ІCТОРИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ ЗАПРОШУЄ НА НАВЧАННЯ!

ОГОЛОШЕННЯ


viber 2023 11 20 17 24 20 361 1 

 


viber 2023 11 20 17 24 20 361 1 

50

Наукова школа «Регіональні проблеми української історії»

Керівник: Кузнець Тетяна Володимирівна доктор історичних наук, професор.

1 Kuznec

Наукова школа здійснює науково-дослідну, науково-організаційну та науково-методичну діяльність відповідно до чинного законодавства України, статуту Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини, Стратегії розвитку університету, затверджених положень, перспективних та річних планів роботи.

Мета діяльності наукової школи реалізується у таких завданнях: оволодіння методологією наукового пізнання; підготовка науково-педагогічних кадрів; формування професійної готовності науковця до самостійної науково-дослідницької діяльності; поглиблене вивчення теоретичних та методологічних основ історичної науки; удосконалення оволодіння загальнонауковими емпіричними та спеціальними методами аналізу; реалізація спільної дослідницької діяльності за програмою керівника школи та під його керівництвом.

Дослідження здійснюються на основі цивілізаційної методологічної парадигми, яка дає змогу пояснити хід історії не тільки матеріальними, а й культурними, національними та ціннісно-смисловими чинниками. На основі соціокультурного та синергетичного підходів, з використанням антропологічної методології досліджуються регіональні аспекти української історії. Дослідники застосовують такі принципи наукового дослідження як історизм, єдність пізнання і самопізнання, науковості та об’єктивності, наступності, всебічності, міждисциплінарності, єдності історичного та логічного, ціннісно-смислової орієнтації та інші.

Основними завданнями наукової школи є формування потужного наукового потенціалу з докторів, кандидатів історичних наук, які виконують дослідження за напрямом школи, результати яких періодично публікуються у провідних фахових та зарубіжних виданнях.

Наукова школа бере початок з 2005 року. У 2007 році відкрито науково-дослідну лабораторію «Історичне краєзнавство Уманщини».

З 1992 року діє аспірантура зі спеціальності 07.00.01 Історія України. 13 жовтня 2015р. зареєстровано як всеукраїнське наукове видання збірник наукових праць «Уманська старовина».

У межах теми досліджуються такі актуальні питання як етнонаціональні особливості та міжетнічні і міжконфесійні трансформації в минулому українського суспільства. Акцент робиться на виявлені регіональних особливостей загальноісторичних процесів. Регіональний зріз української історії уможливлює посилення антропоцентризму, етнонаціоцентризму в дослідженні минувшини.

Дослідницькі завдання наукової школи реалізуються у трьох напрямах:

1) пошук, виявлення та вивчення нових історичних джерел регіональної історії, що сприяє доповненню джерельної бази історії України в цілому;

2) дослідження актуальних та маловивчених питань регіональної історії;

3) популяризація регіональної історії та залучення здібної молоді до її вивчення.

У складі наукової школи 12 осіб.

Склад наукової школи «Регіональні проблеми української історії»

Кузнець Тетяна Володимирівна - доктор історичних наук, професор

Кривошея Ігор Іванович - кандидат історичних наук, професор

Кривошея Ірина Іванівна - доктор історичних наук, професор

Бодров Юрій Іванович - кандидат історичних наук

Скус Ольга Володимирівна - кандидат історичних наук, доцент

Тацієнко Наталія Леонідівна - кандидат історичних наук, доцент

Тацієнко Віталій Сергійович - кандидат історичних наук, доцент

Перепелюк Ольга Максимівна - доктор філософії, викладач

Джагунова Олена Ігорівна - кандидат історичних наук, викладач

Чучалін Олександр Петрович - кандидат історичних наук, доцент

Мельник Ірина Вячеславівна - кандидат історичних наук, викладач

Янчук Михайло Михайлович - кандидат історичних наук, викладач

DSC 5329

Найвагомішими результатами є:

1. Висвітлення соціально-економічного, національно-культурного та духовного розвитку населення українських земель ХІХ – ХХ століть. Зокрема, досліджене повсякденне життя православного духовенства Київської єпархії та шляхти Правобережної України. Висвітлено національно-демократичні перетворення на Уманщині в 1917-1920 роках. Персоніфіковано національно-патріотичне підпілля на Уманщині першої половини ХХ ст.

2. Методом усної історії досліджується історія Уманщини. Видрукувано дев’ять томів усноісторичних матеріалів.

3. У плані вивчення джерел та формування джерельної бази регіональної історії досліджено щоденники Петра Курінного, опрацьовано 276 фонд ДАКО про діяльність початкових та середніх навчальних закладів Київської губернії ХІХ – початку ХХ ст.; систематизовано публікації про Уманщину на сторінках київських газет ХІХ ст.

4. Науковою новизною відзначаються дослідження таких аспектів регіональної історії як: культурно-просвітницька діяльність Уманського повітового земства, господарсько-економічна діяльність православних київських монастирів у ХІХ – на початку ХХ ст.; історична біографістика доповнена біограмами репресованої інтелігенції з Уманщини; джерелознавство історії України доповнене дослідженням щоденника П. Ф. Курінного; окремим предметом дослідження є селянство Уманського повіту в імперську добу; у персоналітичному вимірі представлена історія УДПУ імені Павла Тичини. Досліджується повсякдення різних категорій населення.

