливих фактів історії.

9.     Виявляє розуміння основних характеристик, процесів, історії і складу Землі як природної системи.

10. Демонструє знання теоретичних основ сучасного землезнавства, розуміння загальних закономірностей будови, розвитку і функціонування географічної оболонки Землі..

11. Володіє термінологічним апаратом географічних наук.

12. Виявляє здатність проектувати і здійснювати освітній процес з урахуванням державних вимог в умовах формальної і неформальної освіти.

13. Уміє працювати на уроках з компетентнісно-орієнтованими методиками навчання, реалізувати міжпредметні зв’язки.

14. Здатний організовувати навчальну діяльність та позаурочну роботу учнів у загальноосвітніх закладах, створювати і підтримувати психологічно безпечне освітнє середовище.

15. Компетентно реалізовує зміст освіти та методологічні засади навчання географії у загальноосвітній школі.

16. Виявляє готовність показувати знання і розуміння основних характеристик, процесів, історії і складу Землі як природної системи, використовувати інформаційні технології та картографічні моделі в галузі наук про Землю.

17. Використовує професійно-профільовані знання й практичні навички з фундаментальних дисциплін при викладанні географії в школі.

18. Володіє технологією проектної діяльності, здатний організовувати педагогічний супровід навчальних проектів.

19. Проявляє важливі для професійної педагогічної діяльності особистісні якості (комунікативність, відповідальність, рефлективність, емпатійність, здатність до самоаналізу і самоуправління, фахового зростання).

20. Виявляє здатність здійснювати професійну діяльність у полікультурному світі, поділяючи і шануючи передовсім нормативи і цінності свого національно-культурного середовища. 

8 – Ресурсне забезпечення реалізації програми

Кадрове забезпечення

Процес навчання забезпечують провідні фахівці кафедр, в складі 5   докторів наук, 30 кандидатів наук та 8 викладачів.

Матеріально – технічне забезпечення

Наявна матеріально-технічна база, забезпечує проведення всіх видів підготовки, навчальної та науково-дослідної роботи студентів. Обладнаний комп’ютерний клас.

Діють лабораторії:

Науково-дослідна лабораторія «Історичне краєзнавство Уманщини»;

Науково-дослідна лабораторія «Відродження нації»;

Науково-дослідна лабораторія соціологічних досліджень «Соціовимір»;

Наукова геологічна лабораторія;

Лабораторія оптимізації родючості ґрунтів.

Інформаційне та навчально-методичне забезпечення

Навчальний процес забезпечений навчально–методичними комплексами, підручниками та посібниками. Навчальні курси розміщені в системі дистанційного навчання Moodle. Наукові роботи завантажені в інституційний репозитарій.

9 – Академічна мобільність

Національна кредитна мобільність

Заключені договори з:

1.     Державним історико-культурним заповідником «Меджибіж» Хмельницької області.

2.     Уманською ЗОШ І-ІІІ ступенів № 3 Уманської міської ради Черкаської області.

3.      Уманським НВК «Уманська міська гімназія – школа естетичного виховання» Уманської міської ради Черкаської області.

4.      Уманською ЗОШ І-ІІІ ступенів № 11 ім. М. П. Бажана Уманської міської ради Черкаської області.

5.     Уманським НВК «ЗОШ І-ІІІ ступенів № 10 – медична гімназія» Уманської міської ради Черкаської області.

6.     Уманським навчально-виховним комплексом  «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів ім. Ю. О. Гагаріна – педагогічний ліцей» Уманської міської ради Черкаської області.

7.     Уманським НВК «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 7 – колегіум» Уманської міської ради Черкаської області.

8.     Уманською ЗОШ І-ІІІ ступенів № 14 Уманської міської ради Черкаської області.

9.     Уманською спеціалізованою школою І-ІІІ ступенів №  12 з поглибленим вивченням англійської  мови.

10. Уманською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів №  9 Уманської міської ради Черкаської області.

11. Уманською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів №  8 Уманської міської ради Черкаської області.

12. Уманською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів №1 ім. О.С. Пушкіна Уманської міської ради Черкаської області.

13. Городецькою загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів Уманської районної ради Черкаської області.

14. Собківським навчально-виховним комплексом «Дошкільний навчальний заклад – загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів» Уманської районної ради Черкаської області.

15. Уманським краєзнавчим музеєм.

16. Архівним відділом Уманської районної державної адміністрації.

17. Національним заповідником «Чернеча гора», м. Канів, Черкаська область.

18. Державним історико-культурним заповідником «Трипільська культура».

19. Інститутом археології НАН України у м. Києві.

Міжнародна кредитна мобільність

Реалізуються програми подвійного диплома:

1.      Університет в м. Порту(Португалія)

2.      Тракійський університет в м. Стара Загора(Болгарія)

3.      Державна вища школа професійної освіти ім. Іполіта Цегельського в м. Гнєзно(Польща)

4.      Поморська академія в м. Слупську (Польща)

5.      Державна вища професійна школа імені Я.А. Коменського в м. Лєшно (Польща)

6.      Академія імені Яна Длугоша в м. Ченстохові (Польща)

7.      Інститут європейської культури Познанського університету імені Адама Міцкевича в м. Гнєзно (Польща)

8.      Державна вища школа професійної освіти в м. Хелмі ( Польща)

Навчання іноземних здобувачів вищої освіти

Передбачена можливість навчання іноземних студентів. Іноземні студенти навчаються за окремим навчальним планом, в якому за рахунок дисциплін гуманітарного циклу виділено 600 годин (20 кредитів)на вивчення мови навчання впродовж 4 років  з виходом на державний екзамен. З метою оптимізації навчального процесу для іноземних студентів і  подолання мовного бар’єру вченою радою університету (Протокол №19 від 27 червня 2017 року) та Наказом №526 о/д  від 12 липня 2017 р. російську мову визначено як мову навчання для іноземних громадян з Туркменістану, Азербайджану, Узбекистану, Вірменії, Грузії, Киргизстану, що вступатимуть до університету у 2017 році на освітній рівень «бакалавр», за умови формування окремих повноцінних груп у кількості  не менше 12 осіб. 

  1. Перелік компонент освітньо-професійної програми та їх логічна послідовність

 

  • Перелік компонент ОП

Код н/д

Компоненти освітньої програми (навчальні дисципліни, курсові проекти(роботи), практики, кваліфікаційна робота)

Кількість кредитів

 

Форма підсумк.

контролю

 

1

2

3

4

Обов’язкові компоненти ОП

І

Цикл загальної підготовки

1.1

Гуманітарна підготовка

 

 

ОК1

Українська мова

4

екзамен

ОК2

Іноземна мова

6

екзамен

ОК3

Латинська мова

3

залік

ОК4

Філософія

3

екзамен

ОК5

Спеціальні історичні дисципліни

3

залік

ОК6

Етнографія України

3

екзамен

1.2

Фундаментальна підготовка

 

 

ОК7

Вікова фізіологія, шкільна гігієна

3

залік

ОК8

Історична географія України

3

залік

ОК9

Археологія

3

екзамен

ОК10

Фізичне виховання

3

залік

ОК11

Історія української культури

3

екзамен

ОК12

Історія України з найдавніших часів до кінця ХVІІІ ст.

12

екзамен, залік

ОК13

Історія України ХІХ ст.

4

екзамен

ОК14

Історія України ХХ-ХХІ ст.

9

екзамен

ОК15

Історія стародавнього світу

4

залік

ОК16

Історія середніх віків

5

екзамен

ОК17

Історія культури зарубіжних країн

4

екзамен

ОК18

Історія держави і права України

3

екзамен

ОК19

Історія первісного суспільства

3

залік

ОК 20

Курсова робота з історії України

1

 

ОК 21

Курсова робота з всесвітньої історії

1

 

ІІ Цикл професійної підготовки

2.1 Психолого-педагогічна підготовка

ОК22

Педагогіка

5

екзамен

ОК23

Основи наукових досліджень

3

залік

ОК24

Психологія

6

екзамен

ОК25

Теорія та методика навчання історії

3

екзамен

ОК26

Теорія та методика суспільствознавства

3

екзамен

ОК27

МН краєзнавчої роботи

3

залік

ОК28

Історія педагогіки

3

залік

ОК29

Методика виховної роботи та основи педагогічної майстерності

3

залік

ОК 30

Курсова робота з педагогіки або психології

1

 

2.2 Науково-предметна підготовка

ОК31

Історія слов’янських народів

10

екзамен

ОК32

Нова історія країн Європи та Америки

5

екзамен

ОК33

Новітня історія країн Європи та Америки

5

екзамен

ОК34

Нова історія країн Азії та Африки

4

екзамен

ОК35

Новітня історія країн Азії та Африки

4

екзамен

ОК36

Історіографія історії України

3

екзамен

ОК37

Джерелознавство історії України

3

залік

ОК38

Архівознавство

3

залік

ОК39

Основи історичного музеєзнавства

3

залік

ОК40

Історичне краєзнавство

3

залік

Загальний обсяг обов’язкових компонент                                             153

Вибіркові компоненти ОП

 

Вибірковий блок №1

 

 

ВБ 1.1

Метеорологія і кліматологія

4

залік

ВБ 1.2

Картографія з основами топографії

5

екзамен

ВБ 1.3

Геологія з основами геохімії

4

залік

ВБ 1.4

Загальне землезнавство

5

екзамен

ВБ 1.5

Географія материків і океанів

6

залік

ВБ 1.6

Методика навчання географії

6

екзамен

ВБ 1.7

Фізична географія України

6

екзамен

ВБ 1.8

Краєзнавство і туризм

4

залік

ВБ 1.9

Економічна і соціальна географія України

4

залік

ВБ 1.10

Рекреаційна географія

4

залік

ВБ 1.11

ІК технології в галузі

6

залік

ВБ 1.12

Релігієзнавство

3

залік

ВБ 1.13

Політологія

3

залік

ВБ 1.14

Ландшафтознавство

3

залік

 

Вибірковий блок №2

 

 

ВБ 2.1

Кліматологія 

4

залік

ВБ 2.2

Геоморфологія

5

екзамен

ВБ 2.3

Регіональна економічна і соціальна географія 

4

залік

ВБ 2.4

Географія населення 

5

екзамен

ВБ 2.5

Біогеографія

6

залік

ВБ 2.6

Методика навчання географії

6

екзамен

ВБ 2.7

Основи теорії суспільної географії

6

екзамен

ВБ 2.8

Географія світового господарства

4

залік

ВБ 2.9

Історична географія

4

залік

ВБ 2.10

Охорона праці в галузі

4

залік

ВБ 2.11

ІК технології в галузі

6

залік

ВБ 2.12

Світові релігії

3

залік

ВБ 2.13

Соціологія

3

залік

ВБ 2.14

Основи демографії

3

залік

Загальний обсяг вибіркових компонент:                                         60

 

Практична підготовка

 

 

 

Навчальна практика

15

залік

П.01

Археологічна

3

залік

П.02

Музейно-архівна

3

залік

П.03

Географічна

3

залік

П.04

Педагогічна

6

 

П.05

Виробнича практика

9

залік

Загальний обсяг практичної підготовки:                                         24

 

Атестація

3

 

ЗАГАЛЬНИЙ ОБСЯГ ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ                         240

           

 

  • Структурно – логічна схема ОП

Компетентності, якими повинен оволодіти здобувач

Програмні результати навчання

Найменування навчальних дисциплін,

практик

1.Цикл загальної підготовки

 

Гуманітарна підготовка

 

Здатність дотримуватися оптимальної мовної поведінки у професіональній сфері; доречно використовувати різні мовні засоби відповідно до комунікативних намірів та етикетних ситуацій; складати різні типи документів, правильно добираючи мовні засоби, що репрезентують їх специфіку.

Знання норм сучасної української мови в професійному спілкуванні, розуміння мовних стереотипів комунікації за фахом, основних вимог загальномовної та фахової мовної культури.

Уміння правильно використовувати різні мовні засоби залежно від сфери й мети спілкування; послуговуватись всім лексичним багатством української мови; користуватись термінологічними, енциклопедичними та загальномовними словниками; дотримуватися вимог мовного етикету в будь-якій ситуації спілкування. Здатність підвищувати загальномовний рівень, формувати особисті практичні навички ділового усного і писемного спілкування в колективі, розвивати комунікативні здібності. Здатність демонструвати навички самоконтролю за дотриманням мовних норм у спілкуванні; вміння та навички мовної поведінки у професійній сфері.

 

 

 

 

 

 

Українська мова

Здатність продемонструвати необхідну комунікативну спроможність в сфері професійного та ситуативного спілкування в усній і письмовій формі; навички практичного володіння іноземною мовою в різних видах мовленнєвої діяльності в обсязі тематики, що обумовлена професійними потребами.

Знання лексики та граматичного матеріалу іноземної мови для роботи з оригінальною літературою, з тим, щоб вміти одержувати професійну інформацію з іноземних джерел, а також для розвитку навичок проведення бесіди-діалогу на рівні професійного мовлення.  Уміння здобувати, оволодівати новітньою фаховою інформацією через іноземні джерела.

Здатність укладати професiйнi тексти i документи іноземною мовою, демонструючи міжкультурне розуміння та попередні знання у конкретному професійному контексті.. Здатність підвищувати загальномовний рівень, формувати особисті практичні навички. Готовність до соціальної взаємодії у мультидисциплінарному та мультинаціональному середовищі та управління їх участю; до відповідальності за результати власної діяльності.

Іноземна мова

Знання латинського алфавіту, фонетики, наголосів, нормативної граматичної бази, лексичного мінімуму. Здатність читати і перекладати адаптовані тексти латинською мовою та використовувати їх у навчальній, науковій та професійній діяльності писати.

Знання основи граматичної будови латинської мови; особливостей утворення і вживання різних лексико-граматичних явищ, правила перекладу латинських граматичних конструктів, вимови звуків і читання слів.

Здатність правильно вживати латинську термінологію, проводити граматичний та історичний аналіз тексту; розпізнавати запозичення з латинської мови, використовувати їх у практичній діяльності. Готовність до використання мови як засобу для усної та письмової комунікації, обміну знаннями, ідеями тощо

 

 

 

 

 

 

Латинська мова

Знання основних теоретичних положень, фундаментальних філософських категорій зі сфер онтології, гносеології, логіки, науки, соціальної філософії, історії філософії, філософії культури, етики, естетикі техніки, релігієзнавства. Здатність синтезувати набуті знання із фахових та гуманітарних дисциплін у цілісне світосприйняття; застосовувати набуті знання при аналізі реалій сучасного суспільного буття; формувати власну позицію щодо актуальних проблем сьогодення.

Знання основних етапів розвитку світової та вітчизняної філософії; значення основних філософських понять і категорій; специфіки та структури філософського знання; основного кола філософських проблем; специфіки філософського підходу до пізнання.

Здатність демонструвати сформований науковий світогляд, філософську культуру мислення та пізнання; аналізувати проблеми сучасного життя із використанням філософських понять та категорій; інтерпретувати зміст текстів першоджерел; обґрунтовувати власну світоглядну  позицію.

Здатність демонструвати свідоме застосування в професійній діяльності філософської методології та знань.

Готовність до саморозвитку та духовного самовдосконалення.

 

 

 

 

 

 

 

 

Філософія

Здатність застосовувати принцип історизму до джерел, робити аргументовані висновки, користуватися довідковою та науковою літературою тощо. Здатність визначати ступінь автентичності та вірогідності джерела, здійснюючи його всебічне вивчення (як зовнішніх ознак, так і змісту) з метою одержання достовірної інформації про історичні події та явища.

Знання основ джерелознавства (теорії, історії та методів), особливостей різноманітних типів та видів джерел, предмету та завдань окремих спеціальних історичних дисциплін. Уміння застосовувати принцип історизму до джерел, робити аргументовані висновки, користуватися довідковою та науковою літературою. Здатність до володіння сучасними методами джерелознавчого аналізу, до визначення ступеню автентичності та вірогідності джерела, здійснюючи його всебічне вивчення (як зовнішніх ознак, так і змісту) з метою одержання достовірної інформації про історичні події та явища. Здатність отримувати знання з різних комунікативних потоків, працювати з джерелами історичної інформації, використовувати високі стандарти текстового аналізу.

 

 

Спеціальні історичні дисципліни

Знання предмету та завдань етнографії України, її методико-теоретичного потенціалу, основних джерел з курсу.

Здатність здійснювати історичний та етнологічний аналіз явищ та процесів; самостійно працювати з археологічними, етнографічними, фольклорними, історичними джерелами та літературою. Здатність узагальнювати знання, отриманих з різних комунікативних потоків, працювати з джерелами  інформації, використовувати високі стандарти текстового аналізу.

Знання особливостей формування та розвитку етнічної історії українського народу, загальних етнологічних понять дисципліни. Знання методології та методики етнографічних досліджень, провідних етнологічних шкіл та їх представників в Україні; особливостей традиційної, матеріальної, духовної та соціонормативної культури українського етносу.

Здатність аналізувати проблеми етногенезу та основних етапів етнічної історії українців з найдавніших часів до сьогодення; характеризувати перебіг етнічних процесів в Україні та прогнозувати їх розвиток. Здатність складати етнопсихологічну характеристику українців та представників етнічних меншин України, добирати й опрацьовувати історичні, етнографічні матеріали з різних джерел, узагальнювати й критично оцінювати історичні та етнографічні факти, події, явища та використовувати у навчальній та професійній діяльності.

 

 

 

 

 

Етнографія України

Фундаментальна підготовка

Здатність визначати особливості життєдіяльності організму в різні періоди онтогенезу, зокрема особливості функціонування кожної системи органів дитини. Здатність досліджувати фізіологічний стан систем органів за спеціальними методиками; застосовувати гігієнічні знання для збереження і зміцнення здоров’я учнів.

Знання предмету та завдань вікової фізіології і шкільної гігієни; загальних закономірностей росту і розвитку дітей та підлітків; основних етапів розвитку фізіологічних систем організму дитини; значення фізіологічних систем в регуляції і узгодженості функцій організму дитини та взаємозв’язку організму з навколишнім середовищем; гігієнічних правил, які б сприяли зміцненню індивідуального здоров’я школярів.

Здатність досліджувати фізіологічний стан систем органів власного організму за спеціальними методиками; застосовувати гігієнічні знання для збереження і зміцнення індивідуального здоров’я школярів. Уміння обґрунтувати гігієнічні вимоги і нормативи, необхідні у роботі вчителя з метою створення оптимальних умов навчання, для збереження індивідуального здоров'я школярів.

Вікова фізіологія шкільна гігієна

Знання характеру розташування етносів, політичних і економічних утворень в різні історичні епохи; закономірностей  і розвитку історико-географічних досліджень. Здатність розрізняти предмет вивчення історичної географії та історії географії; визначати роль природно-географічних факторів у розвитку суспільства. Здатність демонструвати навички самостійного картографування історичних подій та періодів.

Знання теоретичних та методологічних основ історичної географії України, закономірностей історичного процесу, окремих історичних подій з їх географічними кордонами та особливостями природних умов, де вони відбуваються; роль природного середовища в антропогенезі й етногенезі та соціально-економічному і культурному розвитку суспільства.

Здатність визначати роль природно-географічних факторів у розвитку суспільства; аналізувати історико-географічні проблеми історії України, пов’язані з різними хронологічними періодами.

Готовність організовувати практичну роботу учнів із різними типами джерел історичної географії (проводити самостійний пошук інформації за поданими джерелами та посібниками; виконувати завдання на контурних картах, створювати історичну карту та картосхему за описом).

Історична географія України

Знання предмету та об’єкту археології; основних методів дослідження археологічних пам’яток; типів археологічних пам’яток; процедуру археологічного дослідження; основні галузі археології. Здатність характеризувати сучасні концепції та інтерпретації археологічних пам’яток з території України.

Знання основних досягнень сучасної академічної науки у галузі вивчення давньої історії України, етапів антропо- і соціогенезу людства; закономірностей розвитку історико-культурних типів у світі та характерних ознак матеріальної культури України, основних методів археологічних досліджень.

Здатність використовувати отримані знання і переносити їх в нову ситуацію, при проведенні занять відповідно до фаху і спеціалізації аналізувати світовий історико-культурний процесу взаємозв’язку із розвитком суспільства на території України. Готовність застосовувати науковий підхід до аналізу та інтерпретації археологічних матеріалів як основи реконструкції історичного процесу

Археологія

Здатність використовувати знання, уміння і навички з метою збереження та зміцнення власного здоров’я і забезпечення фахової дієздатності.

Готовність до реалізації установлення на здоровий спосіб життя, фізичне удосконалення і самовиховання.

Знання теоретичних, методичних та організаційних основ фізичної культури. Здатність виявляти сформованість мотиваційно-ціннісного ставлення до фізичної культури, потребу в регулярних заняттях фізичними вправами і спортом. Розуміння значення фізичної культури і здорового способу, здатність переконувати в цьому учнів, формувати в них здоров’язберігаючу компетентність, усвідомлення цінностей фізичної культури, її активного використання у всебічному розвитку особистості. Здатність використовувати набуті навики у професійній діяльності.

