День скорботи і вшанування пом’яті жертв війни́ — день пам'яті в Україні. Відзначається щорічно 22 червня, у день початку німецько-радянської війни, яка забрала життя кожного п’ятого українця, принесла біду в кожну українську оселю і завдала матеріальної шкоди нашій країні, яку народ повертав до тями післявоєнними роками.

22 червня 1941 р. о 4.00 ранку Йоахим фон Ріббентроп вручив меморандум радянському послу у Берліні В. Деканозову, в якому чітко виклав причини німецького нападу. Якими ж вагомими були причини, щоби знищити мільйони українців? На превелику жалобу в бувшій «супердержаві» СРСР цей доленосний документ ніколи не оприлюднювався. А учасники німецько-радянського кровавого протистояння протягом цілих 1418 днів поступово помирали від страшних фізичних і моральних ран, так і не довідавшись при житті хто ж розстріляв їх щасливе майбутнє, знищив сім’ї, спалив квітучі українські села, зруйнував міста. Тому і виникла нагальна потреба від вдячних поколінь вшанувати пам'ять всіх, хто віддав саме найдорожче, своє життя, для перемоги над нацизмом.

День скорботи і вшанування пом’яті жертв війни́ встановлено в Україні «…з метою всенародного вшанування пам'яті синів і дочок українського народу, полеглих під час Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років, їх подвигу та жертовності … на підтримку ініціативи громадських організацій ветеранів війни, праці, Збройних Сил і жертв нацистських переслідувань…» згідно з Указом Президента України «Про День скорботи і вшанування пам'яті жертв війни в Україні» від 17 листопада 2000 р. № 1245/2000.

У поминальній церемонії викладачів і студентів університету, яка відбулася біля Вічного Вогню, взяла участь і делегація від історичного факультету на чолі з деканом, професором Анатолієм Карасевичем. У складі, заступника декана з профорієнтаційної роботи Ігоря Опацького і методиста заочної форми навчання Ольги Макаренко.