КРУЦ ВОЛОДИМИР ОПАНАСОВИЧ – (23 листопада 1938, місто Київ – 4.10.2014, село Легедзине) — археолог, фахівець у галузі первісної археології України. Кандидат історичних наук (1974 р.).

Народився у Києві. Закінчив історичний факультет Київського університету (1962 р.). З того ж року працює в Інституті археології АН УРСР, з 1981 року — старший науковий співробітник. З 1981 р. веде дослідження найбільшого з поселень-гігантів трипільської культури, залишки якого розташовані поблизу Тальянок на Черкащині. Сама назва «поселення-гіганти» вперше з’явилася у працях Володимира Круца. Тому його по праву слід вважати хрещеним батьком Трипільського Ренесансу саме у визначенні масштабу поселень наших предків.

З 1990 р. керує роботою Трипільської експедиції Інституту археології. У різні роки керував на новобудовах роботою Бортницької та Поліської експедицій з виявлення пам'яток різних епох, зокрема, доби енеоліту, бронзи та скіфського часу. Автор близько 90 друкованих праць, у тому числі п'яти особистих і колективних монографій.

З 2006 р. він керує археологічною практикою на історичному факультеті УДПУ імені Павла Тичини під час літніх експедицій. Сотні вдячних студентів-істориків пам’ятають світле ім’я свого вчителя і наставника.

Лауреат Державної премії України у галузі науки і техніки 2002 р. за цикл праць «Давня історія України» та «Етнічна історія давньої України».

Брав активну участь у охороні пам'яток історії і культури, зокрема був одним з ініціаторів і організаторів створення Державного заповідника «Трипільська культура» в Черкаській області.