Конститу́ція — основний державний документ (закон), який визначає державний устрій, порядок і принципи функціонування представницьких, виконавчих та судових органів влади виборчу систему, права й обов'язки держави, суспільства та громадян.

Залежно від того, як об'єктивно виражена воля законодавця, розрізняються дві групи конституцій: писані й неписані. Писані конституції складені у вигляді юридичних документів, та в свою чергу поділяються на кодифіковані (як єдиний акт у систематизованій формі впровадження) та некодифіковані (як сукупність кількох документів). Більшість держав світу, в тому числі Україна, має писані кодифіковані конституції. Прикладами некодифікованих конституцій є конституції Ізраїлю та Швеції. Неписані конституції становлять рідкісний виняток. До них умовно можна віднести конституції Великої Британії, Нової Зеландії та Канади, де крім писаних документів є й неписані (конституційні звичаї, судові прецеденти, традиції тощо).

Конституція Індії

 Найдовшою серед усіх писаних Конституцій суверенних держав світу є  Конституція Індії, яка містить 444 статті у 22-х розділах, 12 доповнень і 118 поправок. Найкоротшими конституціями є Конституція США (7 статей та 27 поправок) та Конституція Монако, що налічує 10 розділів із 97-и статей.

Деякі найвідоміші стародавні юридичні кодекси включають Кодекс Ліпіт-Іштар Ісіну, Закони Хаммурапі Вавилонії, Кодекс Хіттіта, Ассирійський кодекс та Мозаїчне право. Арістотель (бл. 350 р. до н. е.) був одним із перших в історії людства, хто зробив формальний поділ між звичайним законом і конституційним правом, заснувавши ідеї конституції та конституціоналізму та спробувавши класифікувати різноманітні форми конституційного управління. Римляни вперше кодифікували свою Конституцію 450 р. до н. е., назвавши її Закони Дванадцяти таблиць. Вони діяли як низка законів, до яких час від часу вносились поправки.

Правда Ярослава, спочатку складена Київським князем Ярославом Мудрим, була надана Великому Новгороду близько 1017 р., а 1054 р. була включена до Руської Правди, що стала законом для усієї Київської Русі. Вона збереглася лише у пізніших виданнях XV ст. Найдавнішою писаною Конституцією серед тих, що досі чинні у суверенній державі, є Сан-маринська. Конституція Сан-Марино написана латинською.

 

 

Перша сторінка Конституції Сан-Марино

Конституція Пилипа Орлика — договір гетьмана  Війська  Запорозького Пилипа Орлика  зі старшиною та козацтвом (від усієї старшини та козацтва конституцію Орлика підписав кошовий отаман Кость Гордієнко), який визначав права і обов'язки усіх членів Війська. Укладений 1710 р. Затверджений шведським королем Карлом XII. Написаний латиною і староукраїнською. Складається з преамбули та 16 статей. За оцінкою українських істориків є однією з перших європейських конституцій нового часу. Чинності не набула, оскільки була написана в умовах вигнання.

Бендерська Конституція гетьмана Пилипа Орлика

Конституція Української Народної Республіки (Статут про державний устрій, права і вільності УНР) — основний закон УНР, прийнятий Центральною Радою  29 квітня  1918 р., в останній день існування Центральної Ради. У Конституції наголошувалось, що вся влада в УНР «походить від народу», а її верховним органом мають стати Всенародні збори. Конституція утверджувала принцип верховенства парламенту, тобто парламентську республіку, проте не розкривала питань власності, кордонів, мови, державних символіки тощо.

Чотири Конституції Радянської України були політичними документами і розроблялися спершу в ідеологічних відділах ЦК КПРС. Враховуючи це, а також статус квазі-держави, якою була Україна, дані конституційні акти з великим застереженням можна віднести до групи основних законів держави. Конституція Української Соціалістичної Радянської Республіки  10 березня 1919 р., 15 травня Конституція Української Соціалістичної Радянської Республіки 1929 р., Конституція Української Радянської Соціалістичної Республіки 30 січня 1937 р., Конститу́ція (Основний Закон) Украї́нської Радя́нської Соціалістичної Республіки 20 квітня 1978 р.

Обкладинка і титульний лист Конституції 1937 р.

 Нинішня Конститу́ція Украї́ни — Основний Закон України, який ухвалений 28 червня 1996 р. на 5-й сесії Верховної Ради України 2-го скликання, набрав чинності з дня її прийняття. На згадку про прийняття Конституції в Україні щорічно святкується державне свято — День Конституції України.

Чинна Конституція України складається з 14 розділів. 166 статей зібрані в 13 розділів, а розділ ⅩⅤ містить 16 перехідних положень. Тексту Конституції передує Преамбула.

28 червня 1996 р. о 9 год 18 хв. після 24 годин безперервної роботи Верховна Рада України прийняла і ввела в дію Конституцію України («за» проголосували 315 народних депутатів). Після прийняття Конституції України Президент скасував свій указ про проведення всеукраїнського референдуму.

Починаючи з 2003 р. політичні сили Віктора Януковича та Леоніда Кучми ініціювали конституційну реформу, суть якої полягала в ослабленні влади президента й передачі Верховній Раді права на формування уряду України. Опозиційні сили Ющенка та Тимошенко — рішуче виступали проти цієї реформи, оскільки були впевнені у перемозі свого кандидата на президентських виборах 2004 р. 30 вересня 2010 р. Конституційний Суд України скасував дію конституційних реформ, що були прийняті у 2004 р. З цієї дати знову діяла Конституція 1996 р. 1 лютого 2011 р. Верховна Рада України прийняла Закон України № 2952-VI «Про внесення змін до Конституції України щодо проведення чергових виборів народних депутатів України, Президента України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів», попередньо схвалений Верховною Радою України 19 листопада 2010 р. Закон набрав чинності 4 лютого 2011 р.

Конституція України, яка була прийнята у 1996 р., змінювалася 8 разів. Ще 8 законопроектів про зміни до Конституції були попередньо схвалені, але не прийняті у цілому як закони або ветовані Президентом.

Але не дивлячись на ряд змін і поправок від 2 березня 2014 р. є чинною Конституція України, яка була прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р., із змінами і доповненнями, внесеними законами України № 2222-IV від 8 грудня 2004 р., № 2952-VI від 1 лютого 2011 р., № 586-VII від 19 вересня 2013 р. і № 742-VII від 21 лютого 2014 р.

Шановна громадо історичного факультету!

Вітаємо всіх Вас з державним святом українського народу – Днем Конституції України. Давайте разом формувати вільне, справедливе, солідарне суспільство, потужну та заможну державу Україну, що побудована на основах європейської демократії. Від усієї душі бажаємо Вам міцного здоров'я, довгих років життя у правовій державі, миру та добробуту, звершення усіх планів заради світлого майбуття рідної України!