Фізичне виховання

Знання здобутків української матеріальної та духовної культури від її витоків до сьогодення, можливостей запозичення культурних цінностей інших народів. Здатність до порівняльного аналізу ролі і місця вітчизняної культури у контексті світових та європейських культуротворчих процесів. Здатність усвідомлено ставитися до історичної пам’яті як частини культурного капіталу, формувати  на  її основі соціально-моральної позиції особистості.

Знання концептуальних засад історії та теорії української культури, історії становлення та розвитку окремих галузей, міжкультурних зв’язків України з країнами Європи та світу; проблем та перспектив розвитку української культури у сучасному цивілізаційному процесі. Уміння збирати, систематизувати інформацію, здійснювати порівняльний аналіз та використовувати її у практичній діяльності.

Здатність аналізувати різноманітні явища української культури; оперувати основними термінами і поняттями; оцінювати значення культурних досягнень українського народу та внесок видатних діячів культури України. Затність застосовувати соціально-культурні нормативи у поведінці, розвитку особистої культури.

Історія української культури

Здатність до аналізу історії виникнення та розвитку українського етносу, основних закономірностей його державотворення, соціально-політичної активності різних прошарків суспільства, історії формування та діяльності громадських, культурологічних та політичних організацій в Україні. Здатність визначати та оцінювати значення геополітичних факторів в історичному розвитку, суспільно-політичних трансформацій на шляху суверенного розвитку нашої держави.

Знання періодизації історії України, становлення різних форм суспільно-економічних відносин на території України, особливостей розвитку матеріальної та духовної культури давнього періоду та доби середньовіччя.

Здатність визначати характерні риси основних періодів стародавньої та середньовічної української історії, їхні особливості, визначальні події та явища в кожному з них.

Уміння співвідносити у хронологічному та просторовому сенсі події та явища історії України з подіями та явищами європейської історії. Здатність демонструвати стійкі навики локалізувати історичні події та об’єкти на карті; встановлювати причинно-наслідкові зв’язки між історичними подіями та явищами. Здатність оцінювати події, визначати позитивні та негативні наслідки дій історичних осіб в контексті історії українських земель давньої та середньовічної доби.

Історія України з найдавніших часів до кінці XVIII ст.

Здатність визначати та оцінювати значення геополітичних факторів в історичному розвитку українських земель у ХІХ ст.; характеризувати суспільно-політичні  трансформації  України.

Здатність демонструвати об’єктивний, багатоваріантний підхід до вивчення й трактування історії  України ХІХ ст. 

Знання предмету, завдань, історіографії та  джерел курсу, суспільно-політичного, соціально-економічного та культурного становища українських земель у ХІХ ст.

Уміння співвідносити історичні події, процеси з періодом, епохою на основі знання періодизації історії.

Здатність аналізувати та узагальнювати у певній системі, порівнювати, оцінювати, пояснювати історичні факти на основі різнобічного вивчення джерел і застосування історичних знань. Здатність визначати та оцінювати значення геополітичних факторів в історичному розвитку України. Здатність демонструвати свідоме застосування в професійній діяльності методології та знань історії. Готовність до саморозвитку та духовного самовдосконалення.

Історія України XIX ст.

Здатність отримувати знання з різних комунікативних потоків, працювати з джерелами історичної інформації,

застосовувати наукову критику до аналізу поглядів дослідників, використовувати високі стандарти текстового аналізу. Оцінювати вплив видатних державних і політичних діячів, доленосних подій на   еволюцію історії України XX – ХХІ ст.

Знання предмету, завдань, історіографії та джерел курсу. Розуміння сутності, природи та генезису історичних явищ XX – XXІ ст. Вміння здійснювати їх аналіз та узагальнення, з’ясовувати причинно-наслідкові зв’язки історичних подій і процесів. Знання основних праць вітчизняних і зарубіжних істориків, присвячених актуальним проблемам історії України. Володіння сучасними методами історичного пізнання, історичним термінологічно-понятійним апаратом.

Уміння добирати й опрацьовувати історичні,  матеріали з різних джерел, узагальнювати й критично аналізувати історичні факти, події, явища. Здатність оцінювати роль суб’єктивних і об’єктивних чинників в історичному процесі, подіях і явищах вітчизняної історії визначеного періоду. Здатність демонструвати свідоме застосування в професійній діяльності методології та знань історії. Готовність до саморозвитку та духовного самовдосконалення.

 

 

 

Історія України  XX – ХХІ ст.

Здатність визначати основні чинники формування, функціонування та еволюції стародавніх цивілізацій, виявляти їх особливі риси та взаємозв'язки; аналізувати економічні, соціальні, політичні та культурно-етнічні характеристики функціонування старосхідних держав. Здатність демонструвати об’єктивний, багатоваріантний підхід до вивчення й трактування історії стародавнього світу.

Знання джерел та загальної історіографії історії Стародавнього Сходу, хронології та періодизації стародавньої історії, основних етапів процесу державотворення. Розуміння особливих та загальних рис розвитку східних цивілізацій.

Здатність аналізувати та узагальнювати зміст історичних джерел, працювати з картою; аргументувати власну думку з дискусійних питань курсу. Здатність оцінити роль суб’єктивних і об’єктивних чинників в історичному процесі, подіях і явищах старосхідної історії.

Готовність застосовувати набуті знання, навички та вміння в самостійній практичній, науковій та педагогічній роботі.

Історія стародавнього світу

Здатність визначати та демонструвати набір соціально-економічних, політичних, культурних та інших характеристик розвитку суспільства Європи за доби середньовіччя. Здатність орієнтуватися в основних наукових підходах щодо дослідження європейського середньовіччя.

Знання джерел та загальної історіографії, основних понять і термінів з історії європейського середньовіччя. Уміння добирати та опрацьовувати джерела та наукову літературу з історії європейського середньовіччя; характеризувати основні елементи культурного коду європейської середньовічної цивілізації. Володіння базовими поняттями, науковим інструментарієм для дослідження європейського середньовіччя. Готовність застосовувати набуті знання, навички та вміння в самостійній практичній, науковій та педагогічній роботі.

 

 

 

 

Історія середніх віків

Знання основних культурологічних понять історії світової культури, основних здобутків історії культури кожної культурно-історичної епохи. Здатність до порівняльного аналізу  контекстів світових та культуротворчих процесів. Здатність усвідомлено ставитися до історичної пам’яті як частини культурного капіталу, формувати  на  її основі соціально-моральної позиції особистості

Знання концептуальних засад історії та теорії культури зарубіжних країн, основних культурологічних понять історії світової культури, особливостей кожної культурно-історичної епохи, їх спільних та відмінних рис, основних здобутків культури зарубіжних країн.

Уміння аналізувати особливості культури країн у різні культурно-історичні епохи, проводити компаративний аналіз розвитку, прогнозувати тенденції подальшого розвитку зарубіжної культури з урахуванням історично-культурних закономірностей. Готовність застосувати соціально-культурні нормативи у поведінці. Здатність до продуктивної співпраці, до розвитку власної культури, соціально-активної життєвої позиції.

Історія культури зарубіжних країн

Здатність характеризувати існуючі парадигми історії української державності, її обумовленість та соціодинаміку на тлі світових державотворчих процесів; аналізувати складні та суперечливі явища, процеси в історії України. Здатність до

забезпечення реалізації в навчальному процесі принципів історизму і об’єктивності в оцінці фактів, явищ, подій.

Знання закономірностей виникнення, розвитку і змін типів та форм держави і права.

Розуміння характерних особливостей кожного періоду та зміни державно-правових явищ на території України у їх історичному розвитку. Знання джерел права, що діяли на території України починаючи з VII – III ст. до н.е. – до новітнього часу. Уміння застосовувати засоби і технології аналізу, порівняння та використання історико-правових знань. Здатність використовувати інформацію історико-правового характеру на практиці; визначати власне ставлення до проблем державно-правової сфери.

Готовність до інтелектуального осмислення і практичного застосування історичного досвіду розвитку держави і права у професійній діяльності.

Історія держави і права України

Знання та здатність аналізувати основні проблеми антропогенезу – різноманітні теорії походження людини; основні етапи антропо- та соціогенезу; основні та допоміжні форми господарства на різних етапах розвитку первісного суспільства; причини й наслідки першого та другого розподілу праці; характерні риси кожного етапу розвитку історії первісного суспільства; причини занепаду первісного суспільства та переходу людства до стратифікованих форм життя.

Знання основних видів джерел з історії первісного суспільства, загальної історіографії, хронології та періодизації первісної історії; основних етапів антропогенезу та напрямків розвитку первісних суспільств, механізмів утворення соціальних інститутів первісної епохи. Уміння аналізувати сучасні концепції історичного розвитку людства в первісну добу, екологічні та соціальні аспекти антропосоціогенезу, визначати місце первісної історії в історичному процесі. Спроможність демонструвати власну позицію щодо дискусійних питань історії первісного суспільства.

Історія первісного суспільства

2. Цикл професійної підготовки

Психолого-педагогічна підготовка

Знання основних підходів до визначення педагогіки як науки, її взаємозв'язок з  іншими науками; основних методів  педагогіки;

педагогічні технології, моделі виховання. Здатність застосовувати положення сучасної педагогіки; формувати індивідуальну педагогічну позицію щодо процесу навчання учнів; демонструвати  досвід володіння сучасними педагогічними технологіями; засвоєними формами і методами групової педагогічної  взаємодії.

Знання основ педагогіки, її  основних понять і категорій; педагогічних технологій, моделей виховання.

Уміння планувати та організовувати навчально-виховну роботу у відповідності з основними педагогічними закономірностями та принципами.

Здатність осмислювати та аналізувати педагогічну дійсність, готовність до педагогічної праці на гностичному, комунікативному, операційному рівнях. Уміння моделювати та розв’язувати педагогічні ситуації; застосовувати нові технології навчання та виховання, ефективно керувати діяльністю і спілкуванням дітей, спрямовуючи їх розвиток. Здатність займатися самоосвітою, самовдосконаленням

Педагогіка

Знання про наукові дослідження, особливості їх проведення. Знання  методів організації та проведення наукових та соціальних досліджень. Здатність здійснювати науково-пошукову діяльність, розвивати свій творчий потенціал. Користуватися методами соціометрії, математичного аналізу для обробки результатів дослідження.  Здійснювати наукове дослідження у вигляді курсової роботи.

Знання загальних основ, предмету, завдань, методів методології наукових досліджень; етапів, видів, структури і тривалості педагогічного експерименту; способів формування груп для проведення педагогічного експерименту.

Здатність працювати з літературою з обраної теми досліджень; ставити мету, визначати завдання і гіпотезу досліджень; планувати та проводити експеримент; обробляти отримані дані за допомогою методів математичної статистики, оформляти роботу згідно вимог, що пред’являються; застосовувати набуті навики для написання наукових досліджень.

Основи наукових досліджень

Розуміння закономірностей формування і розвитку особистості і особливостей поведінки людини в суспільному середовищі. Здатність  до застосування методик дослідження і аналізу особистісно-психологічних властивостей людей. Здатність орієнтуватися у ситуаціях соціальних відносин і визначати необхідні засоби оптимальної взаємодії партнерів; вміти проводити аналіз психічних станів та властивостей особистості для оптимізації навчально-виховного  процесу.

Знання загальних закономірностей та механізмів і психічної діяльності, сутності і специфіки психічного відображення дійсності; сутності, структури та психологічних властивостей особистості як системної якості індивіда; індивідуально-типологічних особливостей особистості (темперамент, характер, здібності) та можливостей впливу на їх розвиток; змісту, структури і видів діяльності та поведінки як психологічних феноменів. Уміння організовувати дослідження психічних явищ відповідно до методологічних принципів психології; проводити науково-обґрунтований аналіз психологічних фактів; пояснювати психологічний зміст та механізми становлення і розвитку різних форм прояву психіки особистості; аналізувати психологічний зміст, структуру, механізми і умови розвитку особистості та окремих її складових; застосовувати набуті знання для аналізу психологічної сутності різних проявів поведінки і діяльності особистості.

Психологія

Розуміння структури системи, змісту та концептуальних завдань  навчання історії у загальноосвітній школі.

Здатність застосовувати комп’ютерні технології, технології дистанційного навчання, модульно-тьюторську систему навчання, технологію ситуаційного навчання, дослідницьких проектів, технологій навчання у співробітництві тощо, як інструментів пізнання. Готовність презентувати особисту концепцію проектування дидактичної системи.

Знання історії розвитку та методології методики як наукової дисципліни; змісту шкільних курсів історії; засобів, методів й основних прийомів навчання історії; критеріїв оцінювання рівнів навчальних досягнень і способів перевірки знань та умінь; основних закономірностей навчання історії.

Уміння з’ясовувати рівень знань та умінь з історії в учнів конкретної вікової категорії; співвідносити історичний зміст із методами, прийомами та засобами навчання; розробляти оцінювальні завдання, передбачати та прогнозувати результати навчання, вносити корективи в педагогічну діяльність; уміння укладати плани-конспекти уроків, готувати виховні заходи для організації позакласної роботи, виготовляти та застосовувати прості наочні посібники; вести педагогічне спостереження, брати участь в експериментальній роботі.

Здатність передбачати та прогнозувати результати навчання, вносити корективи в педагогічну діяльність

Теорія та методика навчання історії

Розуміння структури системи, змісту та концептуальних завдань  навчання суспільствознавства  у загальноосвітній школі. Знання методологічних засад навчання  суспільствознавства як предметної галузі.

Здатність працювати на уроках з компетентнісно орієнтованими методиками навчання; визначати способи формування; критерії моніторингу та оцінювання суспільствознавчої компетентності учнів.

Знання предмета, цілей, завдань, змісту шкільної суспільствознавчої освіти, наукових засад предметної методики, теоретичних основ дидактики, закономірностей процесу навчання.

Готовність до організації, планування і проведення урочної та позакласної навчальної діяльності з предмету «Людина і світ», «громадянська освіта». Здатність реалізувати міжпредметні зв’язки та  застосовувати комп’ютерні технології, технології дистанційного навчання, модульно-тьюторську систему навчання, технологію ситуаційного навчання, дослідницьких проектів, технологій навчання у співробітництві тощо, як інструментів пізнання.

Здатність формувати та оцінювати  в учнів рівні сформованості суспільствознавчої компетентності.

Теорія та методика навчання суспільствознавства

Розуміння структури системи, змісту та концептуальних завдань краєзнавчої роботи у загальноосвітній школі. Знання методологічних засад краєзнавчої роботи. Здатність застосовувати краєзнавство як метод, дидактичний принцип, за допомогою якого можна домогтися підвищення ефективності навчання історії. Здатність проводити краєзнавчі дослідження.

.

Знання змісту програм з історії України, тематики та ключових питань історії рідного краю у шкільному курсі історії України; теоретико-методологічних основ організації краєзнавчих досліджень.

Здатність до перенесення системи наукових знань у практику навчально-виховної діяльності учнів. Здатність застосовувати краєзнавство як метод, дидактичний принцип, за допомогою якого можна домогтися підвищення ефективності навчання історії. Усвідомлення необхідності практичних дій зі збереження історико-культурної спадщини краю, відродження духовності. Здатність усвідомлено ставитися до історичної пам’яті як частини культурного капіталу, формувати  на  її основі соціально-моральної позиції особистості.

Методика навчання краєзнавчої роботи

Розуміння динаміки розвитку освіти в історичній ретроспективі. Здатність систематизувати і класифікувати історико-педагогічні знання, давати об’єктивну оцінку педагогічним явищам. Оволодівати навичками ефективної самостійної роботи з першоджерелами, науковою історико-педагогічною літературою.

Знання специфіки предмета, завдань та місця історії педагогіки в системі гуманітарних наук; основних шляхів та закономірностей розвитку виховання, школи і педагогічної думки у різні історичні періоди. Здатність робити історико-культурний порівняльний аналіз педагогічних поглядів та педагогічних течій.

Уміння застосовувати кращі здобутки педагогічної мудрості у своїй майбутній професійній діяльності; послугуватися методами ретроспективного аналізу історико-педагогічних явищ і фактів. Здатність осмислювати, аналізувати історію педагогічної думки та використовувати знання на гностичному, комунікативному, операційному рівнях  навчальної та професійної діяльності

 

 

 

Історія педагогіки

Знання теоретичних основ педагогічної майстерності та виховної роботи у школі. Знання педагогічної культури, культури мовлення  взаємодії; основи такту, уваги та спостережливості; основи творчості та мистецтва; елементи акторської та режисерської майстерності. Здатність формувати та демонструвати навики управління власним психічним станом, мовою, засобами вербального та невербального педагогічного впливу,  риторичними навичками.

Знання теоретичних положень основ виховної роботи, ефективних шляхів впливу на розвиток особистості, стратегії координування виховних впливів педагогів, сім’ї, громадськості. Знання особливостей дітей різних вікових груп, методики роботи з різними категоріями дітей; особливостей проведення колективних творчих справ, педагогічної культури, культури мовлення та культури взаємодії; техніки мовлення та невербального спілкування.

Уміння здійснювати виховний вплив на особистість та учнівський колектив; конструювати оригінальні педагогічно доцільні прийоми взаємодії; добирати раціональні види виховної роботи для вихованців; прогнозувати розвиток особистості з орієнтацією на позитивне. Уміння застосовувати нормативно-правову базу для соціального захисту дітей, охорони дитинства. Готовність до виконання  виховної та розвиваючої функції діяльності учителя, здатність до саморозвитку та самовдосконалення.

Методика виховної роботи та основи педагогічної майстерності

 

Науково-предметна підготовка

 

Розуміння наукових підходів до вивчення історії слов’янських народів, що склалися у вітчизняній та зарубіжній історіографії. Здатність застосовувати базовий понятійний апарат дисципліни, визначати особливості розвитку кожної із слов’янських країн Центральної та Південної Європи, вплив досвіду їх історичного розвитку на сьогодення. Здатність демонструвати об’єктивний, багатоваріантний підхід до вивчення й трактування історії слов’янських народів.

Знання джерел, основних понять і термінів з історії слов’янських народів. Знання стану внутрішньої і зовнішньої політики кожної країни, основних тенденцій їх розвитку у різні періоди їх історії, основної хронології подій. Уміння аналізувати головні події в історії слов’янських народів, локалізувати історичні події та об’єкти на карті, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки між історичними подіями та явищами. Здатність демонструвати практичні навики роботи з історичними документами, науковою літературою, періодичними виданнями. Здатність оцінювати роль слов’янських народів у всесвітній історії.  Здатність демонструвати мотивацію до поглиблення інструментальних знань та когнітивних умінь для подальшого вивчення вітчизняної та світової історії

 

 

Історія слов’янських народів

Розуміння соціальної основи історичного знання, його теоретичних та методологічних принципів, історіографії з предмету, знання джерельної бази історичних досліджень Нового часу. Здатність визначати основні рушійні сили розвитку, фактологію історичного процесу західного суспільства XVIІ – на початку ХХ ст.; локалізувати історичні події та об’єкти на карті,оцінювати зміни в геополітичному контексті.

Конкретно-історичні знання щодо перебігу основних подій суспільно-політичного процесу, загальних тенденцій формування системи міжнародних відносин, соціально-економічних змін, основних етапів духовного і культурного життя країн Західної Європи та Північної Америки. Здатність визначати основні рушійні сили розвитку, фактологію історичного процесу західного суспільства XVIІ – на початку ХХ ст. Уміння критично опрацьовувати рекомендовані джерела та літературу, фактологічний матеріал, використовувати у практиці навчальній та професійній діяльності. Здатність демонструвати об’єктивний, багатоваріантний підхід до вивчення й трактування нової історії країн Європи і Америки.

Нова історія країн Європи і Америки

Розуміння соціальної основи історичного знання, його теоретичних та методологічних принципів, історіографії з предмету, знання джерельної бази історичних досліджень Новітнього часу. Здатність визначати основні рушійні сили розвитку, фактологію історичного процесу західного суспільства   ХХ – на початку ХХІ ст.; локалізувати історичні події та об’єкти на карті, оцінювати зміни в геополітичному контексті.

Знання наукової періодизації, етапів і процесів історії країн Західної Європи та Північної Америки після Першої світової війни до сучасності; спільних і відмінних рис їх історичного розвитку, хронології найголовніших подій і політичну географію країн цих регіонів; джерел і літератури з проблем курсу. Здатність визначати основні рушійні сили розвитку історичного процесу західного суспільства XХ – початку ХХІ ст. Уміння критично опрацьовувати рекомендовані джерела та літературу, фактологічний матеріал, використовувати у практиці навчальній та професійній діяльності. Здатність визначати зміни в економічному розвитку та соціальній структурі, особливості урбанізаційних процесів, партійно-політичних відносин, зовнішньополітичних процесів у контексті формування геополітичної карти світу. Здатність демонструвати об’єктивний, багатоваріантний підхід до вивчення й трактування новітньої історії країн Європи і Америки.

Новітня історія країн Європи та Америки

Розуміння цивілізаційних основ країн Азії та Африки їх орієнтацію, систему цінностей, пріоритети, структуру, проблеми  релігії, культури, менталітету. Здатність характеризувати загальні тенденції історичного розвитку країн Азії, Африки в новий час; визначати національно особливі риси, характерні для окремої країни або групи країн, робити диференційований порівняльно-історичний аналіз рівня соціально-економічного, суспільно-політичного і культурного розвитку цих країн.

