На історичному факультеті 22 грудня 2021 р. відбулася презентація колективної монографії «Умань. (Не)знані історії міста». Це видання є спробою показати минуле Умані, виходячи за межі «великих історій» міста, фокусуючись на локальних та індивідуальних досвідах. Водночас це спроба помістити Умань в ширший контекст імперій та держав, до яких місто належало століттями, і міцніше вписати його в контексти багатоетнічного в минулому регіону Східної Європи. Це вагомий результат проєкту «ReHERIT: спільна відповідальність за спільну спадщину», що реалізовувався Управлінням охорони історичного середовища Львівської міської ради, Центром міської історії м. Львів, Лабораторією міського простору та Відділом культури Уманської міської ради. Проєкт тривав упродовж 2018 – 2021 рр. за фінансового сприяння Європейського Союзу.

Учасниками проєкту в рамках різних активностей були викладачі історичного факультету, які поділилися своїми враженнями з аудиторією. Зауважимо, що в проєкті також працювали співробітники Уманського краєзнавчого музею та Державного історико-архітектурного заповідника «Стара Умань».

Координатор уманської частини проєкту Людмила Гекалюк запрошувала студентів активно долучатися до різних проектів, що покликані актуалізувати історико-культурну спадщину, з метою розвитку інфраструктури культури, туризму та бізнесу. Вона зазначила зокрема, що результати проекту ReHERIT розміщені на Порталі культурної спадщини та доступні для усіх зацікавлених: https://reherit.org.ua/spadshhyna/

Координатор проєкту «ReHERIT: спільна відповідальність за спільну спадщину» Ірина Мацевко у своїй презентації про процес створення книги зазначила, що видання містить 10 розділів, які відкривають нові бачення відомих сторінок минулого міста Умані й акцентують увагу на малознаних історіях міста та його спільтнот. На її переконання, феномен Умані – в історіях відомих людей, різні памʼяті та спадщини в сучасному періоді його розвитку.

Професор кафедри всесвітньої історії та методик навчання Ігор Кривошея, який координував науково-дослідницьку частину проєкту по Умані, зауважив, що це був новий та цікавий досвід роботи у великому колективі науковців, які працюють у різних країнах світу, та краєзнавців. Адже нова книга про Умань розповідає про взаємини міста і влади в різні періоди, про модернізаційні процеси, міську культуру як взаємодію різних спільнот та інституцій, про те, чим є віра і релігія в місті на пограниччі, про феномен міста через історії відомих людей, про ті зміни, які принесли в місто дві світові війни, про різні пам'яті і спадщини в сучасному місті. 

Доцент кафедри всесвітньої історії та методик навчання Ольга Барвінок розповіла про свою роботу над науковою частиною проєкту в рамках активності «Дослідження місць і обʼєктів спільної спадщини в Умані». Вона зазначила, що досвід дослідження памʼяток і спроби створення цікавих текстів про них є неоціненним, оскільки розширює рамки сприйняття та осмислення міського простору.

Доцент кафедри історії України Ігор Опацький подякував організаторам та учасникам проєкту за можливість долучитися до його реалізації та розповів про особливості підготовки матеріалів про відомого музейника Петра Курінного.

Над іншою частиною проєкту по розробці туристичних маршрутів Уманню, а особливо нині популярними і цікавими для туристів і гостей міста місцями єврейської спадщини також працювала доцент кафедри всесвітньої історії та методик навчання Зоя Возна.

Наприкінці заходу один із координаторів пректу в Умані, співавтор книги професор Ігор Кривошея провів вікторину, в ході якої переможці отримали цінні призи – книгу «Умань. (Не)знані історії міста», навчальну гру-подорож Уманню, туристичну карту міста із зазначенням історичних обʼєктів.

У заключному слові декан історичного факультету проф. Зінаїда Священко подякувала учасникам проєкту й авторам нової монографії про Умань, а також зазначила, що краєзнавчі дослідження є важливими.  Ця публікація про неймовірно цікаве і складне минуле Умані, яке є великим культурним капіталом для сучасного і майбутнього міста.