Переоцінити роль поетичного слова в процесі виховання особистості неможливо.  Сама поезія – це неповторність. У неповторності одна особистість виявляє себе, а інша шукає відповіді на свої питання. Шукає однодумців чи опонентів. Ритміка поетичного слова, його образність, мелодійність, згусток енергії покликані бути золотим ключиком до душі, будити її чуттєвість і спонукати до роздумів.

В далекому 2013 році, студенти, що мали хист до поетичного слова і ті, що були любителями-слухачами зібрались воєдино, саме так виникла літературна студія на базі історичного факультету, яка пізніше дістала назву «Поетична Кліо».

Здавалося б... історики, прагматичні знання яких визначені хронологією, які з-поміж навіть сентиментальних історій вишукують знання про минуле. Історики... і раптом – лірика. Що ж це діється, чи таке можливе? Вочевидь це реальність яка не потребує пояснень. А якщо пояснювати, то можна сказати тільки одне: духовно багата особистість завжди прагне щось віддати. І тому на аркуш ллються слова, що вражають чуттєвістю.

Саме, сім років тому на історичному факультеті з’явилася студія «Поетична Кліо». Дехто кепкував, буцім-то «не на тому полі вродило» і, що це ненадовго. Мабуть тому, що не знали однієї простої істини – коли за справу беруться історики, то для цього у них є вагомі підстави. Але були і такі, що вірили. І таких оптимістів, як показав час, було значно більше, ніж песимістів. Та і чинники для цього були. На той час на факультеті вже діяла стихійно створена поетична група, яка при нагоді заслуховувала творчі роздуми і поетичні доробки. Це – Юлія Похолюк, Олена Бугай, Ярослав Ткаченко, Дмитро Безверхній, Андрій Коряк, Марія Пащенко та ряд інших. Саме Юлі Похолюк і доручила юна творча громада стати першим очільником «Поетичної Кліо».

Іноді запитують – чому саме Кліо? У грецькій міфології Кліо – одна із дев’яти олімпійських Муз – Муза, яка славить. З часів еллінізму Кліо вважалась музою історії. На геркуланській фресці вона тримає розкритий папірус. Поряд із нею корзина із сувоями рукописів. Мабуть символічна назва не лишень вказувала на професійне творче кредо молоді, але і перспективні добірки віршів, які повинен був побачити критичний електорат і повірити в їхнє задумане.

За названий період на засіданнях літературної студії побувало десятки молодих митців слова, гостей з інших факультетів та міст україни, видано чотири збірки поетичних і прозових роздумів, проведено десятки тематичних засідань.

В свою чергу, студія виступила організатором таких мистецьких заходів в Умані, як «Мистецькі грані» (2014), «Мистецький фронт» (2014, 2015), а також презентацій в Умані нових книг відомих поетів – Дмитра Лазуткіна (2015), Вікторії Дикобраз (2015). Учасники студії брали участь у презентації збірок Анатолія Карасевича «Пам'ять», «Філософія війни», «Нерв», «Душа».

Як результат побаченого, передуманого і усвідомленого у нових барвах світовідчуття і світобачення, з’являється другий віршований сувій «Поетична Кліо». В цей час у традицію входять «квартирники» – періодичні засідання творчої молоді за кавою чи чаєм при обговоренні нових оригінальних видань поетичного бомонду України, ювілеїв відомих поетичних корифеїв в історії віршованого слова України. На «квартирники» запрошувалися очільники факультету, які охоче ділилися своїм віршованим баченням більш дорослих державних проблем. Зʼявилася думка видати до першого п’ятирічного ювілею нову збірку і назвати його «Квартирник», бо, як кажуть у народі, Бог любить трійцю.

Поява третьої ювілейної збірки «Поетична Кліо», яку, як і мріяли під час оригінальних тематичних посиденьок, назвали «Квартирник». Презентація його почалася 9 листопада 2017 року о 17:30, рівно через п’ять років, секунда у секунду, відлік від тієї чарівної миттєвості, як приголомшений світ на мить призупинився… Бо народилося на історичному факультеті це незвичайне джерело талантів і таємничого шарму «Поетична Кліо». Плід творчості молодих та амбітних студійців викликав неперевершений успіх, а презентація збірки «Квартирник», влаштована другою очільницею студії Оленою Бугай, відтіняла почуття та емоції зібрані воєдино.

Засідання студійців під назвою «Поезія війни: про захисників, війну, любов» мало мотив сили, міці та незламності слова, піднесеного духу і вдячності нашим захисникам. Студійці декламували авторські вірші присвячені солдатам, нашим захисникам вітчизни, Батьківщині та болісним сторінкам війни в нашій історії.

Наразі, готується до друку наступна, четверта за ліком збірка поетичного слова студійців, під назвою «#КОЛЬОРОВІ», що надасть можливість познайомитися з новими авторами – студентами історичного факультету різних курсів, різних за характером і темпераментом, володарів того таємничого і чуттєвого поетичного слова.

Студійці щороку збираються, для вшанування безсмертного генія слова, світоча українського народу Тараса Шевченка. Вірші, які декламують студенти, наповнені словом Великого Кобзаря яскраво відображають волелюбні настрої українського народу, вчать кожного з нас мислити і діяти, боротися і перемагати! Пронизані любов'ю до України та прагненням зробити гідним життя свого народу, із глибини минулого звучать невмирущі слова Тараса і сьогодні, коли ми будуємо свій власний дім – вільну, незалежну, демократичну державу.

Частим гостем засідань студії є професор Анатолій Карасевич, не лише декан історичного факультету, а й поет! Він завжди радо підтримує «Поетичну Кліо», допомогає у здійсненні задуманих планів, ділиться своєю творчістю і досвідом.

Кожного року склад студії оновлюється – її залишають випускники, а їм на зміну приходять юні любителі поезії. Студійці радо приймають  в свою родину нових молодих поетів та любителів літератури, які приємно дивують своєю творчістю, думками та новими ідеями. Вечори літературної студії завжди насичені  теплотою, щирими історіями, словами, що залишають теплий відгомін у душі кожного, і звісно запашними ароматами кави.

    За філіжанкою гарячої кави студенти розповідають  цікаві історії, ділиляться своєю творчістю та читають  вірші улюблених авторів:  Ліни Костенко, Сергія Жадана, Юрія Іздрика, Андрія Малярика та багатьох інших. Учасники засідання обмінюються своїми враженнями від прочитаних новинок сучасної зарубіжної і української літератури, обговорюють  і дискутують  над різними питаннями.

Якщо ви досі не знаєте, що почитати на карантині, у зв’язку з поширенням COVID-19, члени студентської літературної студії підготували декілька рекомендацій для вас!

Ліна Костенко «Записки українського самашедшого»;

Іда Фінк «Подорож»;

Леся Романчук «Лицарі любові і надії»;

Серія книг Світлани Алексієвич «Голоси Утопії»;

Джордж Орвелл «1984»;

Василь Шкляр «Залишенець»;

Василь Шкляр «Маруся»;

Олена Печорна «Грішниця»;

Сергій Жадан «Життя Марії»;

Рей Бредбері «451 градус за Фаренгейтом»;

Еріх Марія Ремарк «Три товариші»;

Олексій Чупа «Бомжі Донбасу»;

Михайло Пантич «Якщо це любов. Читати о четвертій годині ранку»;

Володимир Шовкошитний «Кров-свята»;

Джон Фаулз «Колекціонер»;

Люко Дашвар «Мати все»;