Питання перебування Тараса Григоровича Шевченка в нашому місті давно цікавило уманчан. Краєзнавець Надія Суровцова згадувала, як їй довелося брати довідку для Уманського краєзнавчого музею про те, коли саме Шевченко був в Умані: «...мене направили до науковця, це був правнук Шевченка...». У відповідь Дмитро Красицький так описав зв'язок Тараса Шевченка з Уманню: «Про перебування Т. Г. Шевченка на Україні і, зокрема, в Умані зроблено розвідку. Тарас Григорович в Умані був у 1843 р. і звідти їхав, певне, через Маньківку і Буки в села Русалівку, Різану, через Бужанівку в с.Лисянку. Вдруге Т. Г. Шевченко був в Умані восени 1845 р. Він відвідав Кирилівку, Земну-Діброву, де був у сестри Катерини, заміжньої за Антоном Красицьким, їхав через с. Козацьке у с. Княжу, де тоді була поштова станція, а звідти через Звенигородку, Ольхівець, Гусаково, Соколовочку, Тальне, Білашки, Легедзине, Доброводи, Германівку до Умані.» (див. книгу: Шеченківські місця на Україні, стор. 142, 147.).




        З наявної в Уманському краєзнавчому музеї інформації дізнаємося, що для поета Умань була не лише уявним образом народної боротьби, але й містом, яке в пам'яті залишило яскраві враження після особистого перебування у ньому. Вважають, що вперше Кобзар побував в Умані у дитинстві, коли чумакував із батьком. Де саме зупинявся Шевченко наразі не відомо, але те, що він побував у Софіївці, зрозуміло із повісті «Княгиня», написаній у 1853 р.: «Бачив я на своєму віку такі хороші сади, як приміром, Уманський і Петербурзький...».




        У своїй творчості поет неодноразово згадував наше місто, образ якого тісно пов'язував із символом національної самосвідомості. І тому згадка про Умань у повісті «Мандрівка з приємністю та й не без моралі», написаній у 1858 р. незадовго до смерті, є невипадковою: «Мені здавалося, що я бачу на безкрайньому образі і Звенигородку, і Тальне, і саму Умань...».
        Ну і як же не згадати знамениту Шевченкову поему «Гайдамаки», де так яскраво описуються події Коліївщини 1768 р., що відбувалися у нашому місті.
       

       
       Сьогодні в Умані місцем вшанування пам'яті великого Кобзаря є пам'ятник над Осташівським ставом. Його було урочисто відкрито 9 березня 1981 р. Автори монумента – народний художник України скульптор О. П. Скобликов і лауреат Державної премії УРСР архітектор А. Ф. Ігнащенко.