З метою підвищення рівня патріотичного виховання студентської молоді та відвідування об’єктів культурної спадщини студенти 22 групи історичного факультету здійснили подорож до одного  з найгарніших міст Європи, центральна частина якого має статус спадщини ЮНЕСКО, міста, яке протягом століть будували найкращі архітектори з цілої Європи – до древнього Львова. Супроводжував студентів куратор групи Ігор Опацький. Поїздка стала можливою завдяки підтримці ректора університету Олександра Безлюдного, голови профспілки університету Олександра Осадчого та декана історичного факультету Тетяни Кузнець.

  З 23 до 27 вересня студенти поринули у вир цікавої та дивовижної, насиченої яскравими подіями та знаменитими постатями історії Львова. За цей час вдалося  ознайомитися з чудовими зразками української, польської, вірменської, єврейської, німецької, австрійської та інших культур.
  Розпочалося знайомство зі Львовом з його серця – площі Ринок. Кожна з будівель захоплювала і вражала. Особливо  -  міська ратуша з її центральною баштою, оточена чотирма фонтанами з скульптурами грецьких богів.
Після міської ратуші студенти потрапили до дивовижного пам’ятника архітектури епохи Відродження – Італійського дворика. Сьогодні на території дворика відбуваються джазові фестивалі, покази фільмів, зустрічі з діячами мистецтв.


Пам’ятка архітектури кінця ХІХ століття, яка входить до переліку найкрасивіших театрів Європи – Львівський театр опери та балету імені Соломії Крушельницької – стала наступною на нашому шляху. Театр, побудований у стилі псевдоренесансу, щедро удекорований як ззовні, так і з середини не міг не зачарувати.




Вірменський собор Успіння Пресвятої Богородиці, Домініканський костел, єдина пам'ятка готики у Львові  - Латинський кафедральний собор Успіння Пресвятої Богородиці, каплиця Боїмів зі скульптурою Ісуса Христа Скорботного, Успенська православна церква, в якій було висвячено Петра Могилу, львівська «статуя свободи», вражаючі будинки «австрійської» частини міста, львівський університет – далеко не повний перелік об’єктів, які ми відвідали. А захоплююча розповідь екскурсовода доповнила враження від пам’яток.








Вразили студентів і музеї Львова. Одна з найбільших перлин міста - Музей народної архітектури та побуту. Музей був створений у 1971 році з метою порятунку пам'яток дерев'яної архітектури, предметів побуту і зразків народного мистецтва усіх історико-етнографічних груп Західної України, що сформувались наприкінці XIX - початку XX століття. Це Бойківщина, Лемківщина, Гуцульщина, Волинь, Поділля, Полісся, Буковина, Покуття, Закарпаття і Львівщина. Кожній з них присвячений окремий сектор - мікросело, де поряд з житловими будівлями знайшли своє місце господарські, виробничі, сакральні. Студенти на території музею мали нагоду вбратися в національний одяг, ознайомитися з умовами життя українців кінця ХІХ – посатку ХХ століття, відвідати діючі церкви та скуштувати страви народної кухні.




Не були б ми істориками, якби не відвідали історичні музеї. Експозиція відділу «Історичні коштовності» Львівського історичного музею вражала коштовними  інтер’єрами та дорогоцінними експонатами, але найбільше запам’яталася прослуховуванням мелодії за допомогою музичної скриньки „Symphonion“ кінця  ХІХ століття. Далі на нашому маршруті був унікальний музей, який не має аналогів в Україні – Арсенал. Також ми ознайомилися з іншими експозиціями Львівського історичного музею.




Особливе місце в нашій екскурсії посів музей-меморіал жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького» розташований у приміщенні тюрми, де розміщувалися каральні органи трьох окупаційних влад: польської, радянської та німецької. Це перший в Україні музей-в’язниця.


Також у Львові ми відвідали пам’ятники відомим історичним діячам: Тарасу Шевченку, королю Данилу Галицькому, Адаму Міцкевичу, Івану Франку, митрополиту Андрею Шептицькому, художнику Никифору Дровняку та багатьом іншим.

  Глибоко закарбувалася в пам’яті вистава Ореста Огородника «Останній гречкосій», яку ми відвідали у театрі імені Марії Заньковецької. Проблематика п’єси  виходить за межі однієї родини, однієї сім’ї.  Тема зачіпає поняття, які формують національну свідомість та ідентичність кожного з нас. Мова йшла про землю, як символ нації, землю, як складову формування держави та державності. Це була історія про нас самих, про те, що ми робимо коли відключається серце і душа, а прорахунок та гроші стають нашими поводарями.
  Побували студенти-історики і на одному з найвеличніших європейських некрополів – Личаківському кладовищі, заснованому у 1786 році. Тут від перших років його заснування ховали відомих діячів культури, мистецтва, науки, а також адміністративну еліту столиці Королівства Галичина і Лодомерія. Серед відомих постатей, похованих на території кладовища: легендарна оперна співачка Соломія Крушельницька; композитори Володимир Івасюк, Станіслав Людкевич, Ігор Білозір, один з найбільших істориків України Іван Крип´якевич,  письменник Іван Франко та багато інших.
  Це далеко не повний перелік об’єктів, які ми відвідали. Ще були Високий замок,  львівська галерея мистецтв, розгорнута у палаці Потоцьких з залами античного та європейського мистецтва; знаменитий Будинок вчених, із яким пов'язано немало подій наукового, громадсько-політичного і творчого життя України; 3D кінотеатр; відомі львівські кав’ярні, майстерня шоколаду та безліч інших.

Учасники подорожі до Львова щиро вдячні адміністрації університету в особі ректора професора Олександра Безлюдного та голови профспілки доцента Олександра Осадчого за допомогу і підтримку в організації поїздки. Ця поїздка залишила незабутні враження!