З нагоди Дня української писемності та мови шанувальники поетичного слова зібралися на поетичний вечір. Лейтмотив заходу стали слова Ліни Костенко: «Поезія - це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі». Романтичний настрій поезії доповнювали аромат печева, цукерок та духмяного чаю.

Студенти декламували улюблені вірші класиків української літератури, а також ділилися власними творчими досягненнями. Поезія Івана Франка, Павла Тичини, Лесі Українки, Сергія Жадана, Миколи Вінграновського торкала найтонші струни нашої душі. Після кожного виступу учасники заходу ділилися власними враженнями та переживаннями, котрі переповнювали серця.

Декламування віршів чергувалося з виконанням під гітару авторських пісень студентів нашого університету та гостей з міста.

Страшні слова, коли вони мовчать,
коли вони зненацька причаїлись,
коли не знаєш, з чого їх почать,
бо всі слова були уже чиїмись.

Хтось ними плакав, мучився, болів,
із них почав і ними ж і завершив.
Людей мільярди, і мільярди слів,
а ти їх маєш вимовити вперше!

Все повторялось: і краса, й потворність.
Усе було: асфальти й спориші.
Поезія — це завжди неповторність,
якийсь безсмертний дотик до душі.
(Ліна Костенко)

 {phocagallery view=category|categoryid=17| limitstart=1|limitcount=35|detail=3|displayname=0| displaydetail=3|displaydownload=0|imageshadow=shadow1|displaybuttons=0}