Кожного року перший курс історичного факультету УДПУ імені Павла Тичини завершує річний навчальний цикл археологічною практикою. Студенти її чекають з нетерпінням, як один із вагомих чинників - взнати про своїх однокурсників, як особистості, ті характерні риси їх характеру, які об’єднають і згуртують колектив на наступні навчальні роки. Про це розповідають вони опісля і будують, згідно набутого досвіду, свою звітну інформацію про наявні археологічні навички.
Але поза всякі емоції і враження – майбутніх істориків, насамперед, як магнітом притягує до пізнання невідомих сторінок із таємничої минувшини ще не до кінця вивченої цивілізації трипільців. А саме головне, що вивчають вони цей таємничий і героїчний народ на найбільшому із відомих на сьогодні у світі поселень, відкритому у минулому столітті у селі Легедзине.
Швидко пролітають насичені розкопом дні. А завершується вона цікавими сценаріями, у центрі яких є посвята у археологи. Описати цей обряд непросто, бо там присутні і слова клятви археолога, символічний поцілунок лопати, як основного знаряддя праці на розкопах, частування тих, хто бере участь в ініціації трипільським напоєм із польових трав, різноманітні гумористичні сцени із життя наших славних предків, пісні біля вогнища, обмін думками і прогнози на майбутнє. Але самию подію цікавим символічним елементом є вручення пам’ятної медалі у вигляді підвіски із кусочка древньої посуди на шию, уже після проголошення клятви, новоспеченому археологу. Мабуть це місці із святкового і урочистого сценарію вони запам'ятають на все життя.
Жодного завершення практики і підведення її попередніх підсумків не проходить без керівництва Інституту Археології НАН України, завідувача архелогічною практикою, Олексія Корвіна-Піотровського, кандидата історичних наук, старшого наукового співробітника відділу археології енеоліту, декана історичного факультету УДПУ імені Павла Тичини, професора Анатолія Карасевича і директора Державного історико-культурного заповідника «Трипільська культура» В’ячеслава Чабанюка. На заключному дійстві присутні керівники польової практики, наукові співробітники Інституту Археології, викладачі історичного факультету, студенти старших курсів.