Знання предмету, періодизації, основних рушійних сил розвитку історичного процесу нової історії країн регіону. Здатність характеризувати суспільний лад і політичну карту Азії і Африки з ХVІ ст. до початку ХХ ст.; особливості розвитку країн Азії і Африки в новий час.

Уміння визначати та аналізувати основні проблеми і події політичної історії в країнах Азії і Африки, особливості соціально-економічного і культурного розвитку окремих регіонів, вплив на нього колоніальної системи, релігійні особливості окремих країн та зміни, які відбулися у ході формування геополітичної карти світу. Здатність застосовувати когнітивні уміння для встановлення міжпредметних зв’язків; локалізувати історичні події та об’єкти на карті; оцінювати зміни в геополітичному контексті; визначати місце і роль кожної з країн у системі міжнародних відносин на відповідному історичному відрізку часу.  Готовність викладати історію країн Азії, Африки та Латинської Америки як складову частину курсу загальної історії в загальноосвітній школі .

Нова історія країн Азії та Африки

Розуміння цивілізаційних основ країн Азії та Африки їх орієнтацію, систему цінностей, пріоритети, структуру, проблеми  релігії, культури, менталітету. Здатність характеризувати загальні тенденції історичного розвитку країн Азії, Африки в новітній  час; визначати національно особливі риси, характерні для окремої країни або групи країн, робити диференційований порівняльно-історичний аналіз рівня соціально-економічного, суспільно-політичного і культурного розвитку цих країн.

Знання предмету, періодизації, основних рушійних сил розвитку історичного процесу новітньої історії країн регіону. Здатність характеризувати суспільний лад і політичну карту Азії і Африки ХХ – ХХІ ст., особливості розвитку країн Азії і Африки в новітній час. Уміння визначати та аналізувати основні проблеми і події політичної історії в країнах Азії і Африки, особливості соціально-економічного і культурного розвитку окремих регіонів, вплив на нього колоніальної системи, релігійні особливості окремих країн та зміни, які відбулися у ході формування геополітичної карти світу. Здатність застосовувати когнітивні уміння для встановлення міжпредметних зв’язків; локалізувати історичні події та об’єкти на карті; оцінювати зміни в геополітичному контексті; визначати місце і роль кожної з країн у системі міжнародних відносин на відповідному історичному відрізку часу.  Готовність викладати історію країн Азії, Африки та Латинської Америки як складову частину курсу загальної історії в загальноосвітній школі.

Новітня історія країн Азії та Африки

Здатність практично послуговуватись методами історичного дослідження;

застосовувати наукову критику до аналізу поглядів дослідників минулого, робити власні узагальнення щодо теоретичного і методичного рівня наукових праць з історії України. Здатність отримувати знання з різних комунікативних потоків, працювати з джерелами історичної інформації, використовувати високі стандарти текстового аналізу.

Знання основних етапів розвитку національної історіографії та головних історичних концепцій, які відповідали певним історичним періодам. Розуміння основних понять, категорій та дефініцій, їх загальнонаукове та прикладне смислове навантаження в контексті курсу. Володіння теоретичними та методологічними засадами історіописання, знання представників української історичної науки, їх головних творів, здатність характеризувати концептуальні засади історичних шкіл. Здатність застосовувати когнітивні уміння для встановлення міжпредметних зв’язків. Вміння демонструвати мотивацію до поглиблення інструментальних знань та когнітивних умінь для подальшого вивчення вітчизняної та світової історії. Здатність використовувати історіографічні знання при написанні курсових робіт та наукових текстів; застосовувати набуті історіографічні знання в професійній діяльності, суспільному житті та громадсько-виховній роботі.

Історіографія історії України

Здатність характеризувати різні групи джерел;

визначати репрезентативність джерел, їх достовірність та значення;

робити узагальнюючі висновки;

застосовувати теоретичні знання у всіх видах джерелознавчого аналізу;

володіти методикою пошуку, опрацювання і використання історичних джерел.

Знання предмету і теорії історичного джерелознавства, природи джерел, їх зміст та інформативний потенціал. Знання основних етапів розвитку історичного джерелознавства, його методичних засад; класифікацію історичних джерел, їх особливості.

Здатність демонструвати сформовані системні навички аналізу джерел з історії України, самостійного осмислення закономірностей історичного розвитку. Здатність застосувати сучасні методи джерелознавства у навчальній та професійній діяльності. Вміння демонструвати мотивацію до поглиблення інструментальних знань та когнітивних умінь для подальшого вивчення вітчизняної та світової історії, встановлення між предметних зв’язків.

Джерелознавство історії України

Знання  загальних засад архiвознавства як науки, головних понять та термінології, основних етапів історії архівної справи, систему організації архівної справи в Україні. Здатність професійно використовувати інформацію архiвних документів, застосовувати сучасні інформаційні технології в архівній справі.

Знання історії архівної справи в Україні, нормативної основи організації архівної справи в Україні. Знання специфіки складу і змісту Національного архівного фонду України системи архівних установ України, виробничих підрозділів архіву, основних архівних технологій. Розуміння організації архівних документів в Україні, технології зберігання документів в архівах, специфіку обліку та принципи i методів використання архівної інформації Здатність демонструвати навички раціонального пошуку, відбору, аналітичного дослідження архівних документів методику їх використання у науково-дослідній, навчальній та науково-популяризаторській роботі за професійною спрямованістю.

Архівознавство

Знання принципів класифікації музеїв; основні принципи добору музейних експонатів; головні засади фондоутворення і засоби збереження фондів музеїв; основні методи побудови експозицій, головні ідеї і засади музейної педагогіки.

Здатність використовувати експозиції історичних і етнографічних, а також краєзнавчих музеїв у навчально-виховному процесі, позакласній культурно-освітній роботі сучасної національної школи України.

Знання витоків музейної справи в історії культури, особливостей вітчизняного музеєзнавства на всіх етапах розвитку, основних напрямів фондової, науково-дослідницької роботи в музейних установах, засобів передачі культурних знань.

Уміння аналізувати внутрішню організацію музеїв, систему наукового комплектування музейних фондів, документування та зберігання колекцій. Здатність каталогізувати музейні предмети; демонструвати уміння навички складання тематико-експозиційного плану; складати супровідні тексти та фотоматеріали музейної експозиції; мати навички проведення музейної екскурсії

Здатність продемонструвати когнітивні уміння на навчальній практиці та в професійній діяльності.

Основи історичного музеєзнавства

Знання історичного краєзнавства та історичної регіоналістики.

Здатність виявляти культуру міжрегіонального спілкування та  міжетнічної толерантності. Здатність застосовувати навики історичного дослідження, готовність до проведення пошуково-краєзнавчої роботи в школі, залучення до неї молоді.

Знання теоретичних основ історичного краєзнавства: (форм, методів, напрямів, джерел).

Спроможність виробляти систему знань з історії, культури, економіки, природознавства рідного краю, проводити краєзнавчу роботу у професійній діяльності. Готовність до вдосконалення навиків історичного дослідження шляхом пошуково-краєзнавчої роботи.

Здатність пропагувати історичні і культурні надбання українського народу, з метою формування культурно-історичної самоідентифікації.

Історичне краєзнавство

3. Дисциплін вільного вибору

Блок №1

Знання про властивості атмосфери Землі як невід'ємного елементу географічного середовища; Здатність розуміти природу атмосферних явищ, їх фізичну сутність, міру впливу на інші природні процеси, на екологічний стан довкілля. Здатність володіти методами спостережень за станом атмосфери, метеорологічними приладами,  виконувати метеорологічні спостереження на практиці, застосовувати когнітивні уміння у педагогічній діяльності.

Знання і розуміння основних понять метеорологічного змісту, сутність завдань метеорології як науки, їх практичної значимості. Знання особливостей будови атмосфери, розподілу метеовеличин у просторі й часі, уміння пояснювати хід атмосферних процесів, природу атмосферних явищ.

Здатність володіти методами спостережень за станом атмосфери, уміння виконувати елементарні метеоспостереження, аналізувати їх результати, складати опис погоди. Здатність характеризувати  чинники кліматотворення, вивчити особливості кліматів Землі, уміти складати кліматичні характеристики, працювати з кліматичними картами. Здатність володіти методами спостережень за станом атмосфери, метеорологічними приладами,  виконувати метеорологічні спостереження на практиці, застосовувати когнітивні уміння у педагогічній діяльності.

Метеорологія

 Здатність розуміти і виділяти типи картографічних творів, їхню математичну основу, способи картографічного зображення, засоби укладання, генералі- зації, оформлення, методи використання карт і атласів у географії. Здатність читати, аналізувати, досліджувати та оцінювати географічні та тематичні карти для отримання інформації о місцевості; знати способи картографічного зображення і основи проектування карт.

Знання теоретичних основ картографії як науки, способів картографічного зображення та основ проектування карт; видів і способів топографічних зйомок. Здатність до використання методики топографічних зйомок місцевості та основ проектування карт на практиці. Здатність визначати відстані на місцевості, різні координати (географічні, прямокутні та полярні і біполярні), читати, аналізувати, досліджувати та оцінювати загальногеографічні та тематичні карти для отримання інформації про місцевість; виконувати геодезичними приладами (простими та високої точності) зйомки місцевості; використовувати різні картографічні проекції для побудови географічної карти. Здатність продемонструвати когнітивні уміння на  навчальній практиці та в професійній  діяльності.

Картографія з основами топографії

Здатність аналізувати вплив геологічних процесів на формування земної кори; визначати види мінералів за їх властивостями; робити оцінку наслідків дії техногенних факторів на геологічне середовище. Здатність правильно інтерпретувати геохімічні дані при вирішенні екологічних задач, оцінювати можливі наслідки впливу на довкілля техногенних процесів.

Знання про геосфери Землі та їх основні фізико-хімічні властивості. Знання про минуле земної кори та біологічного світу, який населяв її в той чи інший проміжок геологічного часу. Знання про дослідження геохімічних властивостей довкілля, особливо міграції хімічних елементів у різних компонентах навколишнього середовища, про стійкість природних геосистем до антропогенних впливів, законів функціонування геосистем, суті і механізмів стійкості геосистем. Здатність визначати елементи обмеження та симетрії кристалів, мати уяву про утворення та класифікацію мінералів і гірських порід. Здатність розуміти різні геологічні процеси та їх наслідки; комплексно характеризувати геосистеми різного рангу, що знаходяться у глибокому взаємозв’язку; розглянути характер функціонування природних геосистем в часі і просторі; демонструвати знання основ досліджень геохімічних властивостей навколишнього середовища;  уміння визначити стійкість природних геосистем до техногенних впливів.

Геологія з основами геохімії

Розуміння методологічних принципів сучасної географічної науки та основних теоретико- методологічних проблем землезнавства. Здатність користуватися джерелами інформації про земні процеси та фундаментальними знаннями для пояснення фізико-географічних процесів та явищ, зокрема у геоекологічних проблемах. Готовність до охорони природи та раціонального використання природних ресурсів.

Знання теоретичних основ сучасного землезнавства, розуміння загальних закономірностей будови, розвитку і функціонування географічної оболонки як цілісної системи. Розуміння закономірностей будови, динаміки і розвитку географічної оболонки для розробки системи оптимального управління процесами, що відбуваються у географічному середовищі, та раціональної організації природокористування.

Володіння методикою визначення меж географічних оболонок Землі. Уміння розрізняти основні докази, наслідки та характеристики добового та річного рухів Землі; будувати графіки та діаграми, що демонструють основні показники складових географічної оболонки; складати схеми кругообігу води та картосхеми поширення географічних процесів і явищ у географічній оболонці; встановлювати основні чинники впливу на складові географічної оболонки; орієнтуватися в положення основних номенклатурних об’єктів (мисів, морів, заток, проток, річок, гір, озер, пустель та ін.).

Загальне землезнавство

Здатність до засвоєння  та вільного оперування головними поняттями в геосистематології. Здатність демонструвати навички в картографуванні фізико-географічних об’єктів та вміння показувати їх на загально-географічних картах світу. Здатність аналізувати та характеризувати фізико-географічні особливості фізико-географічних країн; вільно володіти фізико-географічною номенклатурою та вміти знаходити і показувати їх на загально-географічних картах.

Знання загальних закономірностей просторової диференціації географічної оболонки та прояву їх особливостей у межах окремих океанів, материків та фізико-географічних регіонів. Розуміння загальних географічних закономірностей формування природних умов Землі на основі вивчення подібних і відмінних рис природи материків та океанів. Здатність вироблення навичок вільного орієнтування на загально-географічних картах та вміння показувати на них елементи фізико-географічної номенклатури. Здатність  оцінювати сучасний стан природних систем в залежності від природних умов.

Географія материків і океанів

Знання змісту  географічної освіти та методологічних засад  навчання географії у загальноосвітній школі як предметної галузі. Здатність до проектування навчального процесу відповідно до вимог Державного стандарту та теоретичних основ  предметної дидактики. Здатність працювати на уроках з компетентнісно орієнтованими методиками  навчання; визначати способи формування;  критерії моніторингу та оцінювання географічної компетентності учнів.

Знання предмета, цілей, завдань, закономірностей навчання географії, наукових засад предметної методики,теоретичних основ дидактики.

Уміння планувати педагогічну діяльність, складати тематично-поурочні плани, проектувати уроки різних типів та позакласну роботу; бути спроможними аналізувати елементи навчально-виховного процесу, досліджувати педагогічні явища з метою розв’язання педагогічних проблем.

Уміння готувати виховні заходи для організації позакласної роботи, виготовляти та застосовувати прості наочні посібники, вести педагогічне спостереження, брати участь в експериментальній роботі. Здатність передбачати та прогнозувати результати навчання, вносити корективи в педагогічну діяльність.

Методика навчання географії

Здатність орієнтуватися у сучасних предметних напрямках географічної науки та методах її дослідження, що апробовані для території України. Обґрунтувати сучасні (новітні) теоретико-методологічні та методичні виміри вивчення природних умов і природних ресурсів України. Здатність виявляти регіональні особливості природних умов України.

Знання компонентної структури природного навколишнього середовища України; основних сучасних теоретико-методологічних положень фізико-географічного аналізу території.

Уміння виявляти регіональні особливості природних умов України; аналізувати екологічні питання стану довкілля; обґрунтовувати сучасні (новітні) теоретико-методологічні та методичні виміри вивчення природних умов і природних ресурсів України. Уміння застосовувати новітні методи дослідження – загальнонаукові (ретроспективний, системний, структурний), дисциплінарні (аналіз літературних джерел, природних аналогій, картографічний, статистичний, польових фізико-географічних досліджень), міждисциплінарні (моделювання, математичного картографування). Здатність аналізувати екологічні питання стану довкілля; структури природоохоронного фонду та раціональне використання і охорона природи України.

Фізична географія України

Здатність володіти теорією краєзнавчо-туристичної діяльності та застосовувати її в практичній діяльності. Здатність

складати картки краєзнавчих об’єктів;

формувати практичні навики збору, упорядкування і використання краєзнавчих матеріалів;

працювати з джерелами краєзнавчої інформації. Готовність

застосовувати методичні прийоми проведення краєзнавчих експедицій.

Знання теоретико-методологічних основ краєзнавчо-туристичної роботи; історії формування та розвитку краєзнавства і туризму, методичних аспектів організації та проведення туристичних походів. Розуміння місця і ролі географічного краєзнавства в системі шкільної освіти, форм організації та методів реалізації краєзнавчої роботи в школі. Здатність використовувати краєзнавчий матеріал при викладанні шкільного курсу географії; виконувати краєзнавчі дослідження; організовувати роботу туристичного гуртка та туристичні подорожі школярів, оформляти шкільні краєзнавчі музеї; організовувати екологічний туризм на природоохоронних територіях; розробляти туристичні маршрути.

 

Краєзнавство і туризм

Здатність аналізувати загальні закономірності та регіональну диференціацію економічних і соціальних процесів в Україні. Здатність  оцінювати стан сучасного суспільно-географічного положення України та її природно-ресурсного потенціалу; викреслювати статево-вікову піраміду населення України і описувати її; характеризувати розвиток і розміщення провідних галузей і міжгалузевих комплексів і економічних регіонів; складати картосхеми та економіко- і соціально-географічні характеристики окремих регіонів України.

Знання предмету, змісту і методів економічної і соціальної географії України. Знання особливостей суспільно-географічного положення України і його впливу на розвиток її економіки; природно-ресурсного потенціалу держави і проблем його освоєння; характеристики народу України, демографічних проблем і перспектив; територіальної організації господарства держави і її окремих регіонів.

Уміння аналізувати загальні закономірності та регіональну диференціацію економічних і соціальних процесів в Україні. Вміння давати оцінку сучасного суспільно-географічного положення України та її природно-ресурсного потенціалу; викреслювати статево-вікову піраміду населення України і описувати її; характеризувати розвиток і розміщення провідних галузей і міжгалузевих комплексів і економічних регіонів; складати картосхеми та економіко- і соціально-географічні характеристики окремих регіонів України.

Уміння виконувати комплексний суспільно-географічний аналіз економічних районів та визначати проблеми і перспективи їх розвитку. Здатність досліджувати проблеми регіоналізації України, виходячи з об’єктивно складених історичних, природно-ресурсних, демографічних та соціально-економічних передумов із урахуванням розвитку України як суверенної  держави.

Економічна і соціальна географія України

Вміння визначати основні завдання науки та її конструктивне значення; структуру галузі; ступінь насичення території України екскурсійно-пізнавальними об’єктами;

характеризувати основні рекреаційні регіони світу; основні рекреаційні системи України; описувати місцеві природні та соціально-економічні ресурси; виділяти постійні, тимчасові, сезонні, територіальні рекреаційні системи;

складати схеми територіальної структури рекреаційної галузі. Вміння складати характеристики рекреаційних районів світу, розкривати

перспективи розвитку рекреаційної галузі та міжнародного туризму в Україні; ознайомитися з рекреаційними пунктами своєї місцевості;

оцінювати природні умови для розвитку рекреації й туризму в рідному краї.

Вміє визначати основні завдання науки та її конструктивне значення; структуру галузі; ступінь насичення території України екскурсійно-пізнавальними об’єктами;

характеризувати основні рекреаційні регіони світу; основні рекреаційні системи України;

описувати місцеві природні та соціально-економічні ресурси;

виділяти постійні, тимчасові, сезонні, територіальні рекреаційні системи;

складати схеми територіальної структури рекреаційної галузі. Уміє складати характеристики рекреаційних районів світу, розкривати

перспективи розвитку рекреаційної галузі та міжнародного туризму в Україні;

ознайомитися з рекреаційними пунктами своєї місцевості; оцінювати природні умови для розвитку рекреації й туризму в рідному краї.

Рекреаційна географія

Знання наукових засад побудови освітнього процесу з використанням інформаційних технологій, їх розумного застосування в роботі з учнями, впливу освітньо-інформаційного середовища на різні сторони розвитку особистості дошкільника. Здатність застосовувати інформаційні технології в освітньо-виховному процесі.

Знання основних тенденцій інформатизації освіти, вимог до вчителя в інформаційному суспільстві, правил та норм роботи з комп’ютерною технікою, основних способів використання інформаційно-комунікаційних технологій в професійній діяльності – вимог до створення та застосування ІКТ в навчально-виховному процесі.

Уміння ефективно працювати з основними програмними пакетами Windows 2007: Word, PowerPoint, Excel, Access, MovieMaker; раціонально використовувати комп’ютерну техніку та мережу Інтернет, добирати та створювати програмні дидактичні засоби для  школярів, раціонально застосовувати ІКТ під час підготовки та проведення уроків та інших форм організації навчально-виховного процесу, компетентність у сфері інновацій та вдосконалення.

ІК технології в галузі

Знання основних тенденцій розвитку сучасного релігієзнавства та історії релігій. Здатність досліджувати соціальні явища, використовуючи знання релігієзнавства, аналізувати основні процеси та явища зовнішнього та внутрішнього світу людини. Здатність обґрунтовувати філософські, соціальні, політичні та правові особливості українського релігійного і світського суспільного життя та української національної ідеї. 

Уміння визначати засоби перетворення дійсності за допомогою релігієзнавчого знання.

Знання основних категорій, принципів, методів релігієзнавства; походження, структури, функцій релігії, особливостей первісних вірувань, національних, світових релігій, неорелігій. Розуміння конституційно-правових основи забезпечення свободи совісті в Україні, особливостей конфесійного життя сучасної України.

Здатність оперувати категоріальним апаратом релігієзнавчої науки, критично аналізувати підходи до релігії, розглядати релігію як цілісне явище через єдність її складових, виокремлювати догматичні та культові особливості конкретних релігій, порівнювати різні релігії в контексті культури, з’ясовувати суттєві світоглядні питання в контексті релігії та вільнодумства. Здатність формувати власну позицію щодо оцінки ролі релігії у сучасному світі; засвоїти  та використовувати на практиці світоглядно-гуманістичний зміст релігієзнавства, його людинотворчу природу.

Релігієзнавство

Знання сутності політики як явища соціального і духовного буття людини, її специфіки і місця в системі культури,  основні положення різних політичних вчень. Здатність визначати суттєві ознаки і типологію сучасних політичних систем та їх елементів, аналізувати сучасні тенденції політичного життя України та міжнародних політичних відносин,  Оцінювати вимоги основних вітчизняних та міжнародних нормативно-правових актів у політичній сфері.

Знання основних закономірностей діяльності з керівництва і управління суспільними процесами на основі публічної влади, основних понять і категорій політичної науки, методів політичних досліджень, особливостей функціонування сучасних політичних інститутів, форм держав, історії політичної думки.

Уміння самостійно аналізувати причини і наслідки політичних явищ і процесів, роль в них ідеологічних чинників, традицій, уявлень і переконань громадян. Здатність виявляти важливість загальнолюдських цінностей свободи, рівності, справедливості, демократії, миру тощо. Здатність займати в суспільстві активну громадянську позицію, протистояти спробам маніпулювання масовою та індивідуальною свідомістю членів суспільства, застосовувати когнітивні уміння на практиці

Політологія

Уміння користуватися картографічними джерелами знань; складати ландшафтні карти; виділяти та описувати елементи ландшафтної структури території. Уміння виконувати ландшафтне моделювання території; ландшафтний прогноз.

Уміє користуватися картографічними джерелами знань; складати ландшафтні карти; виділяти та описувати елементи ландшафтної структури території. Уміє виконувати ландшафтне моделювання території; ландшафтний прогноз.

Ландшафтознавство

Блок №2

Уміння виконувати загальний аналіз методів метеорології і кліматології; сонячної радіації, випромінювання земної поверхні. Уміння виконувати регіональний аналіз погоди в циклонах і антициклонах, загальної та місцевої циркуляції атмосфери, клімату. Уміння виконувати загальний аналіз погоди та її характеристик, проводити спостереження за погодою та прогноз погоди.

Уміє виконувати загальний аналіз методів метеорології і кліматології; сонячної радіації, випромінювання земної поверхні. Уміє виконувати регіональний аналіз погоди в циклонах і антициклонах, загальної та місцевої циркуляції атмосфери, клімату. Уміє виконувати загальний аналіз погоди та її характеристик, проводити спостереження за погодою та прогноз погоди.

Кліматологія

Уміння розрізняти форми рельєфу гірських і рівнинних областей, планетарні, мега-, макро-, мезо-, наноформи рельєфу; характеризувати рельєф за морфологічними, морфометричними, генетичними особливостями. Уміння показувати форми рельєфу рівнин на фізичній карті, охарактеризувати форми рельєфу, що відносяться до флювіальної, гляціально-нівальної, давньо-льодовикової, кріогенної, аридної, еолової. Уміння показувати форми рельєфу, що відносяться до антропогенної морфо скульптур; будувати гіпсометричний профіль; зазначити роль людини у змінах рельєфу.

Уміє розрізняти форми рельєфу гірських і рівнинних областей, планетарні, мега-, макро-, мезо-, наноформи рельєфу; характеризувати рельєф за морфологічними, морфометричними, генетичними особливостями. Уміє показувати форми рельєфу рівнин на фізичній карті, охарактеризувати форми рельєфу, що відносяться до флювіальної, гляціально-нівальної, давньо-льодовикової, кріогенної, аридної, еолової. Уміє показувати форми рельєфу, що відносяться до антропогенної морфо скульптур; будувати гіпсометричний профіль; зазначити роль людини у змінах рельєфу.

Геоморфологія

Уміння вільно володіти суспільно-географічною термінологією та орієнтуватися в сучасних процесах (глобалізація, інтеграція, інформатизація тощо світового господарства), які суттєво впливають на географію господарських комплексів зарубіжних країн; уміння науково узагальнювати та обґрунтовувати фактичний матеріал; уміння давати суспільно-географічну характеристику європейським та деяким азійським суспільно-географічним регіонам світу; визначати фактори, які зумовлюють відмінності соціально-економічного розвитку країн і регіонів; уміння моделювати розвиток соціально-економічних процесів в даних регіонах та країнах.

Володіє суспільно-географічною термінологією та орієнтується в сучасних процесах (глобалізація, інтеграція, інформатизація тощо світового господарства), які суттєво впливають на географію господарських комплексів зарубіжних країн; уміє науково узагальнювати та обґрунтовувати фактичний матеріал; уміє давати суспільно-географічну характеристику європейським та деяким азійським суспільно-географічним регіонам світу; визначати фактори, які зумовлюють відмінності соціально-економічного розвитку країн і регіонів; уміє моделювати розвиток соціально-економічних процесів в даних регіонах та країнах.

 

 

 

 

 

 

 

 

Регіональна економічна і соціальна географія

Уміння розрізняти предмет вивчення демографії та географії населення; виявляти закономірності розвитку досліджень демографії та географії населення;

визначати роль природно-географічних факторів у розвитку демографічних процесів. Уміння виявляти вплив природних умов на особливості розселення людей; аналізувати характер впливу технологічних укладів та способів ведення господарства на розвиток населення на етапах розвитку суспільства;  аналізувати демографічні процеси у світі та в окремих регіонах і країнах.

Знає предмет вивчення демографії та географії населення; уміє

виявляти закономірності розвитку досліджень демографії та географії населення;

визначати роль природно-географічних факторів у розвитку демографічних процесів. Уміє виявляти вплив природних умов на особливості розселення людей;

аналізувати характер впливу технологічних укладів та способів ведення господарства на розвиток   населення на етапах розвитку суспільства;  аналізувати демографічні процеси у світі та в окремих регіонах і країнах.

Географія населення

Уміння використовувати знання природничо-наукової картини світу в професійній діяльності. Формувати емоційно-ціннісне ставлення до навколишнього середовища. З’ясовувати фактори поширення рослин і тварин по Землі. Оцінювати значення різноманітних груп живих організмів в природі і господарській діяльності людини. Уміння пояснювати розміщення рослин і тварин з філогенетичної позиції. Давати оцінку змінам продуктивності і стійкості угруповань і їх елементів під впливом господарської діяльності людини. Пропонувати механізми вирішення екологічних проблем засобами біогеографії. Використовувати різноманітні інформаційні технології для вирішення завдань біогеографії.

Використовує знання природничо-наукової картини світу в професійній діяльності. Має сформоване емоційно-ціннісне ставлення до навколишнього середовища. Уміє з’ясовувати фактори поширення рослин і тварин по Землі; оцінювати значення різноманітних груп живих організмів в природі і господарській діяльності людини. Уміє пояснювати розміщення рослин і тварин з філогенетичної позиції; давати оцінку змінам продуктивності і стійкості угруповань і їх елементів під впливом господарської діяльності людини. Пропонує механізми вирішення екологічних проблем засобами біогеографії. Використовує різноманітні інформаційні технології для вирішення завдань біогеографії.

Біогеографія

Знання змісту  географічної освіти та методологічних засад  навчання географії у загальноосвітній школі як предметної галузі. Здатність до проектування навчального процесу відповідно до вимог Державного стандарту та теоретичних основ  предметної дидактики. Здатність працювати на уроках з компетентнісно орієнтованими методиками  навчання; визначати способи формування;  критерії моніторингу та оцінювання географічної компетентності учнів.

Знання предмета, цілей, завдань, закономірностей навчання географії, наукових засад предметної методики,теоретичних основ дидактики.

Уміння планувати педагогічну діяльність, складати тематично-поурочні плани, проектувати уроки різних типів та позакласну роботу; бути спроможними аналізувати елементи навчально-виховного процесу, досліджувати педагогічні явища з метою розв’язання педагогічних проблем.

Уміння готувати виховні заходи для організації позакласної роботи, виготовляти та застосовувати прості наочні посібники, вести педагогічне спостереження, брати участь в експериментальній роботі. Здатність передбачати та прогнозувати результати навчання, вносити корективи в педагогічну діяльність.

Методика навчання географії

Уміння розрізняти загальний та конкретний об'єкти дослідження суспільної географії; визначати роль різних чинників та факторів у формуванні та розвитку суспільної географії в Україні; виявляти закономірності розвитку суспільно-географічних досліджень. Уміння виявляти властивості та функції території, розкривати їх сутність; аналізувати суспільно-географічні зв'язки, відношення та процеси; характеризувати суспільно-географічне положення певної території за видами та рівнями життєдіяльності суспільства, оцінювати його якісно та кількісно; аналізувати форми територіальної організації суспільства; аналізувати практичне значення суспільно-географічного районування.

Уміє розрізняти загальний та конкретний об'єкти дослідження суспільної географії; визначати роль різних чинників та факторів у формуванні та розвитку суспільної географії в Україні; виявляти закономірності розвитку суспільно-географічних досліджень. Уміє виявляти властивості та функції території, розкривати їх сутність; аналізувати суспільно-географічні зв'язки, відношення та процеси; характеризувати суспільно-географічне положення певної території за видами та рівнями життєдіяльності суспільства, оцінювати його якісно та кількісно; аналізувати форми територіальної організації суспільства; аналізувати практичне значення суспільно-географічного районування.

Основи теорії суспільної географії

Уміння проводити аналіз та оцінку факторів, що визначають рівень розвитку окремих галузей світового господарства; характеризувати галузі світового господарства; досліджувати територіальні відмінності розвитку окремих галузей світового господарства; аналізувати співвідношення різних видів господарської діяльності та їх наслідки; складати прогнози розвитку окремих галузей світового господарства; пояснювати взаємозв’язки між господарською діяльністю і навколишнім середовищем; застосовувати отримані знання та навички у майбутній професійній діяльності.

Виконує аналіз та оцінку факторів, що визначають рівень розвитку окремих галузей світового господарства; характеризує галузі світового господарства; уміє досліджувати територіальні відмінності розвитку окремих галузей світового господарства; аналізувати співвідношення різних видів господарської діяльності та їх наслідки; складати прогнози розвитку окремих галузей світового господарства; пояснювати взаємозв’язки між господарською діяльністю і навколишнім середовищем; застосовувати отримані знання та навички у майбутній професійній діяльності.

Географія світового господарства

Оволодіння уявою про погляди на генезис географічної оболонки та її загальні властивості. Уміння відтворити палеогеографічну минулих геологічних епох.

Оволодів уявою про погляди на генезис географічної оболонки та її загальні властивості. Відтворює палеогеографічну минулих геологічних епох.

Історична географія

Готовність застосовувати сучасні методи дослідження і аналізу ризиків, загроз і небезпек на робочих місцях та виробничих об’єктах. Здатність обґрунтовувати і розробляти безпечні технологій (в галузі діяльності); вибирати оптимальні умови і режими праці, проектувати зразки техніки і робочих місць на основі сучасних технологічних та наукових досягнень в галузі охорони праці.

Знання основ збереження здоров’я і працездатності працівників у виробничих умовах конкретних галузей; законодавчої і нормативно-правової бази з охорони праці, основних причин травматизму і професійних захворювань працівників, методів їх зниження, основних принципів організації робочого процесу.

Уміння застосовувати теоретичні знання в практичній діяльності; користуватися законодавчими і нормативно-правовими актами з охорони праці; аналізувати умови, визначати соціально-економічну ефективність заходів для поліпшення умов праці на робочих місцях. Здатність використовувати знання законів про охорону праці при організації безпечної та здорової роботи, навчально-виховного процесу згідно свого фахового спрямування.

 

 

 

Охорона праці в галузі

Знання наукових засад побудови освітнього процесу з використанням інформаційних технологій, їх розумного застосування в роботі з учнями, впливу освітньо-інформаційного середовища на різні сторони розвитку особистості дошкільника. Здатність застосовувати інформаційні технології в освітньо-виховному процесі.

Знання основних тенденцій інформатизації освіти, вимог до вчителя в інформаційному суспільстві, правил та норм роботи з комп’ютерною технікою, основних способів використання інформаційно-комунікаційних технологій в професійній діяльності – вимог до створення та застосування ІКТ в навчально-виховному процесі.

Уміння ефективно працювати з основними програмними пакетами Windows 2007: Word, PowerPoint, Excel, Access, MovieMaker; раціонально використовувати комп’ютерну техніку та мережу Інтернет, добирати та створювати програмні дидактичні засоби для  школярів, раціонально застосовувати ІКТ під час підготовки та проведення уроків та інших форм організації навчально-виховного процесу, компетентність у сфері інновацій та вдосконалення.

ІК технології в галузі

Знання основних тенденцій розвитку сучасного релігієзнавства та історії релігій. Здатність досліджувати соціальні явища, використовуючи знання релігієзнавства, аналізувати основні процеси та явища зовнішнього та внутрішнього світу людини. Здатність обґрунтовувати філософські, соціальні, політичні та правові особливості українського релігійного і світського суспільного життя та української національної ідеї. 

Уміння визначати засоби перетворення дійсності за допомогою релігієзнавчого знання.

Знання основних категорій, принципів, методів релігієзнавства; походження, структури, функцій релігії, особливостей первісних вірувань, національних, світових релігій, неорелігій. Розуміння конституційно-правових основи забезпечення свободи совісті в Україні, особливостей конфесійного життя сучасної України.

Здатність оперувати категоріальним апаратом релігієзнавчої науки, критично аналізувати підходи до релігії, розглядати релігію як цілісне явище через єдність її складових, виокремлювати догматичні та культові особливості конкретних релігій, порівнювати різні релігії в контексті культури, з’ясовувати суттєві світоглядні питання в контексті релігії та вільнодумства. Здатність формувати власну позицію щодо оцінки ролі релігії у сучасному світі; засвоїти  та використовувати на практиці світоглядно-гуманістичний зміст релігієзнавства, його людинотворчу природу.

Світові релігії

Здатність визначати і грамотно використовувати основні категорії системи соціологічних знань. Здатність визначати місце і роль людини в системі соціальних зв'язків. Готовність до виконання соціологічних завдань під керівництвом з елементами самостійності. Здатність нести відповідальність за результати виконання соціологічних завдань у навчанні або професійній діяльності. Здатність пізнавати природу соціальних конфліктів і знаходити способи їх вирішення.

Знання сутності основних категорій, принципів соціології, методів соціологічного пізнання, структури, функцій соціології, особливостей характеристик соціальної матерії, рівнів і форм буття соціальної реальності, тенденції розвитку соціальних явищ і процесів, основних соціальних інститутів, закономірностей розвитку та еволюції історичних форм соціальних інститутів, характеристик форм соціальної патології, особливостей організації емпіричного соціологічного дослідження.

Здатність оперувати категоріальним апаратом соціологічної науки, адекватно тлумачити перебіг соціальних явищ і процесів що мають місце в українському суспільстві, розуміти мотиваційну структуру дій соціальних суб’єктів, виокремлювати реальні та віртуальні соціальні явища і процеси, визначати ціннісні орієнтації соціальних суб’єктів, організувати проведення емпіричного соціологічного дослідження. Здатність до взаємодії та співробітництва з широким колом осіб для здійснення навчальної або професійної діяльності.

Соціологія

Здатність характеризувати різні типи відтворення населення; визначати коефіцієнти природного приросту, народжуваності та смертності; будувати статево-вікову піраміду; визначати основні напрямки, причини, мотиви та сальдо міграцій.

Знання основних понять та завдань демографії, історії демографії в Україні, головних наукових напрямків та структури.

Знання основних демографічних процесів та явищ; різних систем ринку праці; територіальної організації населення та міграції; соціальної стратифікації населення; взаємоз’язку соціосфери і географічного середовища.

Основи демографії

Практична підготовка

Здатність оволодіння знаннями практично розрізняти пам'ятки археології; культуру носіїв певної археологічної культури

 (відповідно до об'єкту запланованих розкопок чи розвідок);

Здатність розрізняти комплекс археологічних пам'яток за допомогою спеціальних методів дослідження. Розуміти та застосовувати послідовність проведення археологічних досліджень. Готовність до добору репродукцій, фотографій, електронних презентацій, побудові екскурсії  для школярів до археологічної пам'ятки.

Знання теоретичних основ наукового вивчення археологічних пам’яток різних категорій. Розуміння правил первинної обробки отриманих матеріалів, складання польових описів, зберігання і транспортування артефактів.

Уміння працювати з археологічними пам’ятками в природному географічному оточені, визначати їх фаціальну належність (поселення, стоянка, курганний могильник та ін.); особливості залягання культурного шару, володіння способами і методиками його вивчення.

Уміння складання планів пам’яток, що вивчаються, фіксації культурного шару, розмірів, опису процесу роботи (ведення щоденника), окремих об’єктів, поховань і стратиграфічної ситуації.

Уміння облаштовувати польовий табір, організовувати його функціонування і життєзабезпечення; оформляти результати польових досліджень у вигляді звіту. Готовність використовувати набуті когнітивні уміння на практиці у професійній діяльності.

Археологічна

Здатність до безпосередньої роботи (за індивідуальною програмою) у відділах архіву з його фондами і колекціями; аналітичної і синтетичної критики архівних документів та матеріалів. Здатність демонструвати раціональні прийоми пошуку, відбору, аналітичної і синтетичної критики предметів музейного значення, методику їх використання у науково-дослідній, виховній та практичній роботі за професійною спрямованістю.

Знання організації архівів і музеїв в Україні, напрямів та форми їх роботи щодо комплектування, обробки, систематизації, обліку, зберігання та використання архівних документів і музейних експонатів.

Набуття навичок раціонального пошуку, відбору, аналітичного дослідження архівних документів і музейних експонатів, методики їх використання у науково-дослідній, навчально-виховній та науково-популяризаторській роботі за професійною спрямованістю, практичний досвід індивідуальної та групової роботи. Здатність до самоорганізації, систематичного набуття й поповнення знань, вмінь і навичок роботи за обраним фахом.

Здійснення адекватної самооцінки, здатність до рефлексії діяльності. Готовність використовувати набуті когнітивні уміння на практиці у професійній діяльності.

Музейно-архівна

Здатність вивчати природні та соціально-економічні особливості місцевості.; визначати тип рельєфу та основних його форм; визначати координати об’єктів місцевості, оцінювати ступінь антропогенного впливу на місцевість.; користуватися картою, застосовувати картографічні твори на місцевості проводити мікрокліматичні та гідрологічні спостереження, визначати особливості рельєфу, його змін під впливом природних та антропогенних чинників

Знання теоретичних основ навчальних курсів «Геології з основами геохімії», «Картографії з основами топографії». Здатність користуватися картою, застосовувати картографічні твори на місцевості. Знання будови та принципів роботи мензули, бусолі Стефана, теодоліту, нівеліру. Здатність працювати з гірничим компасом і орієнтуватися на місцевості; описувати природні об’єкти і явища, показувати результати діяльності ендогенних та екзогенних процесів.; визначати  діагностичні властивості мінералів та гірських порід. Знання теоретичних основ курсу «Загальне землезнавство». Розуміння планетарних особливостей Землі, історію її формування та розвитку; характеристики Землі з позицій ґеосферного, ґеокомпонентного та ґеосистемного трактування. Зданість проводити мікрокліматичні та гідрологічні спостереження, визначати особливості рельєфу, його змін під впливом природних та антропогенних чинників.

Самостійно досліджувати природні об’єкти та процеси в польових умовах, описувати, аналізувати, документувати і звітувати про результати. Готовність використовувати когнітивні уміння у професійній діяльності

Географічна

Здатність демонструвати уміння та навички педагогічної праці. Готовність до самостійного проведення навчально-виховної роботи з учнівським колективом та окремими учнями;

 до професійного самовдосконалення, педагогічної творчості.

Застосування теоретичних знань на практиці; досвід аналізу навчально-виховної роботи; здатність здійснення виховної роботи з учнівським колективом та окремими учнями; вироблення умінь індивідуального стилю діяльності в умовах педагогічної взаємодії.

Навчальна педагогічна практика

Здатність демонструвати зв’язок теоретичних знань фахових дисциплін з реальним педагогічним процесом; використання їх у розв’язанні конкретних навчальних, розвивальних та виховальних завдань. Здатність проводити уроки з використанням сучасних методів і прийомів навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Готовність діяти з урахуванням соціальної відповідальності та громадянських та професійних зобов’язань; здійснювати рефлексію  педагогічної діяльності.

Знання особливостей організації педагогічного процесу в навчальному закладі, стратегічні цілі навчання. Знання теоретичних основ дидактики та базових знань спеціальності. Здатність переносити вміння та здібності в контекст нової ситуації, організовувати навчально-пізнавальну діяльність учнів. Здатність  проводити психолого-педагогічні спостереження за учнями класу, виявляти їхні вікові та індивідуальні особливості, рівень розвитку, рівень вихованості організаційні форми; підбирати методи й засоби проведення уроків у відповідності з дидактичними принципами навчання, враховуючи вікові, психологічні особливості учнів й конкретні умови навчання.

Уміння застосовувати інформаційно-комунікаційні технології у навчанні; стимулювати інтерес та активність учнів до засвоєння знань, розвивати їхню увагу, мислення, мовлення. Готовність до реалізації креативних, інноваційних ідей, обміну знаннями, ідеями. Здатність застосовувати технології моніторингу й оцінювання з метою діагностики навчальних досягнень учнів.

Здатність працювати самостійно за індивідуальною програмою, застосовуючи гнучку схему планування практичної діяльності та самоконтролю. Готовність до самокорекції педагогічної діяльності на основі вивчення передового педагогічного досвіду, до безперервного і актуального навчання.

Виробнича (педагогічна)

       

 

3.Форми атестації здобувачів вищої освіти

Атестація випускників освітньої програми спеціальності 014.03 Середня освіта (Історія), спеціалізація: Географія проводиться у формі здачі комплексного кваліфікаційного екзамену з історії та методики її навчання та випускного екзамену зі спеціалізації: географія з методикою навчання та завершується видачою документу державного зразка про присудження їм ступеня бакалавра із присвоєнням академічної кваліфікації: Бакалавр освіти і професійної кваліфікації: вчитель історії основної школи, вчитель географії.

Атестація здійснюється відкрито і публічно.

4.Матриця відповідності програмних компетентностей компонентам освітньої програми

5.Матриця забезпечення програмних результатів навчання (ПРН) відповідними компонентами освітньої програми

Затверджено на засіданні вченої ради історичного факультету Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини (протокол № 11 від 15 червня 2017 р.).

Керівник  проектної групи (гарант освітньої програми):

 Лісовська Ольга Василівна, кандидат історичних  наук, доцент кафедри історії України Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини

Розробники:

  1. Возна Зоя Олександрівна, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри історії культури та методики навчання гуманітарних дисциплін Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини.
  2. Кравцова Ірина Віталіївна, кандидат географічних наук, доцент кафедри географії та методики її навчання Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини.

 

ІСТОРІЯ ТА АРХЕОЛОГІЯ. ЄВРОПЕЙСЬКІ СТУДІЇ

  1. Профіль освітньо-наукової програми

1        -  Загальна інформація

Повна назва вищого навчального закладу та структурного підрозділу

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини, кафедра всесвітньої історії та методик навчання, кафедра історії України

Ступінь вищої освіти та назва кваліфікації мовою оригіналу

Академічна кваліфікація: Магістр історії та археології

Професійна кваліфікація: Історик, викладач історії, фахівець з європейських студій

Офіційна назва освітньої програми

Освітньо-наукова програма

другого рівня вищої освіти (магістр)

за спеціальністю Історія та археологія. Європейські студії

Тип диплому та обсяг освітньої програми

Диплом магістра одиничний, 120 кредитів ЕКТС, термін навчання 1 рік 9 місяців

Наявність акредитації

Акредитаційна комісія МОН України (наказ МОН України від 21.06.2016 р. № 79-А)

Сертифікат про акредитацію Серія НД №2489156

Цикл/рівень

НРК -8 FQ – ЕНЕА – другий цикл, QF-LLL – 8 рівень

Передумови

Наявність ступеня бакалавра

Мова(и) викладання

Українська

Термін дії освітньої програми

До 31.05.2019 р.

Інтернет – адреса постійного розміщення опису освітньої програми

http://history.udpu.org.ua/ tretye-menyu-2/osvitni-prohramy

2        - Мета освітньо-наукової програми

Підготовка історика й фахівця з європейських студій з глибокими фундаментальними знаннями, навичками  міждисциплінарного історичного дослідження, конкурентоспроможного фахівця, здатного будувати свою діяльність на основі проектування, креативного та творчого підходу, партнерства у комунікації та забезпечувати зв’язок між  історичною наукою і суспільною свідомістю у науковій та педагогічній діяльності.

3        - Характеристика освітньої програми

Предметна область(галузь знань, спеціальність, спеціалізація( за наявності))

Обов’язкові дисципліни

І. Цикл загальної підготовки – 30 кредитів.

1.1. Гуманітарна підготовка – 9 кредитів.

1.2. Фундаментальна підготовка – 21 кредит.

ІІ. Цикл професійної підготовки – 39 кредити.

2.1. Психолого-педагогічна підготовка – 9 кредитів.

2.2. Науково-предметна підготовка – 30 кредити.

Дисципліни вільного вибору студента – 30 кредитів

Блок №1 – 30 кредитів

Блок № 2 – 30 кредитів

Практична підготовка – 12 кредитів

Атестація – 9 кредитів

Орієнтація освітньої програми

Освітньо-наукова (для магістра)

Розвиток комплексу загальних та спеціальних компетентностейнеобхідних фахівцю-досліднику, які розширюють науковий світогляд і здібності до проведення методологічного аналізу й критичного розуміння досягнень сучасної історичної науки та європейських студій.

Основний фокус освітньої програми та спеціалізації

Історично-цивілізаційний розвиток народів Європи (етнонаціональні, ідентифікаційні, міграційні, державотворчі процеси, суспільно-політичні, економічні трансформації).

Особливості програми

Міждисциплінарна та багатопрофільна підготовка фахівців, що володіють науковим інструментарієм для теоретичних, експериментальних досліджень та практичної діяльності з історії та археології і європейських студій.

Програма розвиває перспективи як європейської, так і світової історії, глибокі знання і критичний підхід до національної та регіональної історіографії. Розвиваються просторовий, діахронічний та тематичні аспекти історії від Середньовіччя до сьогодення.

4 – Придатність випускників до працевлаштування та подальшого навчання

Придатність до працевлаштування

Посади історика-дослідника, консультанта з питань історії, археології та європейських студій; молодшого наукового співробітника в галузі історії; викладача історії вищого навчального закладу; вчителя історії в загальноосвітніх навчальних закладах, працівника наукових та громадсько-суспільних установ, органів державної влади і місцевого самоврядування, мас-медіа.

Посади  за ДК 003:2010:

231 Викладач університетів та вищих навчальних закладів

232 Викладач середніх навчальних закладів

2442.1 Молодший науковий співробітник (археографія, археологія, географія, кримінологія, палеографія, соціологія)

2442.1             23667 Науковий співробітник (археографія, археологія, географія, кримінологія, палеографія, соціологія)

2442.1 Науковий співробітник-консультант (археографія, археологія, географія, кримінологія, палеографія, соціологія)

2442.2             20187 Археолог

2443.2 Експерт із суспільно-політичних питань  

2443.2 Історик 

2443.2 Історик (економіка)

2443.2 Історик (політика)  

2443.2 Історик (суспільні відносини) 

2443.2  Консультант з питань історії 

2443.2 Консультант із суспільно-політичних питань (в партіях та інших громадських організаціях) 

Подальше навчання

Можливість навчатися за програмою третього циклу за галуззю знань, що узгоджується з отриманим дипломом магістра, можливість викладання, доступ до спеціалізованих досліджень з історії та європейських студій.

5 - Викладання та оцінювання

Викладання та навчання

Лекційні курси поєднуються із семінарськими заняттями, робочими зустрічами. Переважно навчання відбувається в  групах, з дискусіями та підготовкою презентацій, самостійно та в малих групах. Загальний стиль навчання – студенто-орієнтований, активний, отримання фахових та спеціалізованих компетенцій забезпечено комплексним поєднанням обов’язкових дисциплін та предметів спеціалізації, науково-дослідної практики та атестації. Для реалізації програми студент має пройти науково-дослідну практику, написати та успішно захистити магістерську роботу обсягом 75–90 сторінок, на написання та захист якої виділяється значна частина часу.

Оцінювання

Усні та письмові екзамени, заліки, виступи на семінарах, презентації, проектна робота, захисти практики та випускна кваліфікаційна робота.

Атестація здійснюється у формі: захист кваліфікаційної роботи магістра з історії, випускний екзамен зі спеціалізації Європейські студії.

6 – Програмні компетентності

Інтегральна компетентність

Здатність розв’язувати складні задачі та проблеми в галузі історії, археології, архівознавства, музеєзнавства,  пам’яткознавства, етнології та ін., в процесі різнопланової фахової діяльності або у процесі навчання, що передбачає проведення досліджень та/або здійснення інновацій, а також характеризується комплексністю та невизначеністю умов.

Загальні компетентності (ЗК)

Інструментальні компетентності (ІК)

ІК 1. Компетентність у сфері інновацій та вдосконалення – поінформованість з проблем інновацій в галузі історія, використання різноманітних освітніх технологій і засобів навчання.

ІК 2. Мовна  компетентність – використання мови як засобу для усної та письмової комунікації, обміну знаннями, ідеями.

·         ІК 3. ІКТ компетентність – впевнене і критичне використання технологій інформаційного суспільства для роботи та спілкування.

ІК 4. Інформаційна – здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел.

Міжособистісні компетентності (МК)

МК 5. Комунікативна – готовність спілкуватися із спільнотами для розвитку  професійних знань і вмінь, осмислення практик та контекстів.

·         МК 6. Міжособистісна компетентність – уміння будувати суб’єктно-суб’єктні відносини у професійній діяльності, здатність до активної співпраці  та роботи  в команді.

·         МК 7. Особистісна компетентність – здатність до саморозвитку,  самоаналізу, ідентифікації  у професійній діяльності.

Системні компетентності (СК)

СК 8. Знання і розуміння предметної області та розуміння професії. Здатність вчитися і бути сучасно навченим.

СК 9. Компетентність у галузі науки –  здатність використовувати науковий інструментарій для теоретичних та експериментальних досліджень у навчальній, практичній і професійній діяльності

СК 10. Практична компетентність – здатність застосовувати на практиці знання та дослідницькі вміння, здатність до організації і планування, готовність до прийняття самостійних  рішення, відповідальність за результати діяльності

СК.11.Соціальна компетентність – здатність до адаптації та дії в новій ситуації, здатність до співпраці, генерувати ідеї, розв’язувати проблеми.

СК 12. Загальнокультурна – цінування та повага різноманітності та мультикультурності.

Фахові компетентності спеціальності (ФК)

1.     Розуміння розміщення, принципів відбору, застосування історіографічного доробку та архівних документів для реконструкції політичної та культурної історії в українському і світовому контекстах, для комплексного дослідження історичних, суспільно-політичних, державотворчих, соціокультурних аспектів становлення та життєдіяльності народів світу.

2.     Спроможність використовувати міждисциплінарні підходи для проведення порівняльних досліджень і узагальнень щодо природи етнонаціональних і державотворчих процесів, наявності спільного та відмінного у світовій історії.

3.     Знання законів наукового, соціального і професійного мислення, володіння комплексним, інтеграційним, історичним, динамічним, ситуаційним, системним підходами до наукового аналізу, здатність практично послуговуватись методами історичного дослідження.

4.     Вміння отримувати знання з різних комунікативних потоків, працювати з джерелами історичної інформації, використовувати високі стандарти текстового аналізу.

5.     Вміння формулювати оцінки і версії історичних подій відповідно до загальнолюдських цінностей певного часу та певної групи людей.

6.     Вміння визначати та застосовувати теоретичні поняття, положення, концепції для аналізу й пояснень історичних фактів, явищ, процесів, використовувати комплекс наукових дефініцій для вирішення науково-практичних завдань.

7.     Здатність до світоглядного самовизначення, усвідомленого ставлення до історичної пам’яті як частини культурного капіталу, формування на її основі соціально-моральної позиції особистості.

8.     Виявлення знань та розуміння наукових основ певної тематичної області, методології дослідження історичного процесу у національному, європейському  та світовому контекстах.

9.     Здатність до  перетворювальної навчальної та дослідницької діяльності на основі прогнозування, планування, конструювання і моделювання явищ, процесів, систем. уміння розробляти проекти та управляти якістю виконуваної роботи.

10. Прагнення саморозвитку та самовдосконалення у науково-педагогічній діяльності, обізнаність у власних силах, здатність до рефлексії та  самоаналізу.

11. Знання теоретико-методологічних основ європейських студій.

12. Здатність застосовувати сучасні методики і освітні технології для забезпечення ефективної діяльності в різних галузях європеїстики та європейських студій.

7 – Програмні результати навчання

 

Студент виявляє знання і розуміння

1. Сутності, етапів та особливостей інтеграційних процесів у Європі, організаційних та правових засад Європейського Союзу.

2. Історії та культури українського козацтва та його світових аналогів.

3. Основних теоретичних підходів до вивчення європейської ментальності, творчого доробку дослідників.

4. Особливостей створення, діяльності різноманітних регіональних і міжрегіональних міжнародних організацій.

5. Специфіки формування європейської ментальності в історичній, соціокультурній динаміці.

 6. Особливостей національного менталітету європейців.

7. Загальних тенденцій соціального розвитку міст Європи в історичній ретроспективі.

8. Суті процесу європейської інтеграції і основних напрямів подальшої конвергенції країн-учасниць.

9. Теоретичних основ політики держави, права у їх історичному розвитку, періодизації розвитку світової та вітчизняної політико-правової наукової думки.

10. Основних напрямків, механізмів та інструментів зближення України із Європейським Союзом.

Студент демонструє здатність

11. Аналізувати правові та інституціональні виміри співробітництва України та ЄС, виявляти перспективи та наслідки сучасних інтеграційних процесів і місця в них України.

12 Аналізувати специфіку військових конфліктів кожної історичної епохи Європи, їх політичні й військові наслідки, встановлювати причини перемог і поразок, робити висновки.

13. Осмислювати тенденції розвитку європейської інтеграції в цілому, та тенденції трансформації політичної системи Європейського Союзу.

14. Здійснювати порівняльний аналіз закономірностей становлення і розвитку держави та права в країнах Європи.

15. Складати етнопсихологічну характеристику європейців, ідентифікувати ментальність, реконструювати світоуявлення, матеріальне і нематеріальне життя, людську психологію та щоденну практику, властиву соціальним верствам певної історичної епохи.

Студент демонструє готовність

16. Соціальної взаємодії, займати активну громадянську позицію та робити усвідомлений вибір в умовах сучасного політичного плюралізму.

17. Застосовувати теоретичні здобутки європейської археології у побудові історичних концепцій, використання артефактів як базових елементів історичних реконструкцій.

18. Самостійно оцінювати динаміку європейської інтеграції, основні концепції та проекти європейського об’єднання, їх значення для формування європейської ідентичності та сучасних інтеграційних процесів в Європі.

19. До відкритості та толерантності в становленні комунікації в зоні інтенсивної взаємодії різних культур.

20. Ефективної передачі інформації про європейську інтеграцію та європейське співробітництво України.

8 – Ресурсне забезпечення реалізації програми

Кадрове забезпечення

Процес навчання забезпечують провідні фахівці кафедр, в складі 5    докторів наук та 16 кандидатів наук.

Матеріально – технічне забезпечення

Наявна матеріально-технічна база, забезпечує проведення всіх видів підготовки, навчальної та науково-дослідної роботи студентів. Обладнаний комп’ютерний клас.

Діють лабораторії:

Науково-дослідна лабораторія «Історичне краєзнавство Уманщини»;

Науково-дослідна лабораторія «Археологія Уманщини»;

Науково-дослідна лабораторія «Відродження нації»;

Інформаційне та навчально – методичне забезпечення

Навчальний процес забезпечений навчально-методичними комплексами, підручниками та посібниками. Навчальні курси розміщені в системі дистанційного навчання Moodle. Наукові роботи завантажені в інституційний репозитарій.

9 – Академічна мобільність

Національна кредитна мобільність

Укладені договори з:

1.    Державним історико-культурним заповідником «Меджибіж» Хмельницької області.

2.    Уманським краєзнавчим музеєм.

3.    Архівним відділом Уманської районної державної адміністрації.

4.    Національним заповідником «Чернеча гора», м. Канів, Черкаська область.

5.    Державним історико-культурним заповідником «Трипільська культура».

6.    Інститутом археології НАН України у м. Києві.

7.    Мелітопольським державним педагогічним університетом ім. Б. Хмельницького

8.    Маріупольський державним університетом

9.    Національним університетом ім. М. Драгоманова

10.                 Рівненським державним гуманітарним університетом

11.                 ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет ім. Г. Сковороди»

12.                 Миколаївським національним університетом ім. В.О. Сухомлинського

Миколаївським національним університетом ім. В. Сухомлинського

Міжнародна кредитна мобільність

Реалізуються програми подвійного диплома:

Університет в м. Порту (Португалія)

Тракійський університет в м. Стара Загора (Болгарія)

Державна вища школа професійної освіти ім. Іполіта Цегельського в м. Гнєзно (Польща)

Поморська академія в м. Слупську (Польща)

Державна вища професійна школа імені Я.А. Коменського в м. Лєшно (Польща)

Академія імені Яна Длугоша в м. Ченстохові (Польща)

Інститут європейської культури Познанського університету імені Адама Міцкевича в м. Гнєзно (Польща)

Державна вища школа професійної освіти в м. Хелмі ( Польща)

Навчання іноземних здобувачів вищої освіти

Передбачена можливість навчання іноземних студентів. Іноземні студенти навчаються за окремим навчальним планом, в якому за рахунок дисциплін гуманітарного циклу виділено 600 годин (20 кредитів)на вивчення мови навчання впродовж 4 років  з виходом на державний екзамен. З метою оптимізації навчального процесу для іноземних студентів і  подолання мовного бар’єру вченою радою університету (Протокол №19 від 27 червня 2017 року) та Наказом №526 о/д  від 12 липня 2017 р. російську мову визначено як мову навчання для іноземних громадян з Туркменістану, Азербайджану, Узбекистану, Вірменії, Грузії, Киргизстану, що вступатимуть до університету у 2017 році на освітній рівень «бакалавр», за умови формування окремих повноцінних груп у кількості  не менше 12 осіб. 

 

 

  1. Перелік компонент освітньо-наукової програми та її логічна послідовність
  • Перелік компонент ОНП

Код н/д

Компоненти освітньої програми (навчальні дисципліни, курсові проекти(роботи), практики, кваліфікаційна робота)

Кількість кредитів

 

Форма підсумк.

контролю

 

1

2

3

4

Обовязкові компоненти ОНП

І

Цикл загальної підготовки

1.1

Гуманітарна підготовка

 

 

ОК1

Ділова іноземна мова

3

Екзамен

ОК2

Етика та естетика

3

Залік

ОК3

Філософія історії

3

Залік

1.2

Фундаментальна підготовка

 

 

ОК4

Методологія історії

3

Залік

ОК5

Історіографія всесвітньої історії

3

Екзамен

ОК6

Історія археологічної науки

3

Залік

ОК7

Сучасна світова історіографія

3

Залік

ОК8

Культурно-історичний розвиток світових цивілізацій

3

Екзамен

ОК9

Історія міжнародних відносин

3

Екзамен

ОК10

Історія української діаспори

3

Екзамен

ІІ Цикл професійної підготовки

2.1 Психолого-педагогічна підготовка

ОК11

Педагогіка вищої школи

3

Екзамен

ОК12

Психологія вищої школи

3

Залік

ОК13

Креативні технології навчання в ВНЗ

3

Залік

2.2 Науково-предметна підготовка

ОК14

Історія української державності

3

Екзамен

ОК15

Історія держави і права зарубіжних країн

3

Екзамен

ОК16

Магістерський семінар

3

Залік

ОК17

Історія міжнародних організацій

4

Екзамен

ОК18

Організація проектної діяльності

3

Залік

ОК19

Військова історія України

4

Екзамен

ОК20

Історія релігій в Україні

3

Екзамен

ОК21

Археологія сучасного світу

3

Екзамен

ОК22

МВ історичних дисциплін у ВШ

4

Екзамен

Загальний обсяг обов’язкових компонент                                             69

Вибіркові компоненти ОНП

Вибірковий блок №1

ВБ 1.1

Європейський Союз і Україна

3

Екзамен

ВБ 1.2

Українське козацтво та його світові аналоги

4

Екзамен

ВБ 1.3

Історія європейської інтеграції

4

Екзамен

ВБ 1.4

Військова історія Європи

3

Екзамен

ВБ 1.5

Історія європейської ментальності

4

Екзамен

ВБ 1.6

Соціальна історія європейського міста

3

Залік

ВБ 1.7

Історія правоохоронних органів країн Європи

3

Залік

ВБ 1.8

Історія сучасного світу

3

Залік

ВБ 1.9

Цивільний захист та ОП в галузі

3

Залік

Вибірковий блок №2

ВБ 2.1

Європейський вектор зовнішньої політики України

3

Екзамен

ВБ 2.2

Військові спільноти на Великому Кордоні

4

Екзамен

ВБ 2.3

Право Європейського Союзу

4

Екзамен

ВБ 2.4

Нації та націоналізм в Центрально-Східній Європі

3

Екзамен

ВБ 2.5

Інтеграційні процеси в Європі

4

Залік

ВБ 2.6

Актуальні проблеми соціальної історії Європи

3

Залік

ВБ 2.7

Історія правоохоронних органів України

3

Залік

ВБ 2.8

Глобальні проблеми сучасності

3

Залік

ВБ 2.9

Охорона праці в галузі

3

Залік

Загальний обсяг вибіркових компонент:

30

 

Практична підготовка

П.01

Виробнича практика

12

Залік

Атестація

9

 

ЗАГАЛЬНИЙ ОБСЯГ ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ                         120

           

3.Форми атестації здобувачів вищої освіти

Атестація випускників освітньої-наукової програми спеціальності 032 Історія та археологія, європейські студії проводиться у формі здачі комплексного кваліфікаційного екзамену зі спеціалізації та у формі захисту випускної кваліфікаційної роботи магістра з історії й завершується видачею документу державного зразка про присудження їм ступеня магістра із присвоєнням академічної кваліфікації: Магістр історії та археології та професійної кваліфікації: Історик, викладач історії, фахівець з європейських студій.

Атестація здійснюється відкрито і публічно.

4. Матриця відповідності програмних компетентностей компонентам освітньої програми

5. Матриця забезпечення програмних результатів навчання (ПРН) відповідними компонентами освітньої програми

Затверджено на засіданні вченої ради історичного факультету Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини (протокол № 11 від 15 червня 2017 р.).

Керівник  проектної групи (гарант освітньої програми) :

Бєляєва Світлана Олександрівна, доктор історичних наук, професор кафедри всесвітньої історії та методик навчання Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини

Розробники:

  1. Гордієнко В’ячеслав Володимирович, кандидат історичних наук, доцент кафедри всесвітньої історії та методик навчання Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини
  2. Скрипник Олена Миколаївна, кандидат історичних наук, доцент кафедри всесвітньої історії та методик навчання Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини

 

 

Профіль освітньої програми зі спеціальності 032 Історія та археологія зі спеціалізацією: Історичне туризмознавство

 

1        -  Загальна інформація

Повна назва вищого навчального закладу та структурного підрозділу

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини, кафедра історії України, кафедра всесвітньої історії та методик навчання.

Ступінь вищої освіти та назва кваліфікації мовою оригіналу

Академічна кваліфікація: магістр історії та археології

Професійна кваліфікація: історик, викладач історії, фахівець з історичного туризмознавства

Офіційна назва освітньої програми

Освітньо-наукова програма

другого рівня вищої освіти (магістр)

за спеціальністю 032 Історія та археологія. Історичне туризмознавство

Тип диплому та обсяг освітньої програми

Диплом магістра одиничний, 120 кредитів ЄКТС, термін навчання 1 рік 9 місяців

Наявність акредитації

Акредитаційна комісія МОН України (наказ МОН України від 21.06.2016 р. № 79-А)

Сертифікат про акредитацію Серія НД №2489156

Цикл/рівень

НРК – 8 рівень FQ – EHEA – другий цикл, ЕQF-LLL – 8 рівень.

Передумови

Наявність ступеня бакалавра

Мова(и) викладання

Українська

Термін дії освітньої програми

До 31.05.2019 р.

Інтернет – адреса постійного розміщення опису освітньої програми

http://history.udpu.org.ua/ tretye-menyu-2/osvitni-prohramy

2        -  Мета освітньої програми

Забезпечити підготовку компетентного фахівця, здатного реалізувати наукову освітню діяльність  на посаді історика, викладача історії та фахівця з історичного туризмознавства

3        -  Характеристика освітньої програми

Предметна область(галузь знань, спеціальність, спеціалізація( за наявності))

Обов’язкові дисципліни

І. Цикл загальної підготовки – 30 кредитів.

1.1. Гуманітарна підготовка – 9 кредитів.

1.2. Фундаментальна підготовка – 21 кредит.

ІІ. Цикл професійної підготовки – 39 кредитів.

2.1. Психолого-педагогічна підготовка – 9 кредитів.

2.2. Науково-предметна підготовка – 30 кредитів.

Дисципліни вільного вибору студента – 30 кредитів

Блок №1 – 30 кредитів

Блок № 2 – 30 кредитів

Практична підготовка – 12 кредитів

Атестація – 9 кредитів

Орієнтація освітньої програми

Освітньо-наукова (для магістра).

Науково-теоретична, методологічна, методична підготовка історика, викладача історії, фахівця з історичного туризмознавства

Основний фокус освітньої програми та спеціалізації

Акцент на інтердисциплінарному змісті магістерської програми, де передбачено запровадження оригінальних курсів дослідження публічної та усної історії, історичного та музейного туризму, етнотуризму та екскурсології (комплесної оцінки історико-культурного потенціалу етнографічних регіонів та України загалом) у поєднанні з такими базовими дисциплінами, як філософія історії і методологія історичних досліджень тощо.

Особливості програми

Міждисциплінарна та багатопрофільна підготовка фахівців, що володіють науковим інструментарієм для теоретичних, експериментальних досліджень та практичної діяльності з історії і археології та історичного туризмознавства.

Програма розвиває перспективи як європейської, так і світової історії, глибокі знання і критичний підхід до національної та регіональної історіографії. Розвиваються просторовий, діахронічний та тематичні аспекти історії від Середньовіччя до сьогодення.

4 – Придатність випускників до працевлаштування та подальшого навчання

Придатність до працевлаштування

Посади історика-дослідника, консультанта з питань історії; молодшого наукового співробітника в галузі історії; викладача історії вищого навчального закладу; вчителя історії у загальноосвітніх навчальних закладах, працівника наукових та громадсько-суспільних установ, органів державної влади і місцевого самоврядування, мас-медіа, туризму та екскурсії

Посади  за ДК 003:2010:

231 Викладачі університетів та вищих навчальних закладів

232 Викладачі середніх навчальних закладів

2443.2 Історики

2481.1 Наукові співробітники (туризмологія, екскурсознавство)

2481.2 Туризмознавці

Подальше навчання

Можливість навчатися за програмою третього циклу за галуззю знань, що узгоджується з отриманим дипломом магістра, можливість викладання, доступ до спеціалізованих досліджень з історії.

5 - Викладання та оцінювання

Викладання та навчання

Лекційні курси поєднуються із семінарськими заняттями, робочими зустрічами. Переважно навчання відбувається в  групах, з дискусіями та підготовкою презентацій, самостійно та в малих групах. Загальний стиль навчання – студенто-орієнтований, активний, отримання фахових та спеціалізованих компетенцій забезпечено комплексним поєднанням обов’язкових дисциплін та предметів спеціалізації, науково-дослідної практики та атестації. Для реалізації програми студент має пройти науково-дослідну практику, написати та успішно захистити магістерську роботу обсягом 75–90 сторінок, на написання та захист якої виділяється значна частина часу.

Оцінювання

Усні та письмові іспити, виступи на семінарах, презентації, асистентська практика, випускний екзамен зі спеціалізації Історичне туризмознавство та випускна кваліфікаційна робота магістра з історії.

6 – Програмні компетентності

Інтегральна компетентність

Здатність розв’язувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми у галузі історії та археології, що передбачає застосування системи теорій та методів суспільно-гуманітарних та психолого-педагогічних наук і характеризується комплексністю та невизначеністю умов.

Загальні компетентності(ЗК)

Інструментальні компетентності (ІК)

ІК1.Компетентність у сфері інновацій та вдосконалення – поінформованість з проблем інновацій в галузі історія, використання різноманітних освітніх технологій і засобів навчання.

ІК 2. Мовна  компетентність – використання мови як засобу для усної та письмової комунікації, обміну знаннями, ідеями.

·         ІК 3. ІКТ компетентність – впевнене і критичне використання технологій інформаційного суспільства для роботи та спілкування.

ІК 4. Інформаційна – здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел.

Міжособистісні компетентності (МК)

МК 5. Комунікативна – готовність спілкуватися із спільнотами для розвитку  професійних знань і вмінь, осмислення практик та контекстів.

·         МК 6. Міжособистісна компетентність – уміння будувати суб’єктно-суб’єктні відносини у професійній діяльності, здатність до активної співпраці  та роботи  в команді.

·         МК 7. Особистісна компетентність – здатність до саморозвитку,  самоаналізу, ідентифікації  у професійній діяльності.

Системні компетентності (СК)

СК 8. Знання і розуміння предметної області та розуміння професії. Здатність вчитися і бути сучасно навченим.

СК 9. Компетентність у галузі науки –  здатність використовувати науковий інструментарій для теоретичних та експериментальних досліджень у навчальній, практичній і професійній діяльності

СК 10. Практична компетентність – здатність застосовувати на практиці знання та дослідницькі вміння, здатність до організації і планування, готовність до прийняття самостійних  рішення, відповідальність за результати діяльності

СК.11.Соціальна компетентність – здатність до адаптації та дії в новій ситуації, здатність до співпраці, генерувати ідеї, розв’язувати проблеми.

СК 12. Загальнокультурна – цінування та повага різноманітності та мультикультурності.

Фахові компетентності спеціальності(ФК)

 

 

1.     Розуміння розміщення, принципів відбору, застосування історіографічного доробку та архівних документів для реконструкції політичної та культурної історії в українському і світовому контекстах, для комплексного дослідження історичних, суспільно-політичних, державотворчих, соціокультурних аспектів становлення та життєдіяльності народів світу.

2.     Спроможність використовувати міждисциплінарні підходи для проведення порівняльних досліджень і узагальнень щодо природи етнонаціональних і державотворчих процесів, наявності спільного та відмінного у світовій історії.

3.     Знання законів наукового, соціального і професійного мислення, володіння комплексним, інтеграційним, історичним, динамічним, ситуаційним, системним підходами до наукового аналізу, здатність практично послуговуватись методами історичного дослідження.

4.     Вміння отримувати знання з різних комунікативних потоків, працювати з джерелами історичної інформації, використовувати високі стандарти текстового аналізу.

5.     Вміння формулювати оцінки і версії історичних подій відповідно до загальнолюдських цінностей певного часу та певної групи людей.

6.     Вміння визначати та застосовувати теоретичні поняття, положення, концепції для аналізу й пояснень історичних фактів, явищ, процесів, використовувати комплекс наукових дефініцій для вирішення науково-практичних завдань.

7.     Здатність до світоглядного самовизначення, усвідомленого ставлення до історичної пам’яті як частини культурного капіталу, формування на її основі соціально-моральної позиції особистості.

8.     Виявлення знань та розуміння наукових основ певної тематичної області, методології дослідження історичного процесу у національному, європейському  та світовому контекстах.

9.     Здатність до  перетворювальної навчальної та дослідницької діяльності на основі прогнозування, планування, конструювання і моделювання явищ, процесів, систем. уміння розробляти проекти та управляти якістю виконуваної роботи.

10. Прагнення саморозвитку та самовдосконалення у науково-педагогічній діяльності, обізнаність у власних силах, здатність до рефлексії та  самоаналізу.

11. Знання теоретико-методологічних основ історичного туризмознавства, туристичного краєзнавства, історичного туризму в Україні, музейного туризму, етнотуризму та екскурсології.

12. Здатність застосовувати сучасні методики і освітні технології для забезпечення ефективної діяльності в галузях історії туризмології, екскурсології, рекреалогії.

7 – Програмні результати навчання

 

Студент виявляє знання і розуміння:

1.     Історико-культурної спадщини етнографічних груп українського народу, історичних міст та місцевостей.

2.     Становлення історичного туризму в Україні та його сучасний стан.

3.     Обсягів історичного туризму на українському історичному ринку.

4.     Понятійного апарату історичного туризмознавства, історичного туризму, музейного туризму, етнотуризму та екскурсології.

5.     Комплексної оцінки історико-культурного потенціалу етнографічних регіонів та України загалом.

6.     Особливостей національного менталітету.

Студент виявляє уміння, здатність:

7.     Будувати схеми туристичних маршрутів, враховуючи історико-культурну, архітектурну, мистецьку та етнографічну спадщину різних регіонів України.

8.     Використовувати в професійній діяльності регіональні особливості історичного минулого.

9.     Оперативно та ефективно вирішувати проблеми розбудови історичного туризму в Україні.

10. Використовувати потенціал національно-культурних традицій та  використовувати їх в галузі історичного туризму.

11. Застосовувати знання та набуті вміння для управління туристично-рекреаційними системами.

12. Планувати та організовувати туристичний бізнес.

13. Застосовувати сучасні інформаціні технології для здійснення туристичної діяльності.

14.  Реалізовувати діяльнісний та компетентнісний підхід у навчанні, моделювання та створювати туристичні проекти.

15. Генерувати інноваційні ідеї, розробляти й реалізовувати нові навчальні програми.

16. Займатися самоосвітою, самовдосконаленням, здатність професійного росту. конкурентоспроможність.

8 – Ресурсне забезпечення реалізації програми

Кадрове забезпечення

Процес навчання забезпечують провідні фахівці кафедр, в складі 5    докторів наук та 16 кандидатів наук.

Матеріально – технічне забезпечення

Наявна матеріально-технічна база, забезпечує проведення всіх видів підготовки, навчальної та науково-дослідної роботи студентів. Обладнаний комп’ютерний клас.

Діють лабораторії:

Науково-дослідна лабораторія «Історичне краєзнавство Уманщини»;

Науково-дослідна лабораторія «Археологія Уманщини»;

Науково-дослідна лабораторія «Відродження нації»;

Інформаційне та навчально – методичне забезпечення

Навчальний процес забезпечений навчально–методичними комплексами, підручниками та посібниками. Навчальні курси розміщені в системі дистанційного навчання Moodle. Наукові роботи завантажені в інституційний репозитарій.

9 – Академічна мобільність

Національна кредитна мобільність

Заключені договори з:

1.    Державним історико-культурним заповідником «Меджибіж» Хмельницької області.

2.    Уманським краєзнавчим музеєм.

3.    Архівним відділом Уманської районної державної адміністрації.

4.    Національним заповідником «Чернеча гора», м. Канів, Черкаська область.

5.    Державним історико-культурним заповідником «Трипільська культура».

6.    Інститутом археології НАН України у м. Києві.

7.    Мелітопольським державним педагогічним університетом ім. Б. Хмельницького

8.    Маріупольський державним університетом

9.    Національним університетом ім. М. Драгоманова

10.                 Рівненським державним гуманітарним університетом

11.                 ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет ім. Г. Сковороди»

12.                 Миколаївським національним університетом ім. В.О. Сухомлинського

13.                 Миколаївським національним університетом ім. В. Сухомлинського

Міжнародна кредитна мобільність

Реалізуються програми подвійного диплома:

1.      Університет в м. Порту(Португалія)

2.      Тракійський університет в м. Стара Загора(Болгарія)

3.      Державна вища школа професійної освіти ім. Іполіта Цегельського в м. Гнєзно(Польща)

4.      Поморська академія в м. Слупську (Польща)

5.      Державна вища професійна школа імені Я.А. Коменського в м. Лєшно (Польща)

6.      Академія імені Яна Длугоша в м. Ченстохові (Польща)

7.      Інститут європейської культури Познанського університету імені Адама Міцкевича в м. Гнєзно (Польща)

8.      Державна вища школа професійної освіти в м. Хелмі ( Польща)

Навчання іноземних здобувачів вищої освіти

Передбачена можливість навчання іноземних студентів. Іноземні студенти навчаються за окремим навчальним планом, в якому за рахунок дисциплін гуманітарного циклу виділено 600 годин (20 кредитів)на вивчення мови навчання впродовж 4 років  з виходом на державний екзамен. З метою оптимізації навчального процесу для іноземних студентів і  подолання мовного бар’єру вченою радою університету (Протокол №19 від 27 червня 2017 року) та Наказом №526 о/д  від 12 липня 2017 р. російську мову визначено як мову навчання для іноземних громадян з Туркменістану, Азербайджану, Узбекистану, Вірменії, Грузії, Киргизстану, що вступатимуть до університету у 2017 році на освітній рівень «бакалавр», за умови формування окремих повноцінних груп у кількості  не менше 12 осіб. 

  1.  Перелік компонентів освітньо-наукової програми та їх логічна послідовність
  • Перелік компонент ОП

Код н/д

Компоненти освітньої програми (навчальні дисципліни, курсові проекти(роботи), практики, кваліфікаційна робота)

Кількість кредитів

 

Форма підсумк.

контролю

 

1

2

3

4

Обов’язкові компоненти ОП

І

Цикл загальної підготовки

1.1

Гуманітарна підготовка

 

 

ОК 1

Ділова іноземна мова

2

екзамен

ОК 2

Етика та естетика

4

залік

ОК 3

Філософія історії

1

залік

1.2

Фундаментальна підготовка

ОК 4

Методологія історії

2

залік

ОК 5

Історіографія всесвітньої історії

1

екзамен

ОК 6

Історія археологічної науки

1

залік

ОК 7

Сучасна світова історіографія

2

залік

ОК 8

Культурно-історичний розвиток світових цивілізацій

2

екзамен

ОК 9

Історія міжнародних відносин

1

екзамен

ОК 10

Історія української діаспори

2

екзамен

ІІ

Цикл професійної підготовки

2.1

Психолого-педагогічна підготовка

ОК 11

Педагогіка вищої школи

2

екзамен

ОК 12

Психологія вищої школи

1

залік

ОК 13

Креативні технології навчання у ВНЗ

4

залік

2.2

Науково-предметна підготовка

ОК 14

Історія української державності

2

екзамен

ОК 15

Історія держави і права зарубіжних країн

1

екзамен

ОК 16

Магістерський семінар

2

залік

ОК 17

Історія міжнародних організацій

1

екзамен

ОК18

Організація проектної діяльності

3

залік

ОК 19

Військова історія України

3

екзамен

ОК 20

Історія релігій в Україні

3

екзамен

ОК 21

Археологія сучасного світу

3

екзамен

ОК 22

Методика викладання історичних дисциплін у вищій школі

1

екзамен

Загальний обсяг обов’язкових компонент                                             69

3

Вибіркові компоненти ОП

1

Вибірковий блок 1

ВБ 1.1

Інновації в музейництві

4

екзамен

ВБ 1.2

Персоналії української історії

4

екзамен

ВБ 1.3

Національний рух в Україні

4

екзамен

ВБ 1.4

Туристична етнографія

4

екзамен

ВБ 1.5

Цивілізаційна історія України

3

екзамен

ВБ 1.6

Маєткова культура України

3

залік

ВБ 1.7

Усна історія України

4

залік

ВБ 1.8

Публічна історія

3

залік

ВБ 1.9

Цивільний захист та ОП в галузі

4

залік

2

Блок 2

ВБ 2.1

Україна і Європейський Союз

4

екзамен

ВБ 2.2

Туристична етнографія в Україні

4

екзамен

ВБ 2.3

Українське козацтво та його світові аналоги

4

екзамен

ВБ 2.4

Дисидентський рух в Україні

4

екзамен

ВБ 2.5

Публічна історія України

3

екзамен

ВБ 2.6

Національний рух в Україні др. пол. ХХ ст.

3

залік

ВБ 2.7

Музейництво в Україні

4

залік

ВБ 2.8

Маєткова культура

3

залік

ВБ 2.9

Охорона праці в галузі

4

залік

Загальний обсяг вибіркових компонент:                                         30

 

Практична підготовка

П.01

Виробнича практика

12

залік

 

Атестація

9

 

ЗАГАЛЬНИЙ ОБСЯГ ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ                         120

           

 

 

3.Форми атестації здобувачів вищої освіти

Атестація випускників освітньої програми спеціальності 032 Історія та археологія. Історичне туризмознавство проводиться у формі захисту кваліфікаційної роботи магістра з історії та випускного екзамену зі спеціалізації: історичне туризмознавство та завершується видачею документу державного зразка про присудження їм ступеня магістра із присвоєнням академічної кваліфікації: Магістр історії та археології та професійної кваліфікації: Історик, викладач історії, фахівець з історичного туризмознавства.

Атестація здійснюється відкрито і публічно.

4.Матриця відповідності програмних компетентностей компонентам освітньої програми

5.Матриця забезпечення програмних результатів навчання (ПРН) відповідними компонентами освітньої програми

Затверджено на засіданні вченої ради історичного факультету Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини (протокол № 11 від 15 червня 2017 р.).

Керівник  проектної групи (гарант освітньої програми):

Кузнець Тетяна Володимирівна, доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри історії України Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини

Розробники:

  1. Скус Ольга Володимирівна, кандидат історичних наук, доцент кафедри історії України Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини.
  2. Чорномаз Богдан Данилович, кандидат історичних наук, доцент кафедри історії України Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини.

 

СЕРЕДНЯ ОСВІТА (ІСТОРІЯ). ПРАВОЗНАВСТВО

 

  1. Профіль освітньої програми зі спеціальності 014.03 Середня освіта (Історія), спеціалізація: правознавство

 

1        -  Загальна інформація

Повна назва вищого навчального закладу та структурного підрозділу

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини, кафедра всесвітньої історії та методик навчання, кафедра історії України

Ступінь вищої освіти та назва кваліфікації мовою оригіналу

Магістр освіти

Професійна кваліфікація: вчитель історії, вчитель правознавства

Офіційна назва освітньої програми

Освітньо-професійна програма

другого рівня вищої освіти (магістр)

за спеціальністю Середня освіта (Історія). Правознавство

Тип диплому та обсяг освітньої програми

Диплом магістра одиничний, 90 кредитів ЕКТС, термін навчання 1 рік 4 місяці

Наявність акредитації

Акредитаційна комісія МОН України (наказ МОН України від 21.06.2016 р. № 79-А)

Сертифікат про акредитацію Серія НД №2489155

Цикл/рівень

НРК – 8 рівень FQ – EHEA – другий цикл, ЕQF-LLL – 8 рівень.

Передумови

Наявність ступеня бакалавра

Мова(и) викладання

Українська

Термін дії освітньої програми

До 31.12.2018 р.

Інтернет – адреса постійного розміщення опису освітньої програми

http://history.udpu.org.ua/ tretye-menyu-2/osvitni-prohramy

2        -  Мета освітньої програми

Підготовка вчителя історії та вчителя правознавства з глибокими фундаментальними знаннями, навичками міждисциплінарного історичного дослідження, конкурентоспроможного фахівця, здатного будувати свою діяльність на основі проектування, креативного та творчого підходу, партнерства у комунікації та забезпечувати зв’язок між історичною наукою і суспільною свідомістю у педагогічній діяльності.

3        -  Характеристика освітньої програми

Предметна область(галузь знань, спеціальність, спеціалізація(за наявності))

Обов’язкові дисципліни

І. Цикл загальної підготовки – 28 кредитів.

1.1. Гуманітарна підготовка – 7 кредитів.

1.2. Фундаментальна підготовка – 21 кредит.

ІІ. Цикл професійної підготовки – 21 кредит.

2.1. Психолого-педагогічна підготовка – 9 кредитів.

2.2. Науково-предметна підготовка – 12 кредитів.

Дисципліни вільного вибору студента – 23 кредити

Блок №1 – 23 кредити

Блок № 2 – 23 кредити

Практична підготовка – 9 кредитів

Атестація – 9 кредитів

Орієнтація освітньої програми

Освітньо-професійна (для магістра)

Програма ґрунтується на загальновідомих наукових результатах із врахуванням сучасного розвитку історичної науки, орієнтує на актуальну спеціалізацію (правознавство), в рамках якої можлива подальша професійна кар’єра. Орієнтована на глибоку спеціальну підготовку, науковців, учителів історії, працівників державних установ та громадських організацій,  ініціативних фахівців, здатних генерувати нові ідеї та знання на базі сучасних досягнень науки, готових до безперервного і актуального навчання.

Основний фокус освітньої програми та спеціалізації

Загальна освіта в галузі теорії та методики історії та правознавства. Акцент на проектуванні і здійсненні освітнього процесу з урахуванням сучасної соціокультурної ситуації і рівня розвитку особистості.

Особливості програми

Програма базується на сучасних наукових знаннях про цілі і цінності історичної та правознавчої освіти, проблеми історичного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів, традиційні та інноваційні підходи до їх вирішення. Розвиває перспективи як європейської, так і світової історії, глибокі знання і критичний підхід до національної та світової історіографії, знання окремих галузей права.

4 – Придатність випускників до працевлаштування та подальшого навчання

Придатність до працевлаштування

Випускники можуть займати посади вчителя історії у загальноосвітніх навчальних закладах, вчителя правознавства, організатора освіти, працівника громадсько-суспільних та культурних установ, органів державної влади та місцевого самоврядування

Посади за ДК 003:2010:

2443.2 Історик 

2320 Викладач професійного навчально-виховного закладу 

2331 Вчитель загальноосвітнього навчального закладу

2443.2 Історик (суспільні відносини) 

2443.2  Консультант з питань історії 

2443.2 Консультант із суспільно-політичних питань (в партіях та інших громадських організаціях) 

2442.1 Молодший науковий співробітник (археографія, археологія, географія, кримінологія, палеографія, соціологія)

Подальше навчання

Можливість навчатися за програмою третього циклу за галуззю знань, що узгоджується з отриманим дипломом магістра, можливість викладання, доступ до спеціалізованих досліджень з історії.

5 - Викладання та оцінювання

Викладання та навчання

Загальний стиль навчання – студенто-орієнтований, активний, отримання фахових та спеціалізованих компетенцій забезпечено комплексним поєднанням обов’язкових дисциплін та предметів спеціалізації, науково-дослідної практики та атестації, які дозволяють моделювати предметний і соціальний зміст майбутньої професійної діяльності студентів. Для реалізації програми студент має пройти науково-дослідну практику, написати та успішно захистити магістерську роботу обсягом 75-90 сторінок, на написання та захист якої виділяється значна частина часу.

Оцінювання

Екзамени (усні для концептуальних частин та письмові – для перевірки основних знань), заліки, виступи на семінарах, презентації, проектна робота, захисти практики та кваліфікаційних робіт.

Атестація здійснюється у формі: захисту кваліфікаційної роботи магістра з історії та випускного екзамену зі спеціалізації: Правознавство з методикою навчання.

6 – Програмні компетентності

Інтегральна компетентність

Здатність розв’язувати складні задачі та проблеми у галузі історії та правознавства в процесі  професійної діяльності та в процесі навчання, що передбачає проведення досліджень та/або здійснення інновацій, а також характеризується комплексністю та невизначеністю умов.

Загальні компетентності(ЗК)

1.     Загальнокультурна та гуманітарна здатність засвоювати та використовувати комплекс  знань із світової  та національної культури; залучатися до культури через процес духовного спілкування та відчуттів; засвоювати культуру у співтворчості; виробляти моделі поведінки орієнтовані на загальнолюдські цінності.

2.     Мовна і комунікативна – володіння рідною та іноземною мовами, сучасними засобами зв'язку та основами комп'ютерної грамотності для ефективного забезпечення інформаційної підтримки проведення наукового дослідження, уможливлення міждисциплінарних та професійних  комунікацій.

3.     Міжособистісна компетентність – здатність до спілкування, роботи в команді, самокритики, самодисципліни, використання різних кодів і засобів спілкування.

4.     Дослідницька компетентність здатність використовувати науковий інструментарій (визначити дослідницьке завдання, відібрати інформацію, обґрунтувати методологію) для проведення теоретичних та експериментальних досліджень у навчальній і професійній діяльності.

5.     Компетентність у соціальних відносинах здатність особистості гнучко орієнтуватися в постійно мінливих соціальних умовах та ефективно взаємодіяти з соціальним середовищем.

6.     Управлінська компетентність – здатність до  управління у відповідності зі стандартами якості, заснованих на потребах і інтересах цільових груп.

7.     Компетентність у командній роботі– здатність до співпраці та інтеграції в прагненні до мети спільно з іншими людьми, відомствами, організаціями, активної участі у командній роботі, безвідносно до фонових знань та бачень визначених завдань.

8.     Компетентність у сфері інновацій та вдосконалення – здатність до практичного застосування нових ідей, пропозицій, освітніх практик з метою цілеспрямованого вдосконалення, безперервного і самоорганізованого навчання.

Фахові компетентності спеціальності(ФК)

1.     Предметно-історична компетентність – виявлення знань та розуміння наукових основ певної тематичної області, методології дослідження історичного процесу у національному, європейському та світовому контекстах.

2.     Продуктивна компетентність – вміння працювати, отримувати результат, ухвалювати рішення та відповідати за них.

3.     Методологічна – знання законів наукового, соціального і професійного мислення, володіння комплексним, інтеграційним, історичним, динамічним, ситуаційним, системним підходами до наукового аналізу, здатність практично послуговуватись методами історичного дослідження

4.     Організаційна – здатність до формування структурної моделі особистого менеджменту (виявляти ініціативу, розробляти стратегії, оптимізувати часові витрати на різні форми роботи, інтелектуальна самостійність та критична обізнаність).

5.     Особистісна компетентність – прагнення саморозвитку та самовдосконалення у науково-педагогічній діяльності, обізнаність у власних силах, здатність до рефлексії та самоаналізу, конкурентоспроможність.

6.     Проективна компетентність – здатність до  перетворювальної навчальної та дослідницької діяльності на основі прогнозування, планування, конструювання і моделювання явищ, процесів, систем. Уміння розробляти проекти та управляти якістю виконуваноїроботи.

7.     Історіографічно-джерелознавча компетентність –розуміння розміщення, принципів відбору, застосування історіографічного доробку та архівних документів для реконструкції політичної та культурної історії в українському і світовому контекстах, для комплексного дослідження історичних, суспільно-політичних, державотворчих, соціокультурних аспектів становлення та життєдіяльності народів світу.

8.     Міждисциплінарна –спроможність використовувати міждисциплінарні підходи для проведення порівняльних досліджень і узагальнень щодо природи етнонаціональних і державотворчих процесів, наявності спільного та відмінного у світовій історії.

9.     Інформаційна – вміння отримувати знання з різних комунікативних потоків, працювати з джерелами історичної інформації, використовувати високі стандарти текстового аналізу

10. Аксіологічна – вміння формулювати оцінки і версії історичних подій відповідно до загальнолюдських цінностей певного часу та певної групи людей.

11. Логічна – вміння визначати та застосовувати теоретичні поняття, положення, концепції для аналізу й пояснень історичних фактів, явищ, процесів,  використовувати комплекс наукових дефініцій для вирішення науково-практичних завдань.

12. Компетентність історичної пам’яті – здатність до світоглядного самовизначення, усвідомленого ставлення до історичної пам’яті як частини культурного капіталу, формування на її основі соціально-моральної позиції особистості.

13. Правова – знання теоретичних основ правових дисциплін, нормативної системи цінностей, які охороняються правом, що забезпечують ефективне вирішення типових професійних завдань.

14. Інформаційно-правова – уміння працювати з джерелами юридичної інформації, аналізувати нормативно-правові акти, використовувати законодавчі та інші правові документи в тому числі іноземними мовами.

15. Практико-орієнтована – здатність застосовувати теоретичні знання у навчальній та професійній діяльності, захищати законні права і інтереси суб’єктів навчального процесу, здійснювати компетенцію у галузі консультативної діяльності.

16. Соціально-психологічна – знання й уміння щодо побудови сприятливого психологічного клімату, відносин співробітництва в системах «учитель-учень», «учень-учень», продуктивних стосунків із спільнотами на місцевому, регіональному рівнях для реалізацію завдань правової освіти у професійній діяльності,осмислення практик та контекстів.

17. Юридичної рефлексії – самоусвідомлення особистої поведінки з огляду права, співвіднесення її з вимогами, які висуваються державою й суспільством, присвоєння правових цінностей.

18. Аксіологічно-правова – сукупність ставлень до права як соціальної, державної та особистісної цінності, здатність оцінювати, висловлювати власну позиції щодо функції права у суспільстві, правових відносин.

7 –Програмні результати навчання

 

1.     Студент виявляє знання теорій історичного процесу, етапів і методів історичного дослідження, соціальних функцій історичної свідомості, місця і ролі історичних знань у сучасному суспільстві.

2.     Розуміння змісту основних напрямів і шкіл сучасної історичної науки, головних проблем у розвитку історіографії та впливу сучасної гуманітаристики на історіографічний процес.

3.     Знання методологічних засад методики навчання історії та правознавства, критеріїв відбору, принципів структурування змісту навчальних курсів, психологічних особистісних якостей викладача  освітньої установи, рамок професійної кваліфікації.

4.     Особливостей правового регулювання трудових відносин педагогічних та науково-педагогічних працівників.

5.     Характеризувати існуючі парадигми історії української державності, її обумовленість та соціодинаміку на тлі світових державотворчих процесів.

6.     Орієнтуватися в міжнародному політичному житті, геополітичній обстановці, аналізувати суспільні явища й узагальнювати політичний досвід.

7.     Аналізувати правові та інституціональні виміри співробітництва України та ЄС, виявляти перспективи та наслідки сучасних інтеграційних процесів і місця в них України.

8.     Визначати актуальне дослідницьке завдання, накопичувати необхідну інформацію для її розв’язання, формулювати науково вагомі висновки, презентувати результат діяльності.

9.     Організувати проведення розвідувального емпіричного соціологічного дослідження, застосувати відповідні до мети і завдань методи збирання первинного соціологічного матеріалу.

10. Застосовувати наукову критику до аналізу поглядів дослідників минулого, робити власні узагальнення щодо теоретичного і методичного рівня наукових праць з історії.

11. Кваліфіковано розробляти наукову гіпотезу на підставі доступного джерельного матеріалу.

12. Використовувати професійно-профільовані знання, уміння й практичні навички в галузі фундаментальних розділів етнології для дослідження етнічних явищ та процесів.

13. Складати етнопсихологічну характеристику українців, характеризувати перебіг етнічних процесів в Україні та прогнозувати їх розвиток.

14. Аналізувати українську історію крізь теорію Великого Фронтиру, визначати основні риси історії і культури українського козацтва й зіставляти їх з відомими світовими аналогами.

15. Здійснювати пошук інформації іноземною мовою за завданням, збирати та аналізувати дані, необхідні для вирішення умовно-професійних завдань; презентувати іншомовну інформацію професійного характеру у вигляді переказу або доповіді.

16. Фахово проводити самостійне історичне дослідження, розробляти тематичний проект методом усної історії.

17. Виконувати розвиваючу, координуючу, управлінську функції учителя загальноосвітньої школи та викладача ВНЗ, здатність до саморозвитку та самовдосконалення.

18. Оперативно та ефективно орієнтуватися в нормативній базі, розрізнення джерел права із врахуванням їх юридичної сили та ієрархії, вирішувати проблеми конкуренції норм законодавства.

19. Визначати власну позицію щодо функції права у суспільстві, правомірної та неправомірної поведінки, юридичної відповідальності за правопорушення, визначення чеснот громадянина правової демократичної держави.

20. Планувати та організовувати правовиховну роботу у відповідності з основними педагогічними закономірностями та принципами, розвивати емоційно-мотиваційну сферу, формувати правову культуру у суб’єктів навального процесу.

8 – Ресурсне забезпечення реалізації програми

Кадрове забезпечення

Процес навчання забезпечують провідні фахівці кафедр, в складі 3    докторів наук та 14 кандидатів наук.

Матеріально – технічне забезпечення

Наявна матеріально-технічна база, що забезпечує проведення всіх видів практичної, дисциплінарної та міждисциплінарної підготовки та науково- дослідної роботи студентів. Обладнаний комп’ютерний клас, читальний зал. Створені лабораторії «Відродження нації», «Соціовимір», «Історичне краєзнавство Уманщини».

Інформаційне та навчально – методичне забезпечення

Навчальний процес забезпечений навчально-методичними комплексами, підручниками та посібниками. Навчальні курси розміщені в системі дистанційного навчання Moodle. Наукові роботи завантажені в інституційний репозитарій.

9 – Академічна мобільність

Національна кредитна мобільність

Укладені договори з:

-   ДП «Український дитячий центр «Молода гвардія»» (для здійснення педагогічної діяльності та проходження виробничої практики)

-   ТОВ «Лижна школа» (Буковель) для проведення практик студентів та надання методичної допомоги майбутнім вчителям.

-   Уманською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів №  14 Уманської міської ради Черкаської області від 1 вересня 2016 року ( для проведення виробничої практики).

-   Уманською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів №  3 Уманської міської ради Черкаської області від  1 вересня 2016 року.

-   Уманський НВК № 17 «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – дошкільний заклад» Уманської міської ради Черкаської області від  1 вересня 2016 року.

-   Уманська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №  11 ім. М.П.Бажана Уманської міської ради Черкаської області від  1 вересня 2016 року.

-   НВК «Уманська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №  10 – медична гімназія» Уманської міської ради Черкаської області від  1 вересня 2016 року

Уманським навчально-виховним комплексом «загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 7 – колегіум» від 7 лютого 2017 року.

Міжнародна кредитна мобільність

Реалізуються програми подвійного диплома:

Університет в м. Порту(Португалія)

Тракійський університет в м. Стара Загора(Болгарія)

Державна вища школа професійної освіти ім. ІполітаЦегельського в м. Гнєзно(Польща)

Поморська академія в м. Слупську (Польща)

Державна вища професійна школа імені Я.А. Коменського в м. Лєшно (Польща)

Академія імені Яна Длугоша в м. Ченстохові (Польща)

Інститут європейської культури Познанського університету імені Адама Міцкевича в м. Гнєзно (Польща)

Державна вища школа професійної освіти в м. Хелмі ( Польща)

Навчання іноземних здобувачів вищої освіти

Передбачена можливість навчання іноземних студентів. Іноземні студенти навчаються за окремим навчальним планом, в якому за рахунок дисциплін гуманітарного циклу виділено 600 годин (20 кредитів)на вивчення мови навчання впродовж 4 років  з виходом на державний екзамен. З метою оптимізації навчального процесу для іноземних студентів і  подолання мовного бар’єру вченою радою університету (Протокол №19 від 27 червня 2017 року) та Наказом №526 о/д  від 12 липня 2017 р. російську мову визначено як мову навчання для іноземних громадян з Туркменістану, Азербайджану, Узбекистану, Вірменії, Грузії, Киргизстану, що вступатимуть до університету у 2017 році на освітній рівень «бакалавр», за умови формування окремих повноцінних груп у кількості  не менше 12 осіб. 

 

 

  1. Перелік компонент освітньо-професійної програми та їх логічна послідовність

 

  • Перелік компонент ОП

Код н/д

Компоненти освітньої програми (навчальні дисципліни, курсові проекти(роботи), практики, кваліфікаційна робота)

Кількість кредитів

 

Форма підсумк.

контролю

 

1

2

3

4

Обовязкові компоненти ОП

І

Цикл загальної підготовки

1.1

Гуманітарна підготовка

 

 

ОК1

Ділова іноземна мова

4

екзамен

ОК2

Філософія та соціологія освіти

3

залік

1.2

Фундаментальна підготовка

 

 

ОК3

Методологія історії

3

залік

ОК4

Історіографія всесвітньої історії

3

екзамен

ОК5

Правове забезпечення освіти

3

залік

ОК6

Сучасна світова історіографія

3

залік

ОК7

Культурно-історичний розвиток світових цивілізацій

3

екзамен

ОК8

Історія міжнародних відносин

3

екзамен

ОК9

Історія української діаспори

3

екзамен

ІІ

Цикл професійної підготовки

2.1

Психолого-педагогічна підготовка

 

 

ОК10

Педагогіка профільної школи

3

екзамен

ОК11

Психологія профільної школи

3

залік

ОК12

Магістерський семінар

3

залік

2.2

Науково-предметна підготовка

 

 

ОК13

Історія української державності

3

екзамен

ОК14

Історія держави і права зарубіжних країн

3

екзамен

ОК15

МН історії у профільній школі

3

екзамен

ОК16

Історична освіта в умовах багатокультурного середовища

3

залік

Загальний обсяг обов’язкових компонент                                             49

Вибіркові компоненти ОП

 

Вибірковий блок №1

 

 

ВБ 1.1

Судові та правоохоронні органи України

3

екзамен

ВБ 1.2

Інформаційне право

4

екзамен

ВБ 1.3

Методика навчання правознавства у профільній школі

4

екзамен

ВБ 1.4

Право Європейського Союзу

3

екзамен

ВБ 1.5

Історія правових і політичних вчень

3

залік

ВБ 1.6

Конституційні засади громадянського суспільства в Україні

3

залік

ВБ 1.7

Міжнародне право

3

залік

 

Вибірковий блок №2

 

 

ВБ 2.1

Порівняльне правознавство

3

екзамен

ВБ 2.2

Бюджетне право України

4

екзамен

ВБ 2.3

Методика навчання правознавства у профільній школі

4

екзамен

ВБ 2.4

Юридична деонтологія

3

екзамен

ВБ 2.5

Соціологія права

3

залік

ВБ 2.6

Державне будівництво та місцеве самоврядування в Україні

3

залік

ВБ 2.7

Міжнародне приватне право

3

залік

Загальний обсяг вибіркових компонент:                                         23

 

Практична підготовка

 

 

П.01

Виробнича практика

3

залік

 

Атестація

9

 

ЗАГАЛЬНИЙ ОБСЯГ ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ                         90

           

 

 

3.Форми атестації здобувачів вищої освіти

Атестація випускників освітньої програми спеціальності 014.03 Середня освіта (Історія), спеціалізація: Правознавство проводиться у формі здачі випускного екзамену: Правознавство з методикою навчання та у формі захисту кваліфікаційної роботи магістра з історії та завершується видачею документа державного зразка про присудження їм ступеня магістра із присвоєнням академічної кваліфікації: Магістр освіти та професійної кваліфікації: вчитель історії, вчитель правознавства.

Атестація здійснюється відкрито і публічно.

 

4.Матриця відповідності програмних компетентностей компонентам освітньої програми

5.Матриця забезпечення програмних результатів навчання (ПРН) відповідними компонентами освітньої програми

Затверджено на засіданні вченої ради історичного факультету Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини (протокол № 11 від 15 червня 2017 р.).

Керівник проектної групи (гарант освітньої програми) :

Горохівський Петро Іванович, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри всесвітньої історії та методик навчання Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини

Розробники:

  1. Священко Зінаїда Василівна, доктор історичних наук, професор кафедри всесвітньої історії та методик навчання Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини
  2. Цимбал Вадим Олександрович, кандидат юридичних наук, старший викладач кафедри філософії та суспільних дисциплін Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини

 

 

 

  1. Профіль освітньої програми зі спеціальності 014.03 Середня освіта (Історія), спеціалізація: Географія

 

1        -  Загальна інформація

Повна назва вищого навчального закладу та структурного підрозділу

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини, кафедра всесвітньої історії та методик навчання, кафедра історії України.

Ступінь вищої освіти та назва кваліфікації мовою оригіналу

Магістр освіти

Професійна кваліфікація: вчитель історії, вчитель географії

Офіційна назва освітньої програми

Освітньо-професійна програма другого рівня вищої освіти (магістр) за спеціальністю Середня освіта (Історія). Географія.

Тип диплому та обсяг освітньої програми

Диплом магістра, одиничний, 90 кредитів ЄКТС, 1 рік 4 місяці

Наявність акредитації

Акредитаційна комісія МОН України (наказ МОН України від 21.06.2016 р. № 79-А)

Сертифікат про акредитацію Серія НД №2489155

Цикл/рівень

FQ – ЕНЕА – другий цикл, QF-LLL – 8 рівень, НРК – 8 рівень.

Передумови

Наявність ступеня бакалавра

Мова(и) викладання

Українська

Термін дії освітньої програми

До 31.12.2018 р.

Інтернет – адреса постійного розміщення опису освітньої програми

http://history.udpu.org.ua/ tretye-menyu-2/osvitni-prohramy

2        - Мета освітньої програми

Підготовка вчителя історії та вчителя географії, історика з глибокими фундаментальними знаннями, навичками міждисциплінарного історичного дослідження, конкурентоспроможного фахівця, здатного будувати свою діяльність на основі проектування, креативного та творчого підходу, та забезпечувати зв’язок між історичною наукою і суспільною свідомістю у науковій та педагогічній діяльності.

3                    Характеристика освітньої програми

Предметна область(галузь знань, спеціальність, спеціалізація

(за наявності))

Обов’язкові дисципліни

І. Цикл загальної підготовки – 28 кредитів.

1.1. Гуманітарна підготовка – 7 кредити.

1.2. Фундаментальна підготовка – 21 кредитів.

ІІ. Цикл професійної підготовки – 21 кредити.

2.1. Психолого-педагогічна підготовка – 9 кредитів.

2.2. Науково-предметна підготовка – 12 кредити.

Дисципліни вільного вибору студента – 46 кредитів

Блок №1 – 23 кредитів

Блок № 2 – 23 кредитів

Практична підготовка – 9 кредити

Атестація – 9 кредитів

Орієнтація освітньої програми

Освітньо-професійна (магістр).

Програма ґрунтується на загальновідомих наукових результатах із врахуванням сьогоднішнього стану історичної науки, орієнтує на актуальну спеціалізацію (географія), в рамках якої можлива подальша професійна та наукова кар’єра. Орієнтована на глибоку спеціальну підготовку, науковців, учителів історії, працівників державних установ та громадських організацій,  ініціативних фахівців, здатних генерувати нові ідеї та знання на базі сучасних досягнень науки, готових до безперервного і актуального навчання.

Основний фокус освітньої програми та спеціалізації

Загальна освіта в галузі теорії і методики історії та географії.

Акцент на проектуванні і здійсненні освітнього процесу з урахуванням сучасної соціокультурної ситуації і рівня розвитку особистості.

Особливості програми

Програма базується на сучасних наукових знаннях про цілі і цінності історичної та географічної освіти, проблеми історичного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів, традиційні та інноваційні підходи до їх вирішення. Розвиває перспективи як європейської, так і світової історії, глибокі знання і критичний підхід до національної та світової історіографії, знання географічних дисциплін.

4 – Придатність випускників до працевлаштування та подальшого навчання

Придатність до працевлаштування

Посади вчителя історії у загальноосвітніх навчальних закладах, вчителя географії, організатора освіти, працівника громадсько-суспільних та культурних установ, органів державної влади та місцевого самоврядування.

Посади ДК 003. 2015.

3439 Асистент географа 

1229.6 Завідувач музею 

2443.2 Історик 

2320 Викладач професійного навчально-виховного закладу 

2331 Вчитель загальноосвітнього навчального закладу

351.1 - Науковий співробітник-консультант (методи навчання)

2443.2  Консультант з питань історії 

2443.2 Консультант із суспільно-політичних питань (в партіях та інших громадських організаціях) 

2442.1 Молодший науковий співробітник (археографія, археологія, географія, кримінологія, палеографія, соціологія)

Подальше навчання.

Можливість навчатися за програмою третього циклу за галуззю знань, що узгоджується з отриманим дипломом магістра, можливість викладання, доступ до спеціалізованих досліджень з історії та географії.

5 – Викладання та оцінювання

Викладання та навчання

Загальний стиль навчання – студенто-орієнтований, активний, отримання фахових та спеціалізованих компетенцій забезпечено комплексним поєднанням обов’язкових дисциплін та предметів спеціалізації, науково-дослідної практики та атестації, які дозволяють моделювати предметний і соціальний зміст майбутньої професійної діяльності студентів. Для реалізації програми студент має пройти науково-дослідну практику, написати та успішно захистити магістерську роботу обсягом 75-90 сторінок, на написання та захист якої виділяється значна частина часу.

Оцінювання

Усні та письмові екзамени, заліки, виступи на семінарах, презентації, проектна робота, захисти практик та кваліфікаційних робіт.

Атестація здійснюється у формі: захисту кваліфікаційної роботи магістра з історії та випускного екзамену зі спеціалізації: географія з методикою навчання.

6. Програмні компетентності

Інтегральна компетентність

Здатність розв’язувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми у сфері історії та географії в процесі професійної діяльності та в процесі навчання, що передбачає застосування теорій та методів історичної і географічної наук та характеризується комплексністю та невизначеністю умов.

Загальні

1.    Загальнокультурна та гуманітарна здатність засвоювати та використовувати комплекс  знань із світової  та національної культури; залучатися до культури через процес духовного спілкування та відчуттів; засвоювати культуру у співтворчості; виробляти моделі поведінки орієнтовані на загальнолюдські цінності.

2.    Мовна і комунікативна – володіння рідною та іноземною мовами, сучасними засобами зв'язку та основами комп'ютерної грамотності для ефективного забезпечення інформаційної підтримки проведення наукового дослідження, уможливлення міждисциплінарних та професійних  комунікацій.

3.    Міжособистісна компетентність – здатність до спілкування, роботи в команді, самокритики, самодисципліни, використання різних кодів і засобів спілкування.

4.    Дослідницька компетентність здатність використовувати науковий інструментарій (визначити дослідницьке завдання, відібрати інформацію, обґрунтувати методологію) для проведення теоретичних та експериментальних досліджень у навчальній і професійній діяльності.

5.    Компетентність у соціальних відносинах здатність особистості гнучко орієнтуватися в постійно мінливих соціальних умовах та ефективно взаємодіяти з соціальним середовищем.

6.    Управлінська компетентність – здатність до управління у відповідності зі стандартами якості, заснованих на потребах і інтересах цільових груп.

7.    Компетентність у командній роботі – здатність до співпраці та інтеграції в прагненні до мети спільно з іншими людьми, відомствами, організаціями, активної участі у командній роботі, безвідносно до фонових знань та бачень визначених завдань.

8.    Компетентність у сфері інновацій та вдосконалення – здатність до практичного застосування нових ідей, пропозицій, освітніх практик з метою цілеспрямованого вдосконалення, безперервного і само організованого навчання.

Фахові

1.    Предметно-історична компетентність – виявлення знань та розуміння наукових основ певної тематичної області, методології дослідження історичного процесу у національному, європейському  та світовому контекстах.

2.    Продуктивна компетентність – вміння працювати, отримувати результат, ухвалювати рішення та відповідати за них.

3.    Методологічна – знання законів наукового, соціального і професійного мислення, володіння комплексним, інтеграційним, історичним, динамічним, ситуаційним, системним підходами до наукового аналізу, здатність практично послуговуватись методами історичного дослідження

4.    Особистісна компетентність – прагнення саморозвитку та самовдосконалення у науково-педагогічній діяльності, обізнаність у власних силах, здатність до рефлексії та самоаналізу, конкурентоспроможність.

5.    Проективна компетентність – здатність до  перетворювальної навчальної та дослідницької діяльності на основі прогнозування, планування, конструювання і моделювання явищ, процесів, систем. уміння розробляти проекти та управляти якістю виконуваної роботи.

6.    Історіографічно-джерелознавча компетентність – розуміння розміщення, принципів відбору, застосування історіографічного доробку та архівних документів для реконструкції політичної та культурної історії в українському і світовому контекстах, для комплексного дослідження історичних, суспільно-політичних, державотворчих, соціокультурних аспектів становлення та життєдіяльності народів світу.

7.    Міждисциплінарна – спроможність використовувати міждисциплінарні підходи для проведення порівняльних досліджень і узагальнень щодо природи етнонаціональних і державотворчих процесів, наявності спільного та відмінного у світовій  історії.

8.    Інформаційна – вміння отримувати знання з різних комунікативних потоків, працювати з джерелами історичної інформації, використовувати високі стандарти текстового аналізу

9.    Аксіологічна – вміння формулювати оцінки і версії історичних подій відповідно до загальнолюдських цінностей певного часу та певної групи людей.

10.              Логічна – вміння визначати та застосовувати теоретичні поняття, положення, концепції для аналізу й пояснень історичних фактів, явищ, процесів,  використовувати комплекс наукових дефініцій для вирішення науково-практичних завдань.

11.              Компетентність історичної пам’яті – здатність до світоглядного самовизначення, усвідомленого ставлення до історичної пам’яті як частини культурного капіталу, формування  на  її основі соціально-моральної позиції особистості.

12.              Географічна – знання сучасних теоретико-методологічних основ географії, змісту фундаментальних і спеціальних географічних дисциплін, фундаментальних ідей географічної науки, концепцій, законів і закономірностей розвитку науково-географічних явищ.

13.              Картознавчо-географічна володіння знаннями географічних карт та навченість репродукувати  картографічну грамотність (складати описи географічних об’єктів і явищ за картою, систематизувати знання про різноманітні способи зображення, накопичення і узагальнення інформації за картами).

14.              Дослідницька – знання методологічних основ і методів наукового дослідження, здатність використовувати науковий інструментарій для теоретичних та експериментальних досліджень у навчальній, практичній і  професійній діяльності.

15.              Аналітична – розуміння наукових відомостей про географічні особливості навколишнього світу, місця географії в системі наукових знань і її значення; пізнання основ історії географії і основних напрямів сучасного розвитку географічної науки.

16.              Комунікативна – уміння організовувати комунікацію учнів і вихованців, готовність спілкуватися із спільнотами  на місцевому, регіональному, національному, європейському та глобальному рівнях – для розвитку відповідних професійних знань і вмінь, осмислення практик та контекстів.

17.              Науково-методична компетентність – знання теорій, категорій і понять про сутність, принципи, зміст, форми і методи навчання історії та географії, досвіду викладання історії та географії і педагогічної практики.

18.              Практична – уміння самостійно вирішувати конкретні географічні проблеми і використовувати географічну інформацію та географічні знання, уміння і навички у практичній діяльності й у повсякденному житті.

7 – Програмні результати навчання

 

1.    Студент виявляє знання теорій історичного процесу, етапів і методів історичного дослідження, соціальних функцій історичної свідомості, місця і ролі історичних знань у сучасному суспільстві.

2.    Розуміння змісту основних напрямів і шкіл сучасної історичної науки, головних проблем у розвитку історіографії та впливу сучасної гуманітаристики на історіографічний процес.

3.    Знання методологічних засад методики навчання історії та правознавства, критеріїв відбору, принципів структурування змісту навчальних курсів, психологічних особистісних якостей викладача  освітньої установи, рамок професійної кваліфікації.

4.    Особливостей правового регулювання трудових відносин педагогічних та науково-педагогічних працівників.

5.    Характеризувати існуючі парадигми історії української державності, її обумовленість та соціодинаміку на тлі світових державотворчих процесів.

6.    Орієнтуватися в міжнародному політичному житті, геополітичній обстановці, аналізувати суспільні явища й узагальнювати політичний досвід.

7.    Аналізувати правові та інституціональні виміри співробітництва України та ЄС, виявляти перспективи та наслідки сучасних інтеграційних процесів і місця в них України.

8.    Визначати актуальне дослідницьке завдання, накопичувати необхідну інформацію для її розв’язання, формулювати науково вагомі висновки, презентувати результат діяльності.

9.    Організувати проведення розвідувального емпіричного соціологічного дослідження, застосувати відповідні до мети і завдань методи збирання первинного соціологічного матеріалу.

10.              Застосовувати наукову критику до аналізу поглядів дослідників минулого, робити власні узагальнення щодо теоретичного і методичного рівня наукових праць з історії.

11.              Кваліфіковано розробляти наукову гіпотезу на підставі доступного джерельного матеріалу.

12.              Використовувати професійно-профільовані знання, уміння й практичні навички в галузі фундаментальних розділів етнології для дослідження етнічних явищ та процесів.

13.              Складати етнопсихологічну характеристику українців, характеризувати перебіг етнічних процесів в Україні та прогнозувати їх розвиток.

14.              Аналізувати українську історію крізь теорію Великого Фронтиру, визначати основні риси історії і культури українського козацтва й зіставляти їх з відомими світовими аналогами.

15.              Здійснювати пошук інформації іноземною мовою за завданням, збирати та аналізувати дані, необхідні для вирішення умовно-професійних завдань; презентувати іншомовну інформацію професійного характеру у вигляді переказу або доповіді.

16.              Розв’язувати засобами іноземних мов складні спеціалізовані задачі пов'язані з професійною та науковою діяльністю.

17.              Фахово проводити самостійне історичне дослідження, розробляти тематичний проект методом усної історії.

18.              Виконувати розвиваючу, координуючу, управлінську функції учителя загальноосвітньої школи та викладача ВНЗ, здатність до саморозвитку та самовдосконалення.

19.  Виконувати аналіз економічного розвитку регіонів за сукупністю показників та порівняльного аналізу господарських функцій регіонів за їх основними економічними показниками.

20.  Самостійно вирішувати конкретні географічні проблеми і використовувати географічну інформацію та географічні знання, уміння і навички у практичній діяльності й у повсякденному житті.

8 – Ресурсне забезпечення реалізації програми

Кадрове забезпечення

Процес навчання забезпечують провідні фахівці кафедр, в складі 4   докторів наук та 14 кандидатів наук.

Матеріально – технічне забезпечення

Наявна матеріально-технічна база, що забезпечує проведення всіх видів практичної, дисциплінарної та міждисциплінарної підготовки та науково-дослідної роботи студентів. Обладнаний комп’ютерний клас.

Лабораторії:

–        Історичне краєзнавство Уманщини;

–        Відродження нації;

–        Наукова геологічна лабораторія.

Інформаційне та навчально – методичне забезпечення

Навчальний процес забезпечений навчально-методичними комплексами, підручниками та посібниками. Навчальні курси розміщені в системі дистанційного навчання Moodle. Наукові роботи завантажені в інституційний репозитарій.

9 – Академічна мобільність

Національна кредитна мобільність

Укладені договори з:

-   ДП «Український дитячий центр «Молода гвардія»» (для здійснення педагогічної діяльності та проходження виробничої практики)

-   ТОВ «Лижна школа» (Буковель) для проведення практик студентів та надання методичної допомоги майбутнім вчителям.

-   Уманською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів №  14 Уманської міської ради Черкаської області від 1 вересня 2016 року ( для проведення виробничої практики).

-   Уманською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів №  3 Уманської міської ради Черкаської області від  1 вересня 2016 року.

-   Уманський НВК № 17 «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – дошкільний заклад» Уманської міської ради Черкаської області від  1 вересня 2016 року.

-   Уманська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №  11 ім. М.П.Бажана Уманської міської ради Черкаської області від  1 вересня 2016 року.

-   НВК «Уманська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №  10 – медична гімназія» Уманської міської ради Черкаської області від  1 вересня 2016 року

Уманським навчально-виховним комплексом «загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 7 – колегіум» від 7 лютого 2017 року.

Міжнародна кредитна мобільність

Реалізуються програми подвійного диплома:

Університет в м. Порту(Португалія)

Тракійський університет в м. Стара Загора(Болгарія)

Державна вища школа професійної освіти ім. Іполіта Цегельського в м. Гнєзно(Польща)

Поморська академія в м. Слупську (Польща)

Державна вища професійна школа імені Я.А. Коменського в м. Лєшно (Польща)

Академія імені Яна Длугоша в м. Ченстохові (Польща)

Інститут європейської культури Познанського університету імені Адама Міцкевича в м. Гнєзно (Польща)

Державна вища школа професійної освіти в м. Хелмі ( Польща

Навчання іноземних здобувачів вищої освіти

Передбачена можливість навчання іноземних студентів. Іноземні студенти навчаються за окремим навчальним планом, в якому за рахунок дисциплін гуманітарного циклу виділено 600 годин (20 кредитів) на вивчення мови навчання впродовж 4 років  з виходом на державний екзамен. З метою оптимізації навчального процесу для іноземних студентів і  подолання мовного бар’єру вченою радою університету (Протокол №19 від 27 червня 2017 року) та Наказом №526 о/д  від 12 липня 2017 р. російську мову визначено як мову навчання для іноземних громадян з Туркменістану, Азербайджану, Узбекистану, Вірменії, Грузії, Киргизстану, що вступатимуть до університету у 2017 році на освітній рівень «бакалавр», за умови формування окремих повноцінних груп у кількості  не менше 12 осіб. 

     
  1. Перелік компонент освітньо–професійної програми та їх логічна послідовність
  • Перелік компонент ОП

Код н/д

Компоненти освітньої програми (навчальні дисципліни, курсові проекти(роботи), практики, кваліфікаційна робота)

Кількість кредитів

 

Форма підсумк.

контролю

 

1

2

3

4

Обов’язкові компоненти ОП

І Цикл загальної підготовки

1.1

Гуманітарна підготовка

 

 

ОК1

Ділова іноземна мова

4

екзамен

ОК2

Філософія та соціологія освіти

3

залік

1.2

Фундаментальна підготовка

   

ОК3

Методологія історії

3

залік

ОК4

Історіографія всесвітньої історії

3

екзамен

ОК5

Правове забезпечення освіти

3

залік

ОК6

Сучасна світова історіографія

3

залік

ОК7

Культурно-історичний розвиток світових цивілізацій

3

екзамен

ОК8

Історія міжнародних відносин

3

екзамен

ОК9

Історія української діаспори

3

екзамен

ІІ Цикл професійної підготовки

2.1

Психолого-педагогічна підготовка

   

ОК10

Педагогіка профільної школи

3

екзамен

ОК11

Психологія профільної школи

3

залік

ОК12

Магістерський семінар

3

залік

2.2

Науково-предметна підготовка

   

ОК13

Історія української державності

3

екзамен

ОК14

Історія держави і права зарубіжних країн

3

екзамен

ОК15

Методика навчання історії у профільній школі

3

екзамен

ОК16

Історична освіта в умовах багатокультурного середовища

3

залік

Загальний обсяг обов’язкових компонент

49

Вибіркові компоненти ОП

 

Вибірковий блок №1

 

 

ВБ 1.1

Географія глобалізацій них процесів

3

екзамен

ВБ 1.2

Історія географії

4

екзамен

ВБ 1.3

Методика навчання географії у профільній школі

4

екзамен

ВБ 1.4

Міжнародний туризм та туристичні ресурси України

3

екзамен

ВБ 1.5

Геоінформаційні технології в географії.

3

залік

ВБ 1.6

Політична географія

3

залік

ВБ 1.7

Актуальні проблеми фізичної географії

3

залік

 

Вибірковий блок №2

 

 

ВБ 2.1

Геоекономіка

3

екзамен

ВБ 2.2

Туристичне краєзнавство

4

екзамен

ВБ 2.3

Методика навчання географії у профільній школі

4

екзамен

ВБ 2.4

Методологія географії

3

екзамен

ВБ 2.5

Комп'ютерні технології в географії

3

залік

ВБ 2.6

Конструктивна географія

3

залік

ВБ 2.7

Географічна деонтологія

3

залік

Загальний обсяг вибіркових компонент:                                         23

 

Практична підготовка

 

 

П.01

Виробнича практика

9

залік

 

Атестація

9

 

ЗАГАЛЬНИЙ ОБСЯГ ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ                         90

               
  1. Форма атестації здобувачів вищої освіти

Атестація випускників освітньої програми спеціальності 014.03 Середня освіта (Історія), спеціалізація: Географія проводиться у формі здачі випускного екзамену: Географія з методикою навчання та у формі захисту кваліфікаційної роботи магістра з історії та завершується видачею документа державного зразка про присудження їм ступеня магістра із присвоєнням академічної кваліфікації: Магістр освіти та професійної кваліфікації: вчитель історії, вчитель географії.

Атестація здійснюється відкрито і публічно.

 

  1. Матриця відповідності програмних компетентностей компонентам освітньої програми
  1. Матриця забезпечення програмних результатів навчання (ПРН) відповідними компонентами освітньої програми

Затверджено на засіданні вченої ради історичного факультету Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини (протокол № 11 від 15 червня 2017 р.).

 

Керівник проектної групи (гарант освітньої програми):

Священко З. В. – доктор історичних наук, професор кафедри загальної історії.

Розробники:

Браславська О.В. – доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри географії та методики її навчання.

Скрипник О. М. – кандидат історичних наук, доцент кафедри загальної історії.