25 квітня 2024 р. на історичному факультеті Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини відбулася Всеукраїнська наукова конференція «Краєзнавчі та історико-біографічні студії в сучасній Україні». Учасниками заходу були 99 осіб, серед яких науково-педагогічні працівники та науковці, а також здобувачі вищої освіти усіх рівнів. Метою наукового заходу було осмислення теоретико-методологічного інструментарію здійснення краєзнавчих та історико-біографічних досліджень, узагальнення досвіду та популяризація напрацювань у галузі краєзнавства та історичної біографістики, обговорення нових підходів до оцінок історіографії та джерельної бази наукових студій, узагальнення та використання європейського і світового досвіду розвитку нової соціальної історії, сімейної історії, жіночої історії, історії повсякдення.

Співорганізаторами конференції виступили: Державна наукова установа «Енциклопедичне видавництво» (м. Київ), Чорноморський національний університет імені Петра Могили (м. Миколаїв), Черкаська обласна організація Національної спілки краєзнавців України, Державний історико-архітектурний заповідник «Стара Умань».

З вітальними словами до учасників конференції звернулися: доктор педагогічних наук, професор, проректор з наукової роботи Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини Тетяна Годованюк; кандидат історичних наук, професор кафедри історії України, в. о. декана історичного факультету Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини Ольга Скус; доктор історичних наук, професор, директор Державної наукової установи «Енциклопедичне видавництво» Алла Киридон; доктор історичних наук, професор, голова Черкаської обласної організації Національної спілки краєзнавців України, проректор з гуманітарно-виховних питань Черкаського державного технологічного університету Валентин Лазуренко.

Модератором заходу виступила доктор історичних наук, професор, в.о. завідувача кафедри історії України Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини Тетяна Кузнець.

З доповідями на пленарному засіданні виступили: доктор історичних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України, директор Державної наукової установи «Енциклопедичне видавництво» (м. Київ) Алла Киридон; доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри історичної та громадянської освіти Інституту післядипломної освіти Київського столичного університету імені Бориса Грінченка Оксана Салата; доктор історичних наук, доцент, доцент кафедри історії факультету соціології і права Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», старший науковий співробітник науково-дослідного відділу історії Києво-Печерської лаври та музейництва Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» Антоніна Кізлова; кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри культури, методики навчання історії та спеціальних історичних дисциплін історичного факультету Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського Анатолій Войнаровський; доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри всесвітньої історії історичного факультету Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського Олег Мельничук; кандидат історичних наук, професор, в.о. завідувача кафедри всесвітньої історії та методик навчання Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини Ігор Кривошея; начальник відділу забезпечення збереженості та обліку фонодокументів Центрального державного аудіовізуального та електронного архіву (м. Київ) Людмила Касян; кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри української літератури, українознавства та методик їх навчання факультету філології та журналістики Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини Тетяна Лопушан; аспірант Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини Владислав Яшин.

За матеріалами конференції буде підготовлено випуск наукового журналу «Уманська старовина».

Безперечно, актуальність утвердження людиноцентризму в українській історії підвищує необхідність такої наукової конференції, тому її учасники наголосили на необхідності продовження традиції проведення краєзнавчих конференцій, що дозволяють об’єднати зусилля науковців, викладачів, краєзнавців з вивчення історії України.