Пам’яті Андрія Кизило, учасника російсько-української війни, героя України, майора ЗСУ, позивний «Орел», який загинув 29 січня 2017 р. на сході України присвячується цей вірш:

«ОРЛИ» НЕ ПОМИРАЮТЬ

Цей воїн з Умані як зірка в небі пролетів,

Лишивсь навіки в пантеоні кіборгів на тлі.

Він правди світ спасав - так традиційно рід волів,

Щоб мудрість знов була на тій розстріляній землі.

Загинув він в день героїчного єднання в долі Крут,

Бо і тоді на паперть стала незалежність України.

Невже не можуть у Кремлі свій розгрібати власний бруд?

Кому знов гріють руки непотрібні людям війни?

І звичні постріли, Герою, в синє небо каяття -

І дань остання на алеї Слави побратимів-друзів.

І саме тут ти починаєш розуміти сенс свого буття,

Як ніби з ними був на тій политій кров’ю смузі.

Спасибі воїне! Ти шлях мільйонів нині повторив,

І загострив проблеми східні, що до мудрості стежками.

Ти у миттєвості Вкраїни, як спалах вічності прожив,

І упокоївся у звані воїна і в пам’яті навіки з нами.  

КАРАСЕВИЧ АНАТОЛІЙ, Збірка «Філософія війни»