Щоб мова тобі повністю відкрилася,

                                                                           маєш бути залюбленим у неї.

                                                                                                                     Олесь Гончар

      Зустрічі літературної студії історичного факультету «Поетична Кліо» вже стали доброю традицією факультету. В засіданні взяли участь студенти І-ІV курсів.
    За філіжанкою гарячої кави студенти розповідали цікаві історії, ділилися своєю творчістю та читали вірші улюблених авторів: Ліни Костенко, Сергія Жадана, Юрія Іздрика, Володимира Ярославського. Учасники засідання обмінювалися своїми враженнями від прочитаних новинок сучасної української літератури, обговорювали і дискутували над різними питаннями.




Увесь наш світ – це жовте поле,

Серед якого квіти є.

Ромашки, айстри кольорові,

Над ними небо голубе

Та вже злетіли чорні хмари,

І поля жовтого нема.

Якісь небесні темні чари

Жорстоко вбили як чума.

Ідеш ти полем, мов самотній,

І де ті квіти золоті?

А день вже не такий спекотний

Бо тане в прикрій мерзлоті.

Але ти йдеш серед руїн блаженних,

І відчуваєш десь тепло,

Серед померлих нескінченних

Шукаєш в темноті добро.

І ось, пройшовши шлях далекий,

Знайдеш цю айстру золоту

Тоді і сонце встане легко

Поборить вічну мерзлоту.

Ти скажеш: "Вдячний тобі, доле,

За те, що ти у мене є...»

(Юрченко Вікторія, студентка І курсу)