Публікації деяких висновків наукових досліджень у виданнях, що індексуються у наукометричних базах даних Scopus і Web of Science

1. Кузнець T., Періодичні видання кінця ХІХ – початку ХХ ст. про медичне обслуговування населення Уманщини. Емінак: науковий щоквартальник. 2019. № 4(28). С. 34 ‒ 45.

2. Kuznets T., Skus O. An archival and investigative case on Hryhoriy Tymofiyiv as a source on the history of repression during the 1930s. Skhidnoievropeiskyi Istorychnyi Visnyk. 2021. Issue 18, pp. 148 ‒ 155.

3. Кузнець Т. В., Скус О.В. Культурно-просвітницька діяльність Уманського земства у висвітленні газети «Киевлянин». Сторінки історії. 2020. № 50. С. 50‒63.

4. Кузнець Т. В. Землеробство в Уманському повіті за матеріалами київських губернських газет останньої чверті ХІХ – початку ХХ ст. Емінак. № 1 (37). Миколаїв, 2022. С. 46 – 59.

5. Кузнець Т. В., Опацький І. Ю. Колекції Петра Курінного в архівах Українського вільного університету та Української вільної академії наук: науковий потенціал джерел. Рукописна та книжкова спадщина України. 2022. Вип. 28. С. 159 – 172.

6. Kuznets T., Skus O. Політичні репресії проти польської інтелігенції на Уманщині у 20-30 рр. ХХ ст. Емінак: науковий щоквартальник, (2(30), 146-154.

7. Kuznets T. Суспільно-політична діяльність поляків Уманського повіту початку ХХ ст. у висвітленні газети «Киевлянин». Емінак: науковий щоквартальник, (4(40), 103-119.

8. Киридон А. М., Кузнець Т. В. Повсякденність православного духовенства (1920–1930-ті рр.): теоретико-методологічні зауваги. Сторінки історії. 2022 № 54. С.172-187.

9. Кривошея І. І., Кривошея Ір. І. «Місто на кордоні»: Умань – урбанізований простір міжетнічного компромісу (взаємодії) чи конфлікту? (1616 – 2018). Русин. 2019. №55. С.84 – 112.

10. Кривошея Ір. І., Кривошея І.І. Тестаменти козацької старшини другої половини XVII ст. як джерело історії повсякдення. Український історичний журнал. 2019. №5. С.147 – 166.

11. Кривошея Ір., Кривошея І., Українське повсякдення першої чверті XVIII ст. (на прикладі судової справи полкового судді стародубського Прокопа Силенка та купця Якова Ширая). Східноєвропейський історичний вісник. 2020. Випуск 14. С.19 – 27.

12. Кривошея І. Реєстр розподілу майна між спадкоємцями полковника гадяцького Федора Криницького (1678 р.). Емінак. 2020. №2 (30). С.9 – 20.

13. Кривошея І. Церква і монастирі у фунеральній культурі козацької старшини. Емінак. 2020. №3. С.32 – 42.

14. Кривошея Ір., Кривошея І. Реєстр тестаментів козацької старшини XVIII ст. Український історичний журнал. 2022. Число 2. С.151 – 174.

15. Кривошея І. Жіночі тестаменти родин козацької старшини XVII – XVIII ст. Емінак. 2022. №1 (37). С.7 – 24.

16. Tatsiyenko N. (2019). Селянство Уманського повіту у революційних подіях 1905-1907 рр. Емінак: науковий щоквартальник, (2(26), 56–65.

17. Tatsiyenko V. Tatsiyenko, N. The Orthodox parish clergy’s role in the peasant reform implementation in 1861 (based on Kyiv huberniya materials). Східноєвропейський історичний вісник. 2021. №18, С. 55–63.

18. Kutsenko S., OpatskiyI., & PyzhianovaN. (2019). «Нічого в житті не зрікаюсь» (життєвий шлях та інтелектуальна біографія Ольги Діденко). Емінак: науковий щоквартальник, (4(28), 100–108.

19. OpatskyiI. (2021). Етнографічні дослідження Хрисанфа Ящуржинського на Уманщині (1911-1923). Емінак: науковий щоквартальник, (4(32), 81–91.

20. Сокирська В. В., Чучалін О. П., Українська промисловість 1920-х рр. як складова єдиного народногосподарського комплексу СРСР. Сторінки історії: збірник наукових праць. 2019. Вип. 48. С. 97–108.

21. Panchenko Svitlana, Chuchalin Oleksandr et al. Topical Issues in the Field of Religious Tourism. Current Challenges. Journal of Environmental Management and Tourism, v. 13, n. 2, p. 507-514, mar. 2022.

22. Sokyrska V., Chuchalin O. Kyiv eparchy within soviet russian anti-religious policy in the 1920s. Східноєвропейський історичний вісник. 2019. №13, С. 125–135