Як відомо, в Україні День Героїв Небесної Сотні відзначається 20 лютого на вшанування подвигу учасників Революції гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні. Саме 20 лютого 2014 року загинуло найбільше активістів Євромайдану.  Загалом революційні події зими 2013-2014 років забрали життя понад ста активістів Майдану. Окрім українців, жертвами режиму Януковича стали білоруси, вірмени та грузини. Усі вони увійшли до меморіалу борців за українську Незалежність – до Небесної Сотні.

Так, 19 лютого першокурсниками 12-ї та 13-ї груп під керівництвом кураторів Тетяни Родік та Антоніни Кукурузи було проведено Вечір-посвяту розстрілам на Майдані під гаслом: «Хто вмирає в боротьбі – в серцях живе повіки!».

Ведучими заходу виступили студент 12 групи Дмитритенко Дмитро та студентка 13 групи Фаренюк Тетяна. В рамках заходу було долучено студентів практикантів 42-ї групи (Федорова Марина, Балабай Аліна, Білокінь Андрій, Шевченко Інна) та учнів Уманської загальноосвітньої школи І – ІІІ ступенів №9.

Студенти разом із учнями вшанували пам’ять усіх тих, хто віддав своє життя заради кращого майбутнього, і запалили свічки пам’яті. Хуторянський Денис своїм авторським віршем не тільки розчулив аудиторію, але й закликав усіх до виготовлення власноруч символу пам’яті – карти України із зазначеними регіонами та фотографіями Небесної Сотні.

Студенти щиро вдячні за підтримку як старшокурсників так і вчительського колективу Уманської загальноосвітньої школи І – ІІІ ступенів № 9 за реалізацію запланованого вечора.

ДЯКУЄМО ГЕРОЯМ  НЕБЕСНОЇ СОТНІ! ЗА ТЕ, ЩО НЕ ПОШКОДУВАЛИ ЖИТТЯ ЗАРАДИ НАС З ВАМИ! ЗАРАДИ  НАШОГО МАЙБУТНЬОГО! СПАСИБІ ВСІМ, ХТО ВІДСТОЯВ МАЙДАН, ЗА ЯСКРАВИЙ ПРИКЛАД МУЖНОСТІ, СИЛИ ДУХУ, ЧЕСНОСТІ І ПАТРІОТИЗМУ!

Вірш Хуторянського Дениса, студента 12 групи історичного факультету, присвячений подіям Майдану:

Наче ще вчора вони посміхались,

Раділи хвилині, що щастям цвіте,

І разом з братами вони обіймались,

Не знаючи того, що лихо прийде.

Боролись за неньку, плекали надію,

І кров пролили за майбутнє зерно,

Так палко кохали незалежності мрію,

Закохані в волю колись ще давно.

Їх душі як човен самотній,

Що у море тривожно пливе,

Не шукаючи шлях зворотній,

Їхнє серце завжди живе.

Бо боролися, знали правду,

Будували нову країну,

Не приймаючи кляту владу,

Що робила із неї руїну.

Герої не вмирають ніколи,

Вічна пам’ять їм і повага,

Герої не вмирають ніколи,

Їхня зброя це хоробрість й відвага!