ІCТОРИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ ЗАПРОШУЄ НА НАВЧАННЯ!

ОГОЛОШЕННЯ


Blue333 

50

Засідання історичного кінолекторію

Star InactiveStar InactiveStar InactiveStar InactiveStar Inactive
 

 18 лютого до Дня вшанування Героїв Небесної Сотні і учасників Революції Гідності на історичному факультеті відбулось засідання історичного кінолекторію на тему «Кіборги вистояли – не вистояв бетон!». На початку  засідання присутні в аудиторії – студенти першого-третього курсів вшанували загиблих Героїв хвилиною мовчання. У вступному слові перед початком перегляду документального фільму «Аеропорт» керівник історичного кінолекторію доцент В’ячеслав Гордієнко наголосив на тому, що атрибутом повноцінної нації є культ своїх героїв. Він також сказав, що пантеон борців за свободу і незалежність України поповнили нові звитяжці – наші сучасники: Герої Небесної Сотні, захисники Саур-Могили, Іловайська, Дебальцевого. На весь світ прославили Україну оборонці Донецького летовища – мужні «кіборги». Після перегляду фільму відбувся обмін думками. Всіх об’єднало емоційне піднесення і турбота про збереження пам’яті про наших славних сучасників. 

28
29 
30

  Цього ж дня була оновлена виставка історичної літератури в навчально-методичній лабораторії «Відродження нації».

31
Професор кафедри суспільних дисциплін Анатолій Карасевич присв’ятив подіям на Майдані вірш «Герої не вмирають»

ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ

Герої не вмирають, - вони вічно в наших душах,
Як всі їх попередники, що захищали мудрий світ.
Листаю я історію героїв, в цьому світі не живучих,
І бачу в тих розстріляних роках кривавий слід.

Герої залишаються навічно в лабіринтах брані,
Життя завжди фіксує підсвідомо той останній крок,
Коли підходить мить віддати найдорожче на світанні,
А потім всіх зібрати воєдино на ще свіжий бугорок.

Герої не вмирають, ніби постріл з пафосом на площі,
Герої разом з нами будуть  сторожити мир в віках.
Для всіх живих достойно в статусі як найдорожчі,
Вони залишаться навіки серед нас у мирних  снах.

Герої не вмирають, як і їхні справи у ім’я держави.
Якось незвично це звучить, коли в вікні мирна весна,
Я бачу їх всіх поіменно, і на паперть історичну слави,
Приносить пам'ять наші душі ще не випиті до